Доброго дня! Вже понад півроку я наче борюся сама із собою

Доброго дня! Вже понад півроку я наче борюся сама із собою. Все почалося з того, як я вийшла на роботу після відпуски (було це у серпні). Я зрозуміла, що більше не хочу працювати на цій роботі, що мені не подобається колектив, що серед нього я не маю друзів (у колективі самі хлопці, я одна дівчина). Я почала закриватися у собі, мало спілкуватися, більше плакати. Хотіла змінити роботу, але батьки мене не підтримали. По сьогоднішній день я на цій роботі, але з кожним днем стає тільки гірше, я вже кілька разів писала заяву на звільнення, але боюся її дати шефу. Через невпевненість у собі я не знаю, чи зможу і як швидко знайти нову роботу. В голові постійно хаос, я перестала спілкуватися із своїми друзями, постійно зриваюся на своєму хлопцеві, на сестрі, на мамі. Це найближчі мені а вони тільки потерпають від мене – я постійно кричу, завжди усім не задоволена. З самого ранку можу розплакатися, на роботі не можу ні над чим зосередитися (робота у мене творча – журналістика, але я вже втратила будь-який інтерес до неї. Здається, працювала би вже звичайним перукарем чи продавцем, аби тільки на душі спокійно було). Я вже не пам’ятаю, коли справді раділа, так щиро, як у дитинстві. Давно такого не було…. Так хочеться повернутися до яскравого, насиченого життя. Але я не знаю, з чого почати. Мені здається, що мене ніхто не розуміє. Всі лише чекають, коли цей стан пройде у мене. А він не проходить. Мені потрібна стороння допомога, тому я звертаюся до вас. Будь-ласка, допоможіть мені! Порадьте, як вийти із цього депресивного стану і розпочати нове життя. Оля, 23 роки. Дякую вам!