Костенко Андрій Анатолійович

Соавтори: Саєнко В.Ф., Зограб’ян Р.О., Черенько С.М.

Інформаційна брошура для пацієнтів з трансплантацією нирки
Від Інституту Хірургії та Трансплантології АМН України
ми хотіли подякувати за матеріали, що використані в цій брошурі фахівцям з організацій:
Міжнародна газета «УТРО»( діаліз та трансплантація)
та компаніям Novartis, Roche, Pfizer
Тел. роб.: (044)408-60-33

Трансплантація нирок як метод лікування хронічної ниркової недостатності активно використовується уже протягом З0 років.

Незважаючи на те, що якість проведення діалізу постійно підвищується, багато пацієнтів хотіли б бути незалежними від діалізного апарата.

Таку можливість сьогодні може дати тільки пересадження донорської нирки. Завдяки таким операціям щорічно тисячі людей в усьому світі одержують можливість бути знову здоровими і активними членами суспільства.

Як будь-яка інша операція, трансплантація має певний ризик, що повинен бути добре оцінений спільними зусиллями пацієнта і його лікаря. У той самий час трансплантація, особливо її післяопераційний період, має ряд істотних відмінностей від інших операцій.

Дана брошура містить інформацію, що допоможе Вам і членам Вашої родини розібратися в перевагах і ризиках пересадження нового органа. Інформація буде корисна як підготовка до подальшої бесіди з Вашим лікарем.

Крім того, враховуючи дані рекомендації, Ви допоможете своїй новій нирці краще звикати до Вашого організму.

Призначення Вашої нової нирки - забезпечити Вам повноцінне, активне життя!

Нирка: функції і захворювання

Нирки є парними внутрішніми видільними органами, що розташовані з обох боків хребта нижче останнього ребра. Вони оточені жировою капсулою, прикриті від органів живота і покриті задньою черевною стінкою. У дорослої людини середня довжина нирки складає 12 см, ширина 6 см і товщина 4 см, вага приблизно 150 г. У нирку входить артерія, вена і сечовід, що з'єднаний із сечовим міхуром.

На частку нирок припадає майже 75% виведених з організму речовин. Це продукти розпаду білків (сечовина, сечова кислота і креатин), надлишок води, солей і чужорідні речовини, що потрапили в кров (наприклад, ліки, фарби, солі йоду й ін.). У результаті роботи нирок кров очищується, в організмі підтримується постійний обсяг її та інших рідин. Крім того, у нирках виробляються біологічно активні речовини, що беруть участь у регуляції артеріального тиску, згортанні крові й утворенні еритроцитів. Найдрібнішою структурою речовини нирки є нефрон. У ньому відбувається утворення сечі.

Нирки мають добре кровопостачання. Приблизно 1/6 серцевого с викиду крові (близько 1500 літрів на день) проходить через них.
З цієї кількості утвориться 150-180 л первинної сечі і тільки 1,5 л кінцевої сечі. Такі інтенсивні фільтраційні процеси в нирках відбуваються завдяки величезній загальній площі всіх ниркових канальців. Їхня загальна довжина сягає 120 км, а поверхня — 40-50 м2.

Функціональні резерви нирок дуже високі. Навіть видалення однієї з них не призводить до порушення водного балансу в організмі. Порушення діяльності нирок виникають при атрофії 2/3 ниркової тканини.

Причини ураження нирки дуже різноманітні. Основними можна назвати запалення, порушення кровопостачання і сечовиділення, природні зміни, отруєння і реакції імунної системи

Перші симптоми хвороби в залежності від причини можуть бути дуже різноманітні: болі, підвищення температури, підвищення кров'яного тиску, кров у сечі і т.д. Першорядним завданням лікування є усунення причини захворювання (прийом антибіотиків, нормалізація кров'яного тиску, операція).

Зниження функції нирки означає втрату її здатності до концентрації сечі. Це призводить до збільшення обсягу сечовиділення до
3 літрів і більше. При цьому вона виділяється світла, має в складі велику кількість води. Таким збільшенням виділення рідини нирка певний час ще намагається виводити з організму продукти метаболізму. До цього часу в організмі пацієнта накопичується достатня кількість отруйних речовин, через що той відчуває помітне погіршення самопочуття. Накопичення отруйних продуктів метаболізму призводить до поразки серця, нервової системи, шлунка і слизової оболонки кишечнику, коагуляції крові. Без очищення такий стан веде до неминучої швидкої смерті. Рішенням проблеми є підключення до «штучної нирки» (гемодіаліз), перитонеальний діаліз чи трансплантація нирки.

Виявлення початку захворювання і контроль функції нирки можуть проводитися різними методами. Поряд з оцінкою фізичного стану й опитуванням пацієнта до загальних аналізів відносять перевірку сечі і крові, рентген - і ультразвукове дослідження, пункція нирки.