Про це йшлося на засіданні “круглого столу" “Проблеми кишкового дисбактеріозу”, організованого медичним інтернет-виданням www.LIKAR.INFO і проведеного нещодавно в Києві в рамках виставки “Дитина XXI століття”.

Науковці провідних медичних вузів, спеціалісти МОЗУ, лікарі-практики розглянули основні причини розвитку дисбактеріозів, виділивши найголовнішу — нераціональне застосування антибактеріальних препаратів, особливо антибіотиків широкого спектра дії. Основна їх небезпека в тому, що вони сприяють штучній селекції умовно патогенних мікроорганізмів із множинною антибіотикорезистентністю. Останні здатні збільшувати свої агресивні властивості і мігрувати з кишечнику в інші органи і тканини, зумовлюючи запальні процеси.

Сьогодні лікарі занепокоєні поширенням уроджених дисбактеріозів. Значний вплив на формування мікробіоценозу плоду і новонародженого має мікроекологічне, соматичне і репродуктивне здоров’я матері. До факторів ризику розвитку дисбактеріозу у новонароджених належать гострі і хронічні урогенітальні інфекції, запальні захворювання статевих органів жінки, медикаментозне й інструментальне втручання у перебіг пологів, неприкладання малюка до грудей у перші хвилини життя. Лікарі-неонатологи і педіатри часто призначають антибіотикотерапію новонародженим із клінічними проявами некротичного ентероколіту, діареї, втрати маси тіла, інтоксикації, метаболічних розладів, що практично неприпустимо у випадках дисбіоценозу в дітей раннього віку. Як зазначила завідувачка кафедри неонатології КМАПО ім. П.Л.Шупика, доктор медичних наук, професор Єлизавета Шунько, немовлятам груп перинатального ризику доцільно призначати пробіотики з перших хвилин після народження. На відміну від антибіотиків, ці препарати не мають негативного впливу на мікрофлору, оскільки містять живі клітини фізіологічно корисних мікроорганізмів.