Здравствуйте! Я нахожусь в декрете 2года

Згідно ст. 18 п. 1 Закону України „Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР надалі (№ 504/96-ВР) після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 21 п. 3 № 504/96-ВР працівникам, які мають право на соціальні відпустки, виплачується державна допомога на умовах, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (2811-12) та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751одноразова допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 березня 2005 р., надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини.
Виплата частини суми допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у дев’ятикратному розмірі зазначеного прожиткового мінімуму в грошовій формі.
Решта суми допомоги, кратної 13,6 розміру зазначеного прожиткового мінімуму, виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини протягом 12 місяців після місяця народження дитини в грошовій формі. Допомога виплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем народження дитини, у розмірі, що дорівнює зазначеному прожитковому мінімуму, із збільшенням суми, що виплачена у попередньому місяці, на 2,2 відсотка. При цьому частка щомісячної суми у розмірі більш як 50 копійок округляється до 1 гривні. Остаточний розрахунок проводиться в останньому місяці виходячи із суми, кратної 13,6 розміру зазначеного прожиткового мінімуму.
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
настання інших обставин, передбачених законодавством.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
У випадках, передбачених абзацами шостим і сьомим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.
Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами п’ятим-восьмим цього пункту, у разі, коли особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун) і не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, звернулася протягом шести місяців з дня припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою. Опікуни та усиновителі подають документи, передбачені пунктом 27 цього Порядку.
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата допомоги здійснюється (поновлюється) органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінпраці, МОЗ, МОН і Мінфіном.
Контроль за цільовим використанням допомоги та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами та державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї, дітей та молоді і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.
У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.
Державні органи реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів з дня реєстрації смерті дитини подають органам праці та соціального захисту населення відповідні відомості за формою, встановленою відповідно до законодавства.
Згідно ст. 9 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 № 2811-XII надалі (№ 2811-XII) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-XII установити у 2006 році допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень.
Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону № 2811-XII за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно ч. 4 ст. 65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб становить з 1 жовтня - 505 гривень.