Як відомо, репродуктивна система відрізняється особливою чутливістю до дії несприятливих факторів будь-якого походження. В результаті катастрофи на ЧАЕС створилась безпрецедентна ситуація, коли сотні тисяч людей не тільки зазнали впливу опромінення, але і продовжують жити, працювати в умовах тривалої дії малих доз іонізуючої радіації та інших несприятливих факторів післячорнобильського періоду.

Викид радіонуклідів із аварійного блоку відбувався протягом трьох місяців. Радіаційні викиди в подальшому створили постійно діючий радіаційний фон у вигляді малих доз, які складаються із комбінованої дії зовнішнього та внутрішнього опромінення.

Унікальність ситуації по кількості одночасно діючих екстремальних факторів. Негативні соціальні наслідки сприяли виникненню негативних психоемоційних реакцій, які виражаються в підвищеному відчутті тривоги, виникненню стресу із-за постійної невизначеності у відношенні свого майбутнього.

Виходячи з вищесказаного, ми вивчали загальний стан, репродуктивну функцію у жінок, які зазнали впливу малих доз радіації внаслідок аварії на ЧАЕС. Це були жінки з неплідністю, одна група з яких була евакуйована з Чорнобиля та Прип'яті, друга - постійно проживали на контрольованих територіях.

Проведені дослідження показали, що репродуктивна функція у жінок групи радіаційного ризику зазнає відхилення вже в перші роки після аварії.

Спостерігається значне зростання загальної захворюваності у евакуйованих жінок вже в перші роки після аварії, у жінок з КТ вона починає зростати з 1989-1 990 рр .

У структурі загальної захворюваності частота хвороб ендокринної системи органів травлення та сечостатевої системи у евакуйованих жінок в кілька разів перевищувала показники жінок групи порівняння та II групи в перші 4 роки. У жінок з КТ ця патологія до 1991 року мало відрізнялась від групи порівняння, а починаючи з 1992 відмічено значне її зростання, яке перевищувало показники першої групи в 2 рази, а групи порівняння - в 3 рази, що очевидно, пов'язане з тим, що одним із основних шляхів потрапляння радіонуклідів в організм є їх надходження із їжею та водою.

Серед екстрагенітальної патології найбільш значним було збільшення хвороб системи кровообігу, психічних розладів та розладів поведінки.

В структурі гінекологічної захворюваності переважали запальні захворювання внутрішніх статевих органів, порушення менструального циклу, доброякісні пухлини яєчників, захворювання шийки матки, лейоміоми матки, генітальний ендометріоз.

Порушення менструального циклу у вигляді гіперменструального синдрому виявлялось майже в 2 рази частіше у евакуйованих жінок, ніж у жінок з КТ та групи порівняння. Гіпоменструальний синдром частіше виявлявся у жінок з КТ.

Таблиця 1. Структура порушень менструальної функції у обстежених жінок, абс. число (%)

Структура порушень Група жінок
І ( n=211) ІІ (n=560) ІІІ (n=450)
Гіперменструальний синдром

-поліменорея 51 (24,2)* , Δ 49 (8,8) 39 (8,7)
- менорагія 10 (4,7) 29 (5,2) 22 (4,9)
- менометрорагія 12 (5,7) Δ 18 (3,2) 9 (2,0)
- метрорагія 6 (2,8) 13 (2,3) 17 (3,8)
- ациклічні кровотечі 10 (4,8)Δ 29 (5,2) Δ 5 (1,1)
Всього 89 (42,2)*, Δ 138 (24,7) Δ 73 (16,2)
Гіпоменструальний синдром:

- олігоменорея 12 (5,6)* 67 (12,0)Δ 32 (7,2)
- аменорея 9 (4,3) 41 (7,3)Δ 12 (2,6)
Всього 21 (9,9)* 108 (19,3)Δ 32 (7,1)
Дисменорея 20 (9,5)* 65 (11,6) Δ 58 (12,9)
Синдром передменструальної напруги 3 (1,4) 8 (1,4) 10 (2,2)
Немає порушень 101 (47,9)*, Δ 314 (56,0)Δ 345 (76,7)

Примітки: 1. * - різниця вірогідна відносно ІІ групи ( <0,05);
2. Δ - різниця вірогідна відносно ІІІ групи (<0,05).

За даними Серова В.Н. (1988) порушення менструальної функції являються показником дезадаптації жіночого організму, яка приводить до виникнення синдрому еколого-генеративного дисонансу, який супроводжується інтенсивним ростом акушерсько-гінекологічної патології нейро-ендокринного профілю.

Вплив факторів аварії призводить до порушення функції імунної системи, яка проявляється пригніченням системного та локального імунітету, активацією В-ланки, що призводить до імунної дисфункції та вторинного імунодефіциту. Гуморальний імунітет характеризується дисімуноглобулінемією, що в сукупності проявляється зростанням і загостренням запальних захворювань геніталій і в кінцевому результаті - порушень репродуктивної функції. Динамічне спостереження свідчить, що відновлення знижених функцій імунної системи відбувається повільно, причому цей процес носить циклічний характер.

Аналіз дослідження гормонального профілю показав, що нормальний вміст гормонів відмічений у 42% жінок, які проживають на КТ (у 38 % евакуйованих). Виявлені дані свідчать про дисфункцію гіпоталамо-гіпофізарної системи у жінок, які зазнали дії малих доз радіації в основному за рахунок стресорних факторів.

Порівняльний аналіз бактеріального обсіменіння піхви у жінок різних груп в динаміці обстеження показав, що в перші роки після аварії у евакуйованих виявлене збільшення обсіменіння піхви золотистим стафілококом, кишкової паличкою. У жінок з КТ через 12 років обсіменіння піхви кишковою паличкою було вдвічі вищим за групу порівняння, грибами роду Кандіда та золотистого стафілококу – втричі.

Корекцію виявлених гормональних, імунологічних, біохімічних змін необхідно проводити диференційовано з урахування рівня порушення, поєднання декількох чинників при прохідності маткових труб або ліквідації інших анатомічних змін статевих органів з включенням ентеросорбентів, препаратів для підняття власних захисних сил організму, посиленню обміну речовин (ехінацея), адаптогенів (триовіт), засобів антистресорної направленості (кверцитин або фенібут), препаратів системної ензимотерапії (флогензим або вобензим), внутрішньовенне лазерне опромінення крові.

Таким чином, ми не повинні забувати про нашу змінену екологію і приділяти особливу увагу жінкам, які зазнали негативної дії факторів оточуючого середовища внаслідок аварії на ЧАЕС.

Дубчак А.Є,
доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділення реабілітації репродуктивної функції жінок ІПАГ АМН України.