Костенко Андрій Анатолійович

Соавтори: Саєнко В.Ф., Зограб’ян Р.О., Черенько С.М.

Інформаційна брошура для пацієнтів з трансплантацією нирки
Від Інституту Хірургії та Трансплантології АМН України

Трансплантація - це можливість повернення нормального способу життя для пацієнта з необоротними порушеннями функцій органів. Рішення про проведення цієї операції приймається винятково на підставі об'єктивних медичних даних (характер хвороби, плин, загальний стан пацієнта, результати попередніх досліджень). Проведення трансплантації здійснюється тільки за згодою пацієнта чи його законного представника (наприклад, у дітей за згодою батьків). Попередньо пацієнт одержує вичерпні роз'яснення, чому пересадження необхідне в його випадку, власне про операцію трансплантації, можливі наслідки як пересадження, так післяопераційної терапії.

Для трансплантації нирки можуть бути використані органи як від померлої людини, так від живого близького родича.

Закон України «Про трансплантацію анатомічних матеріалів людині» встановлює правила діяльності, пов'язаної з трансплантацією органів. Варто підкреслити, що будь-які фінансові операції, пов'язані з донорством органів,

ЗАБОРОНЕНІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ

Живе донорство:

Законом України дозволяється вилучення в живого донора нирки як одного з парних органів. При цьому рішення про вилучення органа приймає консиліум лікарів відповідного лікувального закладу чи наукової установи після медичного обстеження донора. Шкода, заподіяна здоров'ю донора, повинна бути завжди меншою, ніж небезпека для здоров'я реципієнта. Донор неодмінно повинен знаходитися в близькому зв'язку з реципієнтом. Іншими словами, донорами нирки за життя можуть бути: чоловік/дружина, батько, мати, син, дочка, брат, сестра, дідусь, бабуся, онук, онучка, дядько, тітка, племінник, племінниця. Живим донором при цьому може бути тільки повнолітня дієздатна особа, що не перебуває в місцях позбавлення волі, не страждає важкими психічними розладами, що не має хвороб, здатних передатися реципієнту і зашкодити його здоров'ю. Людина може віддати за житті тільки одну нирку. Донорська згода оформлюється документально.

Трупне донорство:

Людина вважається мертвою з моменту констатації смерті її мозку. Процедура констатації смерті мозку визначена МОЗ в Інструкції щодо констатації смерті мозку. Факт смерті мозку встановлює консиліум лікарів відповідного лікувального закладу чи наукової установи.

В Законі України про трансплантацію закладено презумпцію незгоди на забір органів . Так, за життя людина може виявити згоду або незгоду на забір його органів після смерті. Для цього при Координаційному Центрі трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ створений реєстр донорської згоди і відмови, куди будь-яка людина може занести своє ім'я за допомогою телефонного дзвінка, листа чи повідомлення іншого виду. Якщо за життя людина не виявила свою волю, то після її смерті рішення про донорство органів будуть приймати її рідні: дружина/чоловік, близькі родичі, що жили з нею до смерті, чи законні представники для неповнолітніх чи недієздатних осіб.

Хто може вести діяльність, пов'язану з трансплантацією?

Існує визначений Кабінетом Міністрів України перелік акредитованих державних і комунальних установ охорони здоров'я і наукових закладів, яким надано право ведення діяльності, пов'язаної з трансплантацією. Такі установи мають відповідну матеріально-технічну базу, устаткування і медперсонал високого рівня. Головною науково-медичною установою і Центром трансплантації є Інститут Хірургії і Трансплантології АМН України. Надання організаційно-методичної підтримки і здійснення контролю за діяльністю таких установ покладено на Координаційний Центр трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України.