Рубрика «Телефон у передпокої»

Усі проблеми мають розв’язання

Дзвінок у дитинство
Усі ми, незалежно від статі, віку, освіти, місця проживання, статків, переконань, світогляду та намірів, були дітьми. Дитинство, щасливе чи гірке, вплинуло на наш характер, духовні цінності й моральні орієнтири. Пережиті в дитинстві бурхливі емоції зберігає наша доросла душа, а її глибокі травми та біль – підсвідомість.
Люди, які допомагали зростати, назавжди залишають у нас свій слід.
Хочемо чи ні, ми дихаємо повітрям дитячих років і часто забуваємо, що й наші діти колись стануть дорослими. Чи все ми робимо, аби допомогти їм відбутися? Що вберуть вони в себе з цього світу, що згадають?
Я часто згадую своє дитинство. Воно глибоко в мені – там, де серце, – і світиться в очах. Перше, що промовляю в такі миті, – «СПАСИБІ».

Рубрика «Лампа»

Увімкніть світло

Сповідь про чорно-біле дитинство: Мои кукушкины сны
Прошло 20 лет, как я вылетел из неродного мне гнезда – детского дома, который приходит ко мне во снах и воспоминаниях. Вранье, что плохое и жуткое забывается. Оно живет в тебе отдельной жизнью всегда. О жизни в детдоме в памяти сохранились черно-белые файлы – отношения тех, кто рядом работал и жил. Как странно, оказывается, детство бывает черно-белым – оно у меня было именно таким. Эта черно-белая краска навсегда ложится в душу ребенка детского дома, и все попытки перекрасить безрезультатны – детство безвозвратно уходит вдаль, навсегда. Кому сказать слова непризнательности за это, в каких тонах отразить безучастность взрослых людей (или старших товарищей), ставших, к сожалению, виновниками сломленных судеб, нереализованных мечтаний и желаний?

Рубрика «Двері»

Достукайтеся до вирішення

Невже ми тимчасова сім’я?
Шість років тому я й чути не хотів про виховання чужої дитини. Як і більшість українців, жив стереотипами про генетичні страшилки, відчував невпевненість у власних силах, тривожила житлова проблема. Тому щоразу, коли Світлана, моя дружина, пропонувала взяти дитину на виховання, запитував: «Навіщо? Якщо тобі мало дітей, давай народимо». Та одного дня все змінилося...

Рубрика «Вікно»

Стежте за погодою в інших країнах

Дітям в Ізраїлі можна все…
Про виховання дітей в Ізраїлі та їх захищеність законом ходять легенди і... чутки. Причиною такої уваги є не тільки особливий підхід до формування шкільної програми, а й до найболючішого питання виховання – дисципліни.
В ізраїльських школах немає покарань (у звичному для нас розумінні), а вчителям і батькам суворо заборонено принижувати та, тим паче, фізично карати дітей. Скажімо, якщо вчителю увірвався терпець і він «підвищеним тоном» висловив учневі догану, вчитель ризикує втратити не тільки робоче місце, а й кваліфікаційну категорію, а якщо ненароком здійме на дитину руку – потрапить за ґрати. Те саме стосується і батьків дитини. Більше того, ізраїльські закони інкримінують злочин і тим, хто став очевидцем «насильства» (інколи доводиться брати це слово в лапки) над дітьми, але не повідомив до поліції. Іншими словами, доноси заохочуються...
Як, скажете ви, можна так жити? Чому у виховання моєї дитини втручається поліція, адже це моє власне чадо? Як можна дозволяти знущання бешкетників-учнів над учителями? Чи подумав хто про психічне здоров’я дітей, попускаючи їм усе? І зрештою, як почуваються батьки дитини, яка відверто ігнорує їхню волю та переживання, егоїстично насолоджуючись своєю владою над ними? Де межа між турботою про дитину та нехтуванням гідності батьків і вчителів? Проте не поспішайте з висновками. Ізраїльська система виховання має і свої переваги. Саме про них я й хочу вести мову..

Рубрика «Канапа»

Діти сплять спокійно, коли батьки поряд

Другий шанс залишитися живими
Хто знає, хто кого обирає: ми дітей чи вони нас…
Людмила та Олег Бугайови – батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу «Каравела», що в місті Олександрії Кіровоградської області. Мені часто доводиться бувати там у справах, я приятелюю з Людмилою і добре знаю дітей. В один із чергових приїздів відбулася ця бесіда.

Рубрика «Іграшки»

Не губіть ключ від дитячого серця

Кібер-діти: як не загубитися у всесвітній мережі?
Ще до народження наші діти тісно контактують із електронним світом, коли майбутніх мам обстежують, наприклад, ультразвуком чи іншим сучасним обладнанням. Після пологового будинку немовля потрапляє в нашпигований електронікою світ, і ми вже не дивуємось, коли дитина тягнеться не до яскравого брязкальця, а до мобільного телефону і, ледве зіп’явшись на ноги, біжить до комп’ютера.
Сучасні діти значно випереджають в інтелектуальному розвитку своїх однолітків 5-7-річної давнини, утім не так швидко міцніє їхня нервова система. Як результат – діти вправно читають англійською, багато часу проводять біля комп’ютера, але страждають різними фобіями і фізично ослаблені.

Рубрика «Письмовий стіл»

Навчаймося разом із дітьми

Швидка педагогічна допомога від Української школи ейдетики Євгена Антощука
Чому діти швидко навчаються рідної мови? Водночас не всі із задоволенням вчать уроки, виконують контрольні роботи та складають іспити. Як малеча пізнає навколишній світ, не користуючись ні посібниками, ні підручниками, ні знаннями, викладеними вчителями? Коли ж починаються негаразди?

Як виховати у дитини музичність?
Сучасна людина постійно перебуває в полоні швидкоплинної інформації – новини змінюються майже щомиті. А скільки реклами «проходить» крізь нас щодня, скільки людей живе життям героїв серіалів! А звичка постійно слухати щось по радіо чи залишати ввімкненим телевізор, а багатоголосий гуркіт трамваїв, машин, будівельних робіт... У гамірливому вирі життя майже не лишається місця для тиші і спокою. Сучасна людина не завжди в змозі спокійно поміркувати, тим паче заспівати, а музика людської душі народжується тільки зі стану внутрішньої гармонії. То чи зможуть наші діти по-справжньому полюбити музику і долучитися до неї (маю на увазі спів та гру на музичних інструментах)? Як же допомогти їм надбати те, чого й ми, сучасні дорослі, на жаль, не завжди маємо самі?
Маючи неабиякий досвід роботи з дітьми, зокрема з обмеженими можливостями, пропоную кілька порад, як можна виховати в дитині музичність.

Рубрика «Турнікет»

Ставте власні рекорди

Складаємо повітряний раціон
Осінь-зима – період, коли дітей, аби уникнути застуди, тепліше вдягають і обмежують у забавках на свіжому повітрі. Насправді ж це чудова пора зміцнити здоров’я та допомогти дитині правильно розвиватися, адже зміни температури корисні й допомагають організму адаптуватися до тепла і холоду.

Дитині корисно перебувати на повітрі якомога більше, бажано 2-3 години щодня. Адже чисте повітря сприяє хорошому апетиту, покращує кровообіг, забезпечує нормальне травлення, освіжає дитячий організм і є важливою умовою для міцного, здорового сну.

Рубрика «Аптечка»

Будьте лікарем своїй дитині

Ліки від усіх недругів: маточне молочко
Маточне молочко застосовують як лікувальний засіб із давніх часів. В епоху Середньовіччя його вважали панацеєю від усіх хвороб і називали «королівським желе», адже вживати його могли лише багатії.

Рубрика «Чарівні ручки»

Ви зможете все, було б бажання

Магія дитячого доторку
Багатьох батьків цікавить тема корисності вільного часу дитини, який ми намагаємося розподілити між «свіжим повітрям», підготовкою до шкільних занять і відвідуванням гуртків, курсів, музичної школи і т. ін. На вибір заняття для дитини впливають: її зацікавленість (часто керована популярністю серед однолітків) і темперамент; вартість і частота відвідувань; час на дорогу; вподобання батьків тощо. Головне – свобода вибору дитини, дорослі ж мають забезпечити, щоб вибір був повноцінним.
Хочу поділитися своїм досвідом вибору гуртків для дітей з батьками, які в пошуку або ще не визначилися.

Дізнатись більше про видання можна у редакції:
8 (044) 501-63-06
а/с 30, м. Київ, 01103
E-mail: d_kimnata@i.ua