ВолосовецьО.П., Кривопустов С.П. Сучасні підходи до діагностики та лікування гострої серцевої недостатності у дітей // Нова медицина.-2002.-№3.-С.54-62

Крім наведених особливостей патогенезу, клініки, діагностики та лікування гострої серцевої недостатності у дітей наведені протоколи невідкладної допомоги таким хворим дітям.

Голиков А.П. и др. Актуальные вопросы неотложной кардиологической помощи на догоспитальном этапе //Тер.архив. - 2001. -№1. - С.6-8

Анализ деятельности медицинских учреждений позволяет сделать вывод, что количество пациентов кардиологического профиля не уменьшается в основном за счет больных артериальной гипертонией (АГ), ИБС, сочетанных форм этих заболеваний. Поэтому актуальна задача усовершенствования методов своевременной диагностики, своевременного лечения на всех этапах оказания медицинской помощи. При таких тяжелейших патологических состояниях, как кардиогенный шок, инфаркт миокарда, гипертонический криз, отек легких, оказание первой неотложной врачебной квалифицированной помощи играет решающую роль в сохранении жизни пациента, предотвращении тяжелейших осложнений. В этой связи на первый план выдвигается задача оптимизации деятельности врачебных бригад скорой и неотложной медицинской помощи.
В данном случае актуальны следующие направления: 1) четкие организационные мероприятия; 2) новые научно-практические разработки, освоенные практикой; 3) рациональная подготовка кадров.
Усовершенствованию тактики оказания медицинской помощи при неотложных состояниях способствуют разработки современных методов экстренной диагностики и лечения в отделении неотложной кардиологии Института скорой помощи им. Н. В. Склифосовского. При гипертонических кризах предложен экспресс-метод определения гемодинамических показателей, дающий возможность оптимально выбрать гипотензивный препарат для быстрого купирования не осложненного гипертонического криза с учетом особенностей гемодинамических нарушений. Дифференцирована тактика при гипертоническом кризе гиперкинетического или гипокинетического типа, при кризе с выраженным эмоциональным возбуждением, а также при гипертоническом кризе, осложненном острой левожелудочковой недостаточностью.
При нередких случаях развития острого нарушения мозгового кровообращения как осложнения АГ предложена тактика, при которой на фоне недифференцированной гипотензивной терапии дополнительно назначается внутривенное введение 10 мл 25% раствора сульфата магния или 10 мл 2,4% раствора эуфиллина; улучшению мозгового кровообращения также способствуют нимодипин или кавинтон. При оказании помощи больным с вышеназванной патологией врачами бригад скорой помощи принимается принципиальное решение - госпитализировать пациента или после проведения комплекса лечебных мероприятий при улучшении состояния и наличия соответствующих социально- бытовых условий оставить дома, а дальнейшее лечение будет осуществляться врачами поликлиники. В настоящее время на станции скорой и неотложной медицинской помощи разработан и усовершенствуется проект модернизации средств связи, что позволяет осуществлять экстренную консультацию; предусматривается создание единого информационного поля передачи информации различных видов, в том числе компьютерных данных. Принято решение о закреплении подстанции скорой помощи за кафедрой поликлинической терапии не только на время летней производственной практики, но и в течение всего учебного года для реализации программы практики для студентов, которые по тем или иным причинам (например, военно-учебные сборы) не могли пройти полноценную 4-недельную летнюю практику.
Наличие на кафедре учебных фильмов по тематике неотложной помощи на догоспитальном этапе, учебных и учебно-методических пособий и рекомендаций позволяет наряду с практическими занятиями и лекциями расширить объем информации в области рациональной диагностики и лечения наиболее распространенных заболеваний кардиологического профиля.
Требует решения существенный организационный вопрос: в связи с дефицитом врачебных кадров в системе службы скорой и неотложной медицинской помощи и в терапевтической службе поликлинического звена необходимо упорядочить вопрос о направлении выпускников медицинских вузов в названные ведущие звенья первичной медицинской помощи. Наряду с большей информированностью студентов о значимости указанных направлений здравоохранения возможно рассмотрение вопроса о сочетании свободного трудоустройства выпускников медицинских вузов с элементами государственного распределения.

Горбунов В.М. Значение самостоятельного измерения артериального давления (СИАД) больными с артериальной гипертензией (АГ) // Кардиология.- 2002.-№1.- С.58-66

Автор считает СИАД перспективным методом обследования больных АГ. Преимуществами СИАД являются доступность, малая подверженность результатов тревожной реакции на измерение АД, возможность проведения длительного контроля за уровнем АД. При этом важными условиями проведения СИАД являются: правильно подобранные приборы проведения измерений, достаточная частота измерений, точное информирование врача о результатах измерений. Метод может применяться как при диагностике АГ, так и при оценке эффективности антигипертензивной терапии.

Замотаев Ю.Н., Косов В.А., Данилов Ю.А., Антошина И.Н. Школа коронарных больных - новая технология обучения больных ишемической болезнью сердца, перенесших операции на коронарных артериях // Мед.помощь.- 2002.- №4.- С.15-18

В течение 3-летнего наблюдения проведен сравнительный анализ эффективности работы школы коронарных больных. Программа предусматривала единую систему обучения, преемственную на стационарном и санаторном этапах лечения, что позволило в течение длительного времени поддерживать высокий уровень мотивации для обеспечения непрерывности терапевтического процесса. В результате обучения в основной группе по сравнению с контрольной отмечено достоверное увеличение числа пациентов, выполняющих врачебные рекомендации в отношении физических нагрузок, соблюдения гипохолестериновой диеты, отказа от курения, контроля уровня артериального давления. Полученные результаты подтверждают обоснованность внедрения в клиническую практику системы обучения больных.

Иванова Г. Е. Восстановительное лечение больных с инсультом// Рос.мед.журнал.-2002.-№1.-С.48-50

В Российской Федерации инвалидизация после перенесенного инсульта составляет 3,2 на 10 000 населения, занимая первое место среди всех причин первичной инвалидности. Инвалидизация больных обусловлена прежде всего тяжестью нарушения двигательной и речевой функций, а также психологической и социальной дезадаптацией. В связи с этим особо важной проблемой являются совершенствование системы реабилитационных мероприятий и повышение эффективности комплекса восстановительного лечения.
Раннее начало и адекватное проведение коррекции постуральной активности являются одним из важнейших факторов, определяющих дальнейшее качество жизни больного.
Все реабилитационные мероприятия должны проводиться комплексно с учетом стадийности процесса и механизмов, присущих каждой стадии. Комплексный подход потенцирует эффект применяемых методов лечения, уменьшает вероятность и степень осложнений.
В остром периоде (от 3 до 21 дня) заболевания ведущими механизмами восстановления функций являются улучшение перфузии ткани мозга, нейропротекторная терапия, проводимые на фоне основной (патогенетической) терапии, которая направлена на регуляцию функции внешнего дыхания, водно-солевого и кислотно-основного состояния, борьбу с отеком мозга. Только при адекватном выполнении этих задач можно заниматься дестабилизацией патологической системы регуляции двигательной функции и сохранением функции, не вовлеченной в патологический процесс мозговой ткани (стимуляция и поддержание саногенетических механизмов).

Задачи кинезотерапии в остром периоде:
I.Борьба с гипоксией и гиповентиляцией посредством различных систем дыхания (полное дыхание, по системе Ци-Гун, дыхание с использованием аппаратов, принципом которых является сопротивление на выдохе). Важным моментом является ликвидация гипервентиляции, которая может стимулировать патологическую импульсацию из очага. Применяют массаж грудной клетки (или контактное дыхание) под контролем артериального давления и пульса;
II.Стимуляция антисистем: противоболевой - посредством локального введения анальгетиков (новокаина) при электрофорезе и противосудорожной - посредством стимуляции ядер мозжечка через вестибулярные и глазодвигательные ядра по методике Фельденкрайса. Стимуляция саногенеза проводится при помощи биоадекватного магнитного поля на аппарате "Каскад". Важнейшей особенностью биоадекватного электромагнитного воздействия с помощью аппарата "Каскад" является формирование общих адаптивных реакций организма человека (в отличие от стрессовых и активирующих реакций человека при других видах физиотерапии - транскраниальной методики УВЧ, местной дарсонвализации и т. д.).

Биоадекватное электромагнитное воздействие не ускоряет нормально протекающий процесс, а стимулирует создание оптимальных условий для ускорения репаративного процесса, в первую очередь, нормализуя регионарный кровоток и микроциркуляцию. При этом отсутствуют термический и механический раздражающие факторы.
Нормализация регионарного кровообращения и реологических свойств крови уменьшает отек тканей, а также обусловливает обезболивающий эффект, снижает тонус кровеносных сосудов, нормализует тканевый газообмен.
III. Уменьшение потока патологически обратной афферентации, что способствует предупреждению развития патологических состояний, повышения мышечного тонуса, развития контрактур и болей в суставах.
Клинический опыт показывает, что раннее начало и адекватное проведение коррекции постуральной активности являются одним из важнейших факторов, определяющих дальнейшее качество жизни больного. Коррекция постуральной активности является первоосновой восстановления двигательного стереотипа как отдельно взятого участка, так и организма в целом.
Деление на пораженную и непораженную стороны тела пациента с инсультом неправомерно, так как изменяются функция, инерционные характеристики, поза и иннервационные программы для всех групп мышц.
Далее в статье рассматриваются такие вопросы как: лечение положением, которое представляет в настоящее время стройную систему, включающую несколько направлений; активная коррекция позами, в основе которой лежит взаимодействие рефлексов положения и установочных реакций. Упражнения предусматривают стимулирование процессов восстановления, подготовку больного к изменениям положения тела в пространстве, формируют нормальный статический стереотип и подготавливают базу для восстановления целенаправленной моторики.

Вітенко І.С., та інш. Сімейна медицина та її роль у профілактиці ішемічної хвороби серця // Лікарська справа. - 2002.- № 2.-С.126-130

Сімейна медицина як система первинної медичної допомоги, максимально наближеної до людини і його сім'ї, може стати основою успішної реалізації стратегії профілактики хронічних неінфекційних захворювань, передусім ішемічної хвороби серця. У статті представлений проект спрощеної схеми дій сімейного лікаря в проведенні профілактичних заходів серед населення своєї дільниці. Вона включає декілька етапів: оцінку індивідуального і загальнопопуляційного ризику, розділення населення на основні групи ризику, впровадження заходів програми втручання, розробленої для кожної групи з урахуванням індивідуальних особливостей психіки.

Леонтьева И.В. Современное состояние проблем диагностики, лечения и профилактики первичной артериальной гипертонии (АГ) у детей и подростков // Рос. вестник перинатологии и педиатрии.- 2002.- №1.- С.38-45

Рассмотрены вопросы внедрения в практическое здравоохранение таких методов диагностики, как суточное мониторирование артериального давления (АД), проб с дозированной физической нагрузкой, психоэмоциональных информационных проб. Подчеркивается, что профилактика АГ должна проводиться среди всей популяции детей, и особенно в группах повышенного риска, у детей с наследственной предрасположенностью к заболеванию. Продемонстрирована целесообразность использования психосоматического подхода к профилактике и лечению повышенного артериального давления (АД), направленного на устранение психоэмоционального напряжения. При лечении повышенного АД у детей основное внимание должно уделяться немедикаментозным методам и только при их неэффективности прибегать к назначению гипотензивных препаратов.

Лутай М.І. Профілактика та лікування ішемічної хвороби серця // Нова медицина.-2002.-№3.-С.30-35

Детально описані фактори ризику, що призводять до виникнення ІХС. Звертається увага на необхідність проведення профілактичних заходів, направлених на попередження виникнення ІХС та її ускладнень. Подані схеми медикаментозного лікування стенокардії.

Карпов Ю.А. ФЛАГ - программа достижения целевых уровней артериального давления при лечении больных артериальной гипертонией фозиноприлом // Кардиология.- 2002.- №1.- С.52-57

В условиях амбулатории в 17 городах России в соответствии с программой оценки практического достижения целевых уровней АД (рекомендации ВОЗ/МОАГ) пролечено ингибитором ангиотензинпревращающего фермента (АПФ)-фозиноприлом 2829 больных. Положительный эффект лечения отмечен у 88,8% больных различной степенью АГ. Такой режим терапии отличался хорошей переносимостью и высокой безопасностью для пациентов не зависимо от пола и возраста.

Класифікація захворювань органів системи кровообігу // Укр. медичний часопис.- 2002.- №4.- С.135-144

В статті подана детальна класифікація і методи діагностики захворювань системи кровообігу.

Корнацький В.М. Профілактика серцево-судинних захворювань як резерв збільшення тривалості життя // Укр. кардіол. журнал.- 2001.- №3.- С.62-66

Одна з найважливіших проблем здоров'я населення України - неінфекційні захворювання. Найпоширенішими з хронічних неінфекційних захворювань є хвороби системи кровообігу (ХСК). Несприятлива соціально-економічна ситуація, поширення шкідливих звичок спричинили підвищення показників захворюваності та смертності від ХСК. На кожні 100 000 населення України щороку майже 3000 захворює і близько 1000 - хворіє. Майже 500 000 осіб вмирають передчасно, що зумовлює скорочення середньої тривалості життя на 10 років порівняно з цим показником у країнах Євросоюзу, на 5 років -з середньоєвропейським рівнем.
Проблема АГ і зумовлених нею ЦВЗ має пріоритетне значення в кардіології. Це підтверджено прийняттям Указу Президента України про "Програму профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні".
Для розробки конкретних рекомендацій щодо впровадження заходів для зниження або хоча б стабілізації смертності та захворюваності, зокрема від ХСК, в Україні потрібне здійснення глибокого аналізу проблеми, з огляду на основні фактори впливу, що її спричиняють. Контроль окремих факторів ризику сприяв би зниженню захворюваності і смертності не тільки від ХСК, але й від інших причин, оскільки встановлений взаємозв'язок деяких Е факторів ризику виникнення різних хронічних хвороб. Одночасне зменшення частоти і впливу кількох поєднаних факторів ризику (АГ, паління, гіперхолестеринемія, незбалансоване харчування, надлишкова маса тіла, підвищена толерантність до вуглеводів, радіонукліди тощо) сприятиме зменшенню поширеності основних хронічних захворювань, а отже, смертності від усіх причин.
Більш детально зупинимося на впливові найважливіших факторів на смертність від ХСК. Кожний фактор впливу має реальне значення, яке наводить офіційна статистика. Деякі важливі фактори ми не в змозі задіяти через відсутність статистичних даних. Умовно всі фактори поділяємо на чотири групи: медичні, економічні, соціальні та екологічні.

Економічними факторами вважають величину заробітної плати та товарооборот (за даними офіційної статистики); соціальними - стан безробіття, вік населення, кількість пенсіонерів (у тому числі внаслідок інвалідності); екологічними - рівень забруднення повітря, об'єм стічних вод, кількість мінеральних добрив та пестицидів у грунті, рівень радіації; медичними - стан медичної допомоги. За оцінкою ВООЗ, фінансування менше 5 % практично не забезпечує надання мінімальної медичної допомоги. Для порівняння, цей показник у США становить 14 %, у Швеції -11 %, в Німеччині - 9 %, у середньому по Євросоюзу - в межах 10 % (при ВВП практично в 10 разів більшому від рівня на 1 жителя в Україні), що забезпечує 75-85 % потреб заходів охорони здоров'я (в Україні -фактично 15-25%).
Отже, в регіонах, в яких заробітна плата і роздрібний товарооборот вищі від середніх показників, смертність нижча від середньої в Україні. Там, де середній вік населення нижчий від середнього в Україні, велика кількість пенсіонерів і найвищі показники безробіття, смертність значно перевищує середній показник в Україні. Коефіцієнти кореляції між заробітною платою, товарооборотом, рівнем безробіття і смертністю невисокі, оскільки офіційна статистика не враховує приховане безробіття, частка якого дуже висока, а також неофіційні доходи населення. Вважаємо, що безробіття справляє значний вплив на частоту ХСК, оскільки це не лише зменшення прибутків, а, передусім, удар по здоров'ю на грунті втрати самоповаги, відсторонення від родинних і громадських проблем, емоційне, стресове перенапруження людини.
Значний вплив на стан здоров'я справляють екологічні чинники. Забруднення навколишнього середовища негативно впливає на стан здоров'я населення, його частка становить 21 % всіх причин смерті в Україні. Забруднена питна вода на 13 % збільшує частоту виникнення хвороб. На початку 90-х років забруднення 1 м2 грунту в Україні було в 6,5 разу вищим, ніж у США, і в 3,2 разу - ніж у країнах Європейського Союзу. Забруднення атмосферного повітря негативно впливає на 17 млн жителів України (34 % загальної кількості), 11 млн (28 %) населення проживають на територіях, де забруднення повітря досягає рівнів, небезпечних для життя.
Встановлений взаємозв'язок рівня забруднення повітря, об'єму стічних вод та смертності населення від ХСК. Ці показники в промислових областях значно перевищують середні в Україні, а в більш "чистих" Закарпатській та Херсонській областях -значно нижчі від середніх в Україні, відповідно, і смертність там нижча від середньої.
Хоча значний кореляційний зв'язок між цими показниками не доведений, вплив цих чинників на здоров'я населення вагомий. Відомий учений професор Д.Д. Зербіно в багатьох наукових роботах обгрунтував екологічну концепцію багатьох ХСК.

Важливим за значенням чинником, що зумовлює стан здоров'я населення в окремих областях (Житомирській, Київській, Рівненській, Чернігівській) є вплив наслідків аварії на ЧАЕС. За період 1985-1999 pp. відзначене зростання смертності від ХСК в Україні, та найбільш виражене - в областях, що зазнали впливу катастрофи. Так, смертність від ХСК в середньому в Україні зросла на 16,4 %, в забруднених областях - на 22,5 %.
В умовах економічної кризи, обмеженого фінансування система охорони здоров'я потрапила в скрутне становище, особливо це стосується медичної допомоги сільському населенню. Рівень надання медичної допомоги, забезпеченість ліжками, лікарськими засобами на селі суттєво відстають від міста, зруйновані транспортні комунікації, висока вартість проїзду на транспорті позбавили переважну частину мешканців села можливості своєчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу. Слід зазначити, що мешканці сільської місцевості, яких в Україні 33 % всього населення, звертається до лікаря значно рідше, ніж жителі міст, хоча закономірності загальної захворюваності ідентичні. Смертність від ХСК сільського населення в 1,5 разу вища, ніж жителів міст. Ситуацію, що склалася, можна пояснити не тільки економічними, соціальними, екологічними та медичними негараздами, а й низькою санітарною культурою більшості населення. Кількість прихильників активного способу життя навіть у містах, за розвинутої інфраструктури, становить 6-8%.
Таким чином, в Україні пріоритетною повинна бути профілактична стратегія в межах усієї системи охорони здоров'я. Необхідно: активно проводити санітарно-освітню роботу з населенням, спрямовану на заохочення людей підтримувати і зміцнювати своє здоров'я шляхом заміни шкідливих звичок на такі, що сприяють його зміцненню; приділити максимум уваги забезпеченню ефективної охорони навколишнього середовища, що включатиме впровадження екологічно безпечних технологій у промисловості, енергетиці, сільському господарстві, будівництві й на транспорті; сприяти створенню та використанню сучасних засобів знешкодження шкідливих речовин і захисту довкілля, підвищенню екологічної культури населення.

Насонов Е.Л. Остеопороз и заболевания сердечно-сосудистой системы (ССС) // Кардиология.- 2002.- №3.- С.80-81

Определена связь между развитием остеопороза и атеросклероза. Считается, что методы костной денситометрии следует включать в комплексное обследование пациентов с заболеваниями ССС. Показано в эксперименте, что гиполипидемические препараты (СТАТИНЫ, например симвастин в течение 35 дней) не только снижают кардиоваскулярную летальность, но и обладают антиостеопоретической активностью.

Пархоменко А.Н. От методических рекомендаций к регистрам: современные подходы к совершенствованию кардиологической службы в разных странах Европы // Укр. кардіол.журнал.- 2002.-№2.- С.120-123

Предлагается участие отечественных специалистов в разработках международных и локальных регистров, что будет способствовать совершенствованию качества медицинской помощи в Украине.

Раннє втручання бригади попередить летальність // Нова медицина.-2002.-№4.-С.69

Одним із важливих питань медицини невідкладних станів, що на сьогоднішній день недостатньо вивчені, є попередження та лікування непередбачуваної раптової зупинки серця. На сьогодні, якщо раптова зупинка серця виникає на догоспітальному етапі, ефективність реанімаційних заходів не перевищує 15%. Якщо така зупинка виникає в стаціонарі, летальність все одно залишається дуже високою. Австралійські вчені з міста Данденонг (М.О. Вчібї та співавтори) провели дослідження "Залежність частоти виникнення непередбачуваної зупинки серця в стаціонарі та летальності від неї від своєчасності надання допомоги та ефективності дій бригади невідкладної медичної допомоги. Автори проаналізували ефективність роботи бригади невідкладної допомоги, що складається з двох лікарів та медсестри з відділення інтенсивної терапії, які були готові "миттєво" надати допомогу із застосуванням реанімаційних препаратів, інфузійної терапії та спеціального обладнання. До клінічно нестабільних хворих бригаду міг викликати лікар чи навіть постова медсестра. У результаті цього, в 1996р., до створення цієї бригади, частота непередбачуваної зупинки серця була 3,77 випадки на 1000 госпіталізованих (73 випадки), з летальністю - 77% (56 померлих). При наданні своєчасної допомоги спеціалізованою бригадою (в 1999р.) частота непередбачуваної зупинки серця була 2,05 випадки на 1000 госпіталізованих (47 випадків), з летальністю 55% (26 померлих). Різниця статистичне достовірна. Дослідники роблять висновки, що раннє втручання бригади невідкладної допомоги значно знижує частоту виникнення непередбачуваної зупинки серця та летальність від неї у хворих в умовах стаціонару.

Свіщенко Є.П. Антиатерогенна дія лацидипіну: Дослідження ELSA // Медицина світу.- 2002.- Т.XIII, Число 1.- С.24-29

Доведено, що артеріальна гіпертензія й атеросклероз тісно пов'язані між собою. Підвищення артеріального тиску (АТ) сприяє запуску атеросклеротичного процесу і його прискореному прогресуванню. Дослідження ELSA було розпочато в 1994 році, щоб оцінити вплив антигіпертензивної терапії лацидипіном на атеросклеротичний процес у людини.
Дослідження засвідчило перевагу лацидипіну перед атенололом. Дія препарату обумовлена здатністю тісно зв'язуватись з мембраною клітини, антиоксидантним і тривалим кальцій-регулюючим ефектом. Антиатеросклеротична дія лацидипіну може мати важливі клінічні наслідки у вигляді зниження частоти атеросклеротичних ускладнень і зменшення смертності від серцево-судинних захворювань.

Смірнова І.П., Горбась І.М. Ішемічна хвороба серця та фактори ризику. Епідеміологічний погляд // Нова медицина.-2002.-№3.-С.22-25

В статті проведено аналіз структури захворюваності і смертності населення від хвороб системи кровообігу. Наведені фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Современные подходы к лечению хронической сердечной недостаточности (ХСН) (Рекомендации Амер.коллегии кардиологов (АКК) и Амер. Ассоциации кардиологов (ААК), 2001) // Кардиология.- 2002.- №1.- С.66

Экспертами АКК/ААК выделены 4 стадии в течении ХСН и рекомендованы в составе медикаментозной терапии (для большей части больных): диуретики, ингибиторы АПФ, блокаторы b-адренорецепторов, сердечные гликозиды. Обсуждается целесообразность применения блокаторов альдостероновых рецепторов, блокаторов ангиотензиновых (АТ) рецепторов, гидралазина и изосорбида динитрата. Обосновано применение всех препаратов, объясняются механизмы действия каждого. В полном объеме рекомендации опубликованы в журнале "Кардиология".- 2002.- №6.- С.65

Підготовлено Міським науковим інформаційно-аналітичним центром медичної статистики