Наказ №149 МОЗ України від 20.03.2008
Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

3.3.4.
1) Грудне молоко залишається найважливішим продуктом харчування для дитини. Навіть після повного введення прикорму доцільно годувати дитину грудним молоком після їди.

2) Якщо дитина зголодніла, треба дати їй грудне молоко (молочну суміш у разі штучного вигодовування) за бажанням дитини, а не за графіком.

3) Годувати дитину треба за столом з іншими членами сім’ї.

4) Кількість запропонованої їжі повинна базуватися на принципах активного заохочування дитини до їжі. Необхідно поступово змінювати консистенцію та збільшувати різноманітність продуктів прикорму, притримуючись рекомендованої частоти введення прикорму.

5) Приблизно з 9 місяців дитина може брати предмети великим і вказівним пальцями. Треба пропонувати їй самій тримати маленькі кусочки прикорму під час їди, годувати себе ложкою.

6) Продукти прикорму (м’які відварені овочі та фрукти, спілі м’які фрукти, добре відварене ніжне м’ясо та рибу) доцільно давати у вигляді маленьких шматочків, які легко ковтати.

7) Необхідно ввести в раціон дитини крім каш продукти із злаків, які можна давати шматочками (сухарики, хліб, печиво).

8) Якщо дитина отримує уже всі запропоновані продукти прикорму можна запропонувати їй цільне коров’яче молоко 3,2-3,5% жирності, але не раніше 9-12 місяців. Не слід давати дитині віком до 2 років молоко та молочні продукти з 1-2% вмістом жиру, або обезжирені.

9) Перед кожним прийомом їжі необхідно вимити руки дитині.

3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців

Оцінка харчування дитини проводиться при кожному обов’язковому медичному огляді дитини.

Для оцінки харчування необхідно розпитати матір:
- про наявність труднощів чи проблем при вигодовуванні дитини;
- уточнити, чи продовжується годування грудьми;
- якщо годування грудьми продовжується, уточнити скільки разів на добу дитина прикладається до грудей;
- з’ясувати, чи почала мати вводити прикорм;
- які продукти прикорму отримує дитина, звернути особливу увагу на прикорми,
збагачені залізом;
- яка частота введення прикорму;
- який об’єм прикорму;
- яка консистенція продуктів прикорму: рідка, сметаноподібна, густа;
- чим користується мати при годуванні дитини: ложкою чи використовується пляшка з соскою;
- чи використовується активне заохочення дитини до їжі;
- чи не примушують дитину їсти.

3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців

Після оцінки вигодовування та харчування дитини необхідно провести консультування матері.

1) Під час проведення консультування дуже важливим є надання матері психологічної підтримки.
2) Порекомендувати матері продовжити годування грудьми за вимогою дитини. Страви прикорму не повинні повністю витісняти грудне вигодовування.
3) Порекомендувати матері поступово, відповідно з апетитом дитини, збільшити кількість прикорму, який вводиться. Пояснити важливість отримання дитиною прикорму, збагаченого залізом. Чітко пояснити частоту годування, відповідно віку дитини.
Порекомендувати матері уникати однотипного харчування дитини.
4) Пояснити матері важливість спілкування з дитиною під час годування. Необхідно годувати дитину разом з іншими членами сім’ї, давати можливість дитині годувати себе самостійно, бути готовим до безладу, який є невід’ємною частиною процесу навчання прийому їжі. Треба навчити матір спілкуватися з дитиною під час годування: говорити тихо, лагідно. Не порівнювати свою дитину з іншими; оскільки здорові діти не схожі один на одного, вони можуть з’їдати різні об’єми прикорму, відмовлятися від продуктів, які подобаються іншим дітям і навпаки.

Мати повинна знати, що достовірною ознакою нормального розвитку дитини є стабільні показники прибавки в масі.

5) Пояснити матері шкідливість примусового годування дитини.
6) Необхідно надати поради матері щодо безпеки під час годування.

Поради матері щодо безпеки під час годування.
1) Обов’язково вимити руки собі та дитині перед їдою.
2) Використовувати чисту воду, чистий посуд для приготування та подачі їжі дитині.
3) Треба завжди бути із дитиною, коли вона їсть, ніколи не залишати її саму.
4) Не давати дитині твердих продуктів харчування у вигляді маленьких круглих
предметів (виноград, горіхи, цукерки-льодяники, тощо).
5) Уникати гострих предметів.
6) Не примушувати дитину їсти.
7) Їжа повинна бути остудженою до температури тіла (36-37°С).

Важливо пояснити матері, що кожна дитина має свою індивідуальну схему введення прикорму щодо темпів введення різних продуктів прикорму.