У кімнаті із завішеними вікнами люди в білих халатах зосереджено спостерігають за екраном, на якому б'ється людське серце. Це серце тримісячного малюка з важкою патологією.

Професор запитує думку колег про те, чи має зміст робити операцію, або вона буде неефективною. Лікарі обговорюють долю маляти професійно, але не цинічно й відчужено.

Щодня, приходячи на роботу, лікар-кардіолог має справу з життям і смертю. Від необережного руху його скальпеля залежить життя дитини. Від його рішення - оперувати чи ні - залежить доля маленького пацієнта і його батьків.

Для непідготовленої людини дитяча реанімація, у якій лежать прооперовані діти у віці від дня до 7 років, - просто шок.

Маленькі голі тільця зі шрамом, що не зажив, обплутані дренажними трубками й датчиками. Вони не плачуть, вони сплять. А в цей час біля їхніх ліжечок беззмінно снують лікарі, медсестри й нянечки - перевіряють, чи все в порядку, як дихає маленький пацієнт, як працює проопероване серденько.

Лікарів, які займаються дитячою кардіологією в Україні, не багато, їх і у світі всього близько сотні. Це лікарі, які перетворили діагноз "вада серця" зі смертельного вироку на хворобу, що піддається оперативному лікуванню й видужанню.

В Україні все почалося з 1992 року, коли професор Ілля Ємець, після багаторічної практики в закордонних кардіологічних клініках, повернувся до Києва і тут зайнявся складною кардіохірургією дитини.

Страшна статистика

Ще більшим шоком для непосвячених може стати статистика. Щорічно в Україні народжуються близько 3-3,5 тисяч дітей з різними вадами серця. З них 30-40% перебувають у критичному стані з перших днів життя. Фахівці стверджують, що 90% цих дітей можна врятувати, надавши їм екстрену допомогу кардіохірургів. Відповідно до статистики Мінздраву, в 2003 році народилося 408,5 тисяч дітей. Не доживши до року, померли майже 4 тисячі з них, 1 тисяча 138 - через вроджені вади серця. Тобто, в середньому, через хвороби серця в Україні щодня вмирає троє немовлят.

Центр Ємця саме й займається порятунком життя таких дітей. Торік лікарі його центру дитячої кардіохірургії прооперували 657 малят, з них - половина зовсім маленьких - до року. І це в умовах одного поверху в клініці Амосова! Зараз хірурги рятують третину дітей, що народилися з діагнозом вада серця. А можуть врятувати й зробити здоровими набагато більше дітей-сердечників.

"В 2003 році Мінздрав відкрив наш центр після десятиліть переконань про те, що це дуже важливе питання. Ми - той єдиний заклад, де виявляється допомога діткам із самого народження. Ми повинні бути першими, пріоритетними, оскільки жодне захворювання щорічно не несе стільки життів практично здорових дітей, якими вони стають, якщо їх прооперувати. Подивіться на фотографії наших пацієнтів - вони зовсім здорові, он який хлопець зі штангою!", - розповідає Ємець.

На стіні біля його кабінету дійсно висять сотні фотографій щасливих дитячих і батьківських облич, малята й уже досить дорослі дівчиська й хлопчиська, які в різній формі демонструють їхнім лікарям, що врятували свою силу й здоров'я. Був там і великий хлопчик зі штангою.

Відстоюючи необхідність державної програми з розвитку дитячої кардіохірургії, Ємець не просто давить на емоції чиновників Мінздраву, розкладаючи на цифри врятованих і вже мертвих дітей. Він волає до прагматизму української влади, що проголосила шлях у Європу, куди Україну не пустять хоча б по високому показнику дитячої смертності.

Дані про дитячу смертність до року - показник рівня розвитку країни - у радянський час зберігалися в строгому секреті. Зараз в Україні смертність дітей становить 9,5-9,7 на тисячу народжених, а повинна бути - 7 і нижче. У таких країнах, як Німеччина й Франція дитяча смертність становить всього 5.

Професор Ємець доводить чиновникам очевидні речі - що розширення центру дозволить оперувати набагато більше дітей, зберігати їм життя й знизити показник дитячої смертності.

"Зараз є унікальна можливість, перевезти центр, створити умови й за рік-два забезпечити гарну діагностику дітей. Це буде колосальний шанс і стрибок!".

Ємець натхненно розповідає про новий будинок для дитячого центра кардіохірургії, що от-от відкриється на вулиці Чорновола в Охмадиті.

Він з гордістю називає себе "хірургом-адміністратором", оскільки займається в тому числі й бюрократичним оформленням документів центру. Ємець переконує чиновників з пожежних служб, землевідводу, КРУ й Київради не тягти з підписанням документації, на що звичайно йде 4 місяці. І в даній ситуації не буде перебільшенням сказати, що ціна кожного підпису - кілька дитячих життів.

"Я пояснюю, що наші діти не можуть чекати. І коли мені вдається не через 4 місяці зібрати всі підписи, а через, наприклад, 3,5, я вважаю, що провів найскладнішу операцію", - говорить професор.

Ємець розповідає, що зустрічаються й "хороші бюрократи, які розуміють, що це особливий випадок". Завдяки наполегливості керівництву дитячого центру вдалося пробити багато бюрократичних стін. Спеціальне доручення із приводу центру підписано в секретаріаті президента.

Ємець переконаний, що його дітище може стати і предметом гордості України, її міжнародного престижу. Дитячому кардіоцентру дійсно є чим пишатися.

"Ми зробили колосальний стрибок уперед - до нас їдуть із Білорусії, Кавказу, навіть американці, які могли б прооперуватися де завгодно! Два наших фахівці "утекли" - один у Канаду, іншої в Бостон. Ми хочемо, щоб наші заслуги були очевидні не тільки Україні!".

Ємець розповідає, що в 2001 році робив операцію лівійському хлопчикові, якого привіз його родич із Італії. Різниці в якості операції великої немає, але в Італії це обійшлося б порядку 25 тисяч доларів. А в клініці Амосова 4 роки тому за таку операцію підписали калькуляцію на 17 тисяч гривень. Для іноземців така плата за настільки серйозну операцію - не сума. До речі, раніше, щоб прооперувати дитини в клініці Амосова, батькам потрібно було назбирати 4,5 тисяч гривень. Це було дійсно лихо, розповідає Ємець. Адже, щоб держава профінансувала операцію, потрібно було підписати відповідну заяву в управлінні фінансів і пройти всю бюрократичну схему.

Добре, якщо пацієнт може чекати, а якщо він помирає й важлива кожна година? Зараз ситуація змінилася і з вересня 2003 року всі дитячі операції в центрі робляться безкоштовно.

Як правило, дітки лежать у центрі в цілому 10-14 днів - обстеження, операція, і, якщо втручання не складне, то вже на 6 добу дитину виписують додому. Операції бувають різної складності - від однієї - і на все життя здоровий, до 3-4 й 5-кратних оперативних втручань.

"В 1986 році, коли дитина йшла на повторну операцію, це було все одно що вирок. Якщо виживе - свято. Зараз зовсім інше ставлення. Немає нічого страшного в повторній операції. І шанси вижити в такої дитини сьогодні набагато вищі", - розповідає заступник Ємця Надія Руденко.

За її словами, за останні 20 років дитяча смертність при операціях упала в 3-5 разів. Раніше дітей вагою до 10 кг взагалі не оперували, оскільки вважалося, що для штучного кровообігу необхідна маса тіла не менш 25 кг. А хто, як не лікарі знають, що хворі з важкими вадами серця можуть взагалі таку вагу не набрати.

Майбутнє дитячого кардіологічного центру

Праворуч від робочого стола Ємця на стіні висить малюнок нового центру в Охмадиті - старий будинок був 3 поверховим, ще два надбудовані - там будуть навчальні кімнати, величезний зал, куди буде виведена камера з операційної.

"Будемо вчити й показувати, як робляться операції, конференції проводити. Цим будинком ми вирішуємо одночасно всі завдання. Якщо ми все-таки проб'ємо питання з кафедрою, то буде де її розмістити. На першому поверсі буде поліклініка, на другому - стаціонар, на третьому реанімація, діагностика й операційні. Ще й у підвалі буде стояти техніка. Ми там начебто все передбачили".

Ємець із наснагою розповідає про новий центр. За його словами, якщо буде забезпечене потокове фінансування, то при 14 післяопераційних ліжках, при суперобладнаній операційної, де буде 3-4 столи й діагностичне устаткування, лікарі центру зможуть у перший же рік робити до тисячі операцій, а в другий рік - до півтори тисяч операцій на серці.

"Коли Ємець починає говорити про новий центр, про наше майбутнє, здається, нічого цього не буде. Здається ніколи не проб'ємо ми цю стіну, а проходить рік-два - потихеньку пробили!" - ділиться Надія Руденко.

За словами Ємця, розширення бази центру якщо не повністю забезпечує потребу в дитячих операціях на серці, то створює, скажемо так, більш гармонійну ситуацію.

"Протягом найближчих 5 років центр може й повинен робити не більше (щоб не було ефекту навали й конвеєра) 2-2,5 тисяч операцій на серці, 700-800 кардіологічних операцій - стентирування, дилатація клапана, а також кілька тисяч кардіологічних обстежень. Навіть у нинішніх умовах торік ми зробили 5,300 обстежень, хоча це було колосальне навантаження", - говорить професор Ємець.

За його словами, у Франції проводять 1,7-2 тисячі подібних операцій на рік, при цьому там оперують набагато більше іноземців.

"Я теж дуже хочу робити операції для іноземців. Із цих грошей ми б змогли оплачувати працю тих медсестер, які ніч не відходять від дитини, по 12 годин на добу. І друга причина - це престиж. Ми ж науковий заклад!", - знову говорить Ємець про престиж.

Уже зараз у клініці часто зустрінеш іноземні делегації. Ємець із гордістю говорить, що українці прийняті в престижне суспільство кардіологів вроджених вад серця. "Це тісне суспільство, ми знаємо один одного. І обмінюємося з ними інформацією". Наприклад, результати обстеження дитини вкрай рідкою патологією недавно були вислані світовому світилу Біллу Уільямсу по є-мейлу. Відомий доктор безкоштовно й дуже оперативно дав свої рекомендації з порятунку життя дитини.

А недавно в центрі побував головний кардіолог Франції. Зустріч і дискусія з ним, як стверджує Ємець, врятувала життя не менше половини з 24 найважчих пацієнтів.

Пренатальна діагностика - ще одна із проблем, з якою зштовхнулися дитячі кардіохірурги. В Україні пренатальною діагностикою займаються акушери- гінекологи. На тих апаратах, що стоять в більшості жіночих консультацій, і грубу патологію не завжди побачиш, не тільки вади серця, говорять кардіологи.

Ті ж акушери-гінекологи вирішують питання, чи буде жити дитина, у якої виявили ваду серця. "Виходить, що дитини із простими вадами, які видно на апаратурі - рекомендують убити. А складні, заплутані вади вони не бачать. У такому випадку народжуються неоперабельні діти, і багато з них умирають", -говорить Надія Руденко.

За кордоном, якщо лікарі запідозрили ваду, майбутньою мамою й дитиною займається кардіолог, що у тому числі, володіє кваліфікованим УЗІ серця. Саме він виносить вирок дитині. Після цього життя дитини залежить від того, чи зможуть хірурги виправити ситуацію, чи буде вона після операції здоровою.

Ємець із жалем говорить про тих, кого не вдалося врятувати. "До нас везли дитини із Хмельницького з дуже тяжкою вадою серця. Умер по дорозі. А якби діагностували внутрішньоутробно - то відразу після народження зробили б операцію".

І такі випадки вже були в лікарській практиці Ємця. На столі в нього фотографія двох хлопців-близнюків. Одному з них внутрішньоутробно поставили діагноз - несумісна з життям вада. Матері порекомендували зробити аборт. Вагітна жінка в розпачі приїхала на консультацію в клініку. її обстежили, і відразу ж після народження близнюків одного з хлопчиків забрали на операцію. Зараз проопероване маля виглядає навіть крупнішим за свого брата, а лікарі жартують, що ще й гарнішим.

У подібній ситуації тільки кардіолог може дати точну пораду про майбутню долю дитини. Тільки той фахівець, що знає більше 150 вад серця і їхніх різновидів, а також 130 способів оперативних втручань при них. А виростити таких фахівців не просто. Ємець і його команда намагаються вирішити й цю проблему, бо це проблема їхнього майбутнього.

"Нам дуже потрібна кафедра дитячої кардіології. Зараз ніде не вчать вадам серця. До нас їдуть ентузіасти, тому що в нас немає гуртожитку, а наш сертифікат не дає категорію, а значить - права на доплату. Ми вже рік б'ємося над тим, щоб відкрити кафедру, доводимо, що вона необхідна", - говорить Руденко.

З життєвої точки зору вада серця усе ще означає майже вирок. На жаль, для України - не тільки для обивателя, але й для багатьох лікарів. Тільки фахова освіта на кафедрі дитячої кардіології може переломити ситуацію.

За словами Руденка, минулий міністр охорони здоров'я підписав "добро" на відкриття кафедри при дитячому кардіоцентрі. "А далі справа пішла в інститут праці, а там будь-яка тітка, яка не знає, що таке дитяча кардіохірургія, може сказати ні - і не буде в нас кафедри! Але ж жоден медичний вуз не вчить складним вадам. Цьому навчають за дві лекції й три практичних заняття! Що можна вивчити за цей час?"

Повертаючись до закордонного досвіду, відзначимо, що там на кардіохірурга вчаться кілька років - 4 роки на загального хірурга, і ще 3 роки - на кардіохірурга. "У них 7 років. У нас 1,5 року хірургії й 4 місяці спеціалізації - і все", - ремствує Руденко.

Як допомогти дітям з вадою?

У світовому табелі про ранги кардіохірургія значиться серед найбільш дорогих сфер сучасної медицини. У такій небагатій країні, як Україна, та при такому високому рівні освіти, висока вартість стає часом непереборною перешкодою для здорового життя. Центр вирішує цю проблему через благодійний фонд. Життя зіштовхує багатьох людей із центром, сюди іноді заглядають і великі бізнесмени, у тому числі з-за кордону.

Ємець розповідає випадок, коли один з представників кампанії Сіменс після відвідування дитячої реанімації привіз 3 виставочних апарати, кожний з них по 150 тисяч доларів, життєво необхідних для підтримки прооперованих малят.

Забрати один з апаратів так і не зміг - не вистачило сил відключити маленького прооперованого пацієнта. У підсумку, бізнесмен організував закордоном кампанію на підтримку клініки Амосова і в такий спосіб зібрав гроші на післяопераційні апарати.

Лікарі розповідають, що якщо в центр попадає дитина заможних батьків, найчастіше вони продовжують допомагати центру й після видужання свого чада. І не тільки грошима - тата охоче дають свою кров, допомагають дістати необхідні й дорогі медикаменти й устаткування для операцій. Вони знають, яке це - чекати закінчення операції, коли найріднішій і беззахисній маленькій людинці допомагають, розрізаючи грудину.

Коридор у центрі Амосова, по якому везуть на операцію, - довгий і світлий, з величезними вікнами вздовж усієї стіни. Там можна побачити мам, які стримують сльози й бережуть надію. Ще більше їх у години годівлі біля дверей реанімаційної. У їхніх очах - розгубленість від невідомості, вони намагаються хоч краєм ока побачити прооперовану дитину, сподіваючись, що їхня присутність додасть їй сили.

У такі хвилини думаєш, що немає нічого в житті певного. І немає нічого вічного.

Центру потрібна ваша допомога, навіть якщо ваша дитина сьогодні здорова.

Пожертвування можна перераховувати на рахунок Міжнародного благодійного фонду "Дитяче серце".

Рахунок у гривнях
р/р 26007960, в АКБ "Легбанк", м. Київ
МФО 300056, код ЗКПО 20033929

Призначення платежу (на вибір)

- благодійна допомога для виконання статутних завдань,

- на лікування дитини...

Рахунку в іноземній валюті:

1) У доларах США
Bank: DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS (formerly BANKERS TRUST COMPANY), New York, USA
Account number: 04-410-277
Swift: BKTRUS33

2) У Євро/доларах США
Bank: COMMERZBANK AG
Frankfurt/Main, Germany
Account number: 4008865396/00
Swift: COBADEFF

3) У Євро/доларах США
Bank: COMMERZBANK AG
Frankfurt/Main, Germany
Account number: 947-19-05
Swift: DEUTDEFF

4) У російських рублях
МОСКОВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК, Москва, Росія
К/с 30101810300000000545 у РКЦ ГУ ЦБ ЗФ по м. Москві
БИК 044525545 ИНН 7710030411
К/с 30231810200010498495

Із призначенням для "CHILD' HEART" INTERNATIONAL BENEVOLETIT FUND 26007960

РАЗОМ НАС БАГАТО!

"Українська правда" 2005.07.16 20:16