Неплідність у шлюбі (57-60) % випадків пов’язана з захворюваннями жіночих статевих органів, тому діагностика причин жіночої неплідності відноситься до числа актуальних питань сучасної гінекології.

Значимість проблеми зростає ще більше, в зв’язку з високою частотою даної патології та тенденцією до її подальшого зростання.

За даними літератури, в (45-50) % випадків анатомічні та функціональні зміни матки і додатків є причиню неплідності. Значне поширення порушень жіночої репродуктивної функції потребує вивчення патологічних факторів, що їх обумовлюють.

Успіх лікувальних заходів, направлених на відновлення репродукції, в багатьох випадках залежить від того, наскільки глибоко вивчені множинні причини, що призвели до неплідності.

Серед них велику питому вагу становлять анатомічні, топографічні та функціональні порушення внутрішніх статевих органів, котрі можуть виникати як завдяки негативному впливу на них запального процесу, так і при поєднанні останнього з супутньою органічною патологією і полікістозом яєчників, ендометріозом, фіброміомою матки тощо.

З метою встановлення причин неплідності застосовуються різноманітні апаратні методи дослідження, серед яких вагоме місце посідають: тепловізіографія та допплєрометрія.

Тепловізійне обстеження шкіри передньої черевної стінки, піхвинно-здухвинних ділянок та молочних залоз проводяться за допомогою кольорового тепловізора “Радуга”, підключегоного до системи СІТ ІНФРА, в ручному та каліброваному режимах регуляції температур.

Тепловізіограма пацієнтки з фіброміомою матки

Тепловізіограма пацієнтки з фіброміомою матки

Кольорова тепловізіографія є абсолютно неінвазивним, нешкідливим інформативним методом діагностики анатомічного та функціонального стану матки та додатків у жінок з неплідністю; тепловізіографічне обстеження шкіри молочних залоз в динаміці менструального циклу може бути використано як допоміжний функціональний тест для визначення порушень гормонального гомеостазу організму.

Перед термографією ділянка тіла пацієнтки, що обстежується, оголяється на протязі 15 хвилин для адаптації шкіри до навколишніх температурних даних. Попередньо шкіра звільнюється від усякого роду наклейок та повязок. Дослідження проводиться надщесерце. Напередодні кишечник очищається клізмою. При обстеженні органів малого тазу хвора лежить на спині.

При оглядовій термографії визначають розподіл температур в ділянці проекції матки і маткових труб (градієнт D Т, де Т – різниця температур між обстежуваною та сусідньою анатомічними ділянками); оцінюють колір, яскравість освітлення даних ділянок, порушення симетричності тих чи інших температурних зображень, їх форму, величину.

При термографічному обстеженні шкіри молочних залоз жінка стоїть перед апаратом з піднятими за голову руками. Обстеження проводиться в прямій та боковій проекціях. Динамічне тепловізійне обстеження органів малого тазу та молочних залоз дозволяє дослідити їх функціональний стан. На оглядовій тепловізіограмі у жінок з хронічним сальпінгітом в області проекції маткових труб чітко візуалізують обмежені зони незначної гіпертермії D Т=(0,4-0,8)С.

Оглядова теловізіограма у жінок з хронічним сальпінгітом та полікістозом яєчників демонструє, що шкіра молочних залоз та ділянка проекції матки в них холодні, з маловираженим судинним малюнком (шкіра молочних залоз – ( градієнт D Т=(-1,2-3,0) С); область проекції матки – ( градієнт D Т=(-0,4-1,2) С) як в першу, так і в другу фазу менструального циклу.

Синдром полікістозних яєчників, хронічний двобічний сальпінгіт

Синдром полікістозних яєчників, хронічний двобічний сальпінгіт

В області полікістозно змінених додатків жінок з неплідністю спостерігається слабка та помірна розлита гіпертемія (градієнт D Т=(0,7-1,2) С), з деяким посиленням судинного малюнку, внаслідок перерозтягнення капсули яєчників множинними дрібнокістозними структурами, посиленням кровообігу в ній та навколишніх тканинах.

При тепловізійному обстеженні органів малого тазу жінок з неплідністю, обумовленою хронічним сальпінгітом та фіброміомою матки, а також пацієнток у яких хронічний сальпінгіт поєднується з аденоміозом, термографічно виявляється гіпертермія (градієнт D Т=(0,8-2,2) С) в надлобковій області, що відповідає проекції матки. Це пояснюється посиленням кровообігу в маткових артеріях.

Тепловізіограма пацієнтки з аденоміозом матки

Тепловізіограма пацієнтки з аденоміозом матки

Прохідність маткових труб також можна оцінити методом теплогідротубації. Проводиться оглядове тепловізійне обстеження шкіри передньої черевної стінки в надлобковій та пахвинно-здухвинних ділянках. Гідротубація – стерильним розчином фурациліну, підігрітим до температури 37,5-38С. Після введення рідини здійснюється контрольне тепловізійне обстеження.

Кольорова тепловізіограма хворої В.

Кольорова тепловізіограма хворої В.

А. – тепловізілграма до гідротрубації: в області проекції маткових труб візуалізуються чітко обмежені вогнища незначної гіпертемії (градієнт D Т= (- 0,6 – 0,8)о С), що свідчить про наявність хронічного запального процесу;

В. – тепловізіограма після гідротрубації: в області проекції матки візуалізується зона вогнищевої гіпертермії, котра виникла внаслідок перерозтягнення стінок матки та посиленням кровообігу в них; області проекції труб без суттєвих температурних змін.

При двобічній непрохідності маткових труб спостерігається збільшення зони гіпертермії області проекції матки як за розмірами, так і за інтенсивністю (градієнт D Т=(0,8-1,6) С), без суттєвих тепловізійних змін в пахвинно-здухвинних ділянках.

При непорушеній прохідності маткових труб якісні зміни теплового малюнку в області проекції матки менш виражені (градієнт D Т=0,4 С), тоді як в області пахвинно-здухвинних ділянок спострігається збільшення зон гіпертермії, як за розмірами, так і за інтенсивністю (градієнт D Т=(0,8-1,2) С), в наслідок виходу фурациліну в черевну порожнину і подразнення очеревини.

Кольорова тепловізіограма хворої C.

Кольорова тепловізіограма хворої C.

А. – тепловізіограма до гідротрубації: в області проекції матки візуалізується зона незначної вогнищевої гіпертермії, що може відповідати гіперпластичному процесу ендометрія;

В. - тепловізіограма після гідротрубації: візуалізуються розлиті зони гіпертермії, що є наслідком виходу контрастної речовини в черевну порожнину, подразнення очеревини.

При наявності сактосальпінксів у пацієнток після гідротубації, в області проекції матки, спостерігається помірна гіпертермія (градієнт D В – кінцева діастолічна швидкість кровотока (м/с)

2. пульсаційний індекс РІ=(А-В)/mean, где mean - середня швидкість кровотока.

3. індекс резистентності IR=(A-B)/A

Криві швидкості кровотока яєчникових артерій змінюються в залежності від фази менструального циклу. В першу фазу (менструального циклу) допплєрограми яєчникових артерій мають вигляд однофазнної кривої з систолічним піком (діастолічний пік практично відсутній).

Допплєрограма яєчникової артерії в першу фазу 
  менструального циклу

Допплєрограма яєчникової артерії в першу фазу менструального циклу

За мірою появи розвитку фолікула зростає діастолічний компонент допплєрограми яєчникової аретрії. Спостерігається підвищення кінцевої діастолічної швидкості кровотока і, повязане з цим зниженням систолодіастолічного співвідношення та індексу резистетності.

Кінцева діастолічна швидкість кровотока в яєчниковій артерії досягає пвку в період розвитку жовтого тіла йог8о васкуляризація пдвищується майже в 2 рази.

Допплєрограма яєчникової артерії після хірургічної лапароскопічної індукції овуляції (друга фаза менструального циклу)

Допплєрограма яєчникової артерії після хірургічної лапароскопічної індукції овуляції (друга фаза менструального циклу)

У хворих з хронічним сальпінгітом та синдромом полікістозних яєчників не спостерігається вищевикладених змін, що свідчить про порушення процесу фолікулогенезу.

Допплєрограма маткової артерії, у хворих з хронічним сальпінгітом і неплідністю та хворих, у яких хронічний сальпінгіт поєднується з полікістозними яєчниками, має вигляд двофазової кривої без нульових та від‘ємних компонентів.

У хворих фіброміомою матки та хронічним сальпінгітом знижується судинний опір маткових артерій та підвищується максимальна систолічна швидкість кровотока. Такі зміни узгоджуються з морфологічними дослідженнями периферійної судинної системи у хворих з фіброміомою матки.

У хворих з аденоміозом матки та хронічним сальпінгітом змінюється форма кривої відображенного від маткової артерії сигналу – з‘являється додатковий зубець А, внаслідок чого зростає продовжуваність півперіоду фази систоли.

Допплєрограма маткової артерії у пацієнтки з аденоміозом матки

Допплєрограма маткової артерії у пацієнтки з аденоміозом матки

Це свідчить про включення компенсаторних механізмів для корекції судинних порушень, котрі проявляються в підвищенні резистетності стінок маткової артерії, збільшення періоду, на протязі якого знижується систолічний тиск, дозволяє, певним чином, компенсувати порушення кровопостачання матки.

Таким чином, допплєрометрія є високоінформативним апаратним методом, котрий дозволяє не тільки з‘ясувати причину неплідності, а й встановити ступінь функціональних порушень, характер гемодинаміки.

Автор: Кондратюк В.К. к.м.н. ІПАГ АМН України