Ішемічна хвороба серця (ІХС) є провідною причиною смерті та інвалідизації населення в усьому світі та в Україні, зокрема у нашій державі щорічно діагностується біля 650 тис. випадків ІХС, в тому числі 50 тис. випадків гострого інфаркту міокарда. Загалом в Україні зареєстровано більше 6 мільйонів хворих з діагнозом ІХС. Щорічно вмирає від хронічних форм ІХС більше 300 тис. пацієнтів, від інфаркту міокарда близько 10 тис. пацієнтів, від інших форм гострої ІХС близько 8 тис. І ці цифри постійно збільшуються.

Важливим заходом у попередженні розвитку і скороченні смертності від серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань вважається їх своєчасна діагностика та ефективне лікування. Але не завжди людина звертається заздалегідь, а інколи і хірургічне втручання може викликати певні ускладнення. Проте медицина розвивається далі і з’являються менш травматичні методи діагностики і лікування. На сьогодні у всьому світі найсучаснішим методом вважається ендоваскулярний – коронорографія та стентування, при цьому втручання в організм людини є мінімальним. При лікуванні, наприклад, стент, який являє собою стальну трубочку, що складається із дротових вічок, уводиться у звужену ділянку артерії. Коли він розкривається, то зсередини розширює стінки артерії і тим самим відновлюється кровообіг.

Сьогодні в Україні працюють більше 40 центрів і протягом року виконується більше 6000 коронарографій. Кількість лікарів, які мають необхідну підготовку для роботи у відділеннях інтервенційної кардіології, - близько 60 осіб. При цьому, операцій аорто-коронарного шунтування виконують приблизно – 1700, а процедур стентування – 4500, тобто 150 хворих на 1 мільйон населення щорічно. Проте, стентування у Німеччині виконують у 2500, у Франції 1900, у Польщі 600 хворих на 1 мільйон населення. Разом з тим, навіть при цьому в Україні існує черга на виконання оперативного та інтервенційного лікування.

Передумовою збільшення числа операцій аорто-коронарного шунтування та стентування є збільшення числа центрів (відділень), де виконуються ці процедури, а також числа фахівців, з відповідним рівнем кваліфікації. На базі Національного наукового центру “Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска” вже відкрився навчальний центр для спеціалістів у галузі лікування серцево-судинних захворювань. Саме тут вони мають можливість навчитися професійно виконувати ендоваскулярні операції. А допомогти фахівцям оволодіти необхідними знаннями та навичками має тренажер-симулятор. Ця система вартістю 300 тисяч доларів є поки що у єдиному екземплярі в Україні і з’явилася ще б не скоро, якби не компанія “Johnson & Johnson Medical”.

Саме на зустрічі генерального директора представництва компанії в Україні Тетяни Бакуніної з Міністром охорони здоров’я України Василем Князевичем, яка відбулася 4 квітня 2008 р. Василь Михайлович відзначив, що українські лікарі повинні мати гідні умови вдосконалення своєї майстерності. Сторони також обговорили необхідність запровадження курсу лекцій та підготовки так званих менеджерів медичної галузі. “Сьогодні є нагальна потреба у таких менеджерах, адже ніхто не опікується питаннями прибутковості чи збитковості державних медичних закладів, аналізом потоків хворих тощо. Нам потрібно міняти ідеологію ведення справ”, – заявив міністр.

Тренінг на високотехнологічному симуляторі дозволяє фахівцям удосконалювати свої навички ендоваскулярних операцій. Симулятор створює умови, що є максимально наближеними до реальних, надаючи спеціалістові змогу вивчити техніку і методику проведення маніпуляцій, засвоїти сучасне обладнання. Усі учбові завдання складені на основі конкретних випадків із клінічної практики. Лікар, що працює на симуляторі, переживає ті ж відчуття і бачить на моніторі те ж, що й упродовж реальної операції, але при цьому навчається на манекені, а не на живій істоті. Тим самим завдяки тренінгу відбувається значне зниження ризиків учинення фатальних помилок у ході проведення операції, лікарі вчаться визначати ступінь складності і можливість втручання. За даними досліджень Університетів Копенгагена та Аргуса (Данія) використання симулятора скорочує вірогідність помилок лікаря у 6 разів, а час, затрачений на виконання маніпуляцій, на 29%. Це і є справжня турбота про людей, коли хворі мають змогу звернутися до кваліфікованих лікарів та отримати повноцінну допомогу, яка грунтується на фундаментальних знаннях та практиці.

Лише декілька років тому у світі з’явилася можливість використання симулятора. А вже сьогодні це обладнання доступне для українських фахівців. Це реальна нагода суттєво підвищити кваліфікацію і професіоналізм та допомогти мільйонам людей із на серцево-судинними і судинно-мозковими захворюваннями. І нею потрібно скористатися.