| 2013-10-18 17:25:40
Dobroho vyhidnoho Vam dnia.Podruzi mojeji don’ky (8 rokiv) vlastyva hiperaktyvnist’:navchanniam ne tzikavytsia, chytaty ne liubyt’,...
Dobroho vyhidnoho Vam dnia.Podruzi mojeji don’ky (8 rokiv) vlastyva hiperaktyvnist’:navchanniam ne tzikavytsia, chytaty ne liubyt’, poza tym divchynka nadzvychajno ruhlyva i ne bez zadatkiv do rozumovoji daijal’nosti (ja sama kil’lka raziv z neju zajmalas’). Znaju, scho u sviti takym ditiam dopomahajut’ psyhoterapevty. Chy mozhete daty praktychni porady na schoden’ dlia mamy, bo i zakynuty osvitu dytyny ne hochet’sia, i schodenna moroka vysnazhuje oboh - i mamu, i don’ku.
Ответы врачей 1
361
Компанец Наталия Николаевна
психолог детский
Доброго дня!
Сама гіперактивність не є діагнозом, але може супроводжувати деякі розлади. Тільки нещодавно російські спеціалісти сперечалися, і так і не прийняли рішення про те, чи є це окремим хворобливим станом. Психоневролог, діагностуючи такі прояви, запропонує медикаментозне лікування. Психотерапевт може запропонувати достатньо дороге "тренування".
Проте не можна самостійно ставити такі "діагнози", і все ж таки САМІЙ МАМІ потрібно порадатися з шкільним психологом, або знайти інший шлях консультуватися очно. У "поганого" ставлення до навчання можуть бути дуже багато причин, не тільки синдром гіперактивності і недостатності уваги. Потрібно розібратися в цих причинах, і виправляти їх, діючи в тандемі "психолог -- мама".
Якщо ж немає можливості підтвердити або спростувати Ваш "діагноз", а поведінка дитини насторожує, то в режимі Інтренет-консультування можна порадити почитати книгу http://www.bookshop.ua/Asp/annot.asp?bid=674224. Там зібрано прийоми, які полегшують життя батькам і гіперактивним дітям.
Сама гіперактивність не є діагнозом, але може супроводжувати деякі розлади. Тільки нещодавно російські спеціалісти сперечалися, і так і не прийняли рішення про те, чи є це окремим хворобливим станом. Психоневролог, діагностуючи такі прояви, запропонує медикаментозне лікування. Психотерапевт може запропонувати достатньо дороге "тренування".
Проте не можна самостійно ставити такі "діагнози", і все ж таки САМІЙ МАМІ потрібно порадатися з шкільним психологом, або знайти інший шлях консультуватися очно. У "поганого" ставлення до навчання можуть бути дуже багато причин, не тільки синдром гіперактивності і недостатності уваги. Потрібно розібратися в цих причинах, і виправляти їх, діючи в тандемі "психолог -- мама".
Якщо ж немає можливості підтвердити або спростувати Ваш "діагноз", а поведінка дитини насторожує, то в режимі Інтренет-консультування можна порадити почитати книгу http://www.bookshop.ua/Asp/annot.asp?bid=674224. Там зібрано прийоми, які полегшують життя батькам і гіперактивним дітям.
Консультации на сайте likar.info носят ознакомительный характер. Перед лечением проконсультируйтесь с вашим лечащим врачом.
