Про сніг
Про ялинку
Одежа
Санчата, ковзани, ковзанка
Явища природи
Тварини
Різне

Про сніг

На дворі горою, а в хаті водою
(сніг)

Я падаю на ваши хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я приліпаю вам до ніг
І називаюсь просто....
(сніг)

Його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрущіть
( сніг )

Як цей білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться?
(сніг)

Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(сніг)

Біла скатертина всю землю вкрила.
(сніг)

Біле, а не цукор, м”яке, а не вата, без ніг, а йде.
(сніг)

Ой, за лісом за пралісом біла сукня висить.
(сніг)

Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил немає,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(сніг)

В огні не горить, у воді не тоне
( льод ).

В небі хмарка пролітала, білий пух розсипала,
він на землю міцно ліг, називають його ...
( сніг ).

Лежав, лежав, та в річку попав
( сніг )

Прозорий, як скло, не вставиш у вікно
( льод )

Про ялинку

Восени не в”яне, а взимку не вмирає.
(ялинка)

Одежа

Плету хлівець на четверо овець,
А на п”яту окремо.
(рукавичка)

Санчата, ковзани, ковзанка

Влітку відпочивають, взимку дітей катають.
(санчата)

За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках
Їдуть діти в саночках.

(ковзанка)

По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби – тільки лід.
(ковзани)

Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори
(лижі)

Явища природи

Рукавом махнув – дерева нагнув.
(вітер)

Гуляє в полі, та не кінь,
Літа на волі, та не птиця.
(вітер)

Без пилки, без сокири, а мости будує.
(мороз)

Узимку хто,
Скажіть мені,
Малює квіти
На вікні?
(Мороз)

Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені,
(мороз)

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
(сонце)

Не звір, а виє
( вітер ).

Кручу, гуркочу, знати нікого не хочу
( хурделиця )

Стало біло навкруги –
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я - ....
(Зима)

Сніг на полях
Лід на річках.
Метелиця гуляє.
Коли це буває?
(зима)

Мірошниця біла-біла, беручка до свого діла, сіє, віє, меле та по землі муку стеле.
Хто ця мірошниця?
(Зима)

Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває?
( взимку )

Біла морква взиму росте
(бурулька)

Росте вона зимою
Донизу головою
Тонеькою,
Прозорою,
Біло-голубою.
(бурулька)

Без сокири, без цвяхів на річці місток вимостив
( мороз )

Не художник, а малює
( мороз )

Тварини

Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
(ведмідь)

Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
(ведмідь)

Віхтик полум”я неначе,
По деревах жваво скаче
І малятам на потіху
Просто з рук бере горіхи!
(білочка)

Загорілися замети
Загорілися, чи ба,
І замети, і верба!...
Кіт на пічці не лежить,
А чимдуж надвір біжить.
Зла проноза: по дворі
Скачуть змерзлі....
(снігурі)

Руденька, спритненька,
З дерева на дерево стрибає,
Горішки збирає,
На зиму припасає.
Хто це?
(білка)

Взимку вітер дме холодний, я блукаю злий й голодний
( вовк )

З гілки на гілку стриба, як комашка, легка й моторна, та проте не пташка
( білка )

Взимку — білий, літом — сірий
( заєць )

Різне:

Між берегів текла, текла,
Мороз зміцнів – пуд скло лягла.
(річка)