Установа-розробник:
Харківська академія післядипломної освіти

Установи-співвиконавці:
Центральна клінічна лікарня № 5,
Харківське відділення ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”

Укладачі:
проф. Роздільська О.М. тел. 30-99-70
Афанасьев М.В. тел. 33-33-11
Кадук Ю.Г. тел. 23-58-52
Роздільська А.С. тел. 43-71-20

The main institute - elaborator:
Kharkiv Medical Academy of Post-Graduate Education

The main institute – coexecutor:
Central Clinical Hospital №5
Kharkiv Section ZAT «Ukrprofozdorovnytsya»

Compilers:
Doctor of Med.Sci Rozdilska O.M., tel. 30-99-70

Candidate of Med.Sci Afanasiev M.V., tel. 33-33-11
Candidate of Med.Sci Kaduk Yu.G., tel. 23-58-52
Rozdilska A.S., tel. 43-71-20

Серцева недостатність становить одну з актуальних проблем сучасної кардіології. При ішемічній хворобі серця (ІХС) порушення функціонального стану серцево-судинної системи певною мірою визначають тяжкість перебігу, прогноз і тактику лікування захворювання. В зв’язку з цим, раннє комплексне лікування як початкових проявів, так і клінічно встановленної серцевої декомпенсації входить до системи обов’язкових лікувальних заходів при ІХС та інфаркті міокарда (ІМ). Комплексне медикаментозне лікування серцевої недостатності (СН) у хворих на ІХС передбачає використання препаратів, патогенетично обгрунтованих при коронарній хворобі серця, а також засобів, що цілеспрямовано впливають на скоротливу функцію серця. В останні роки особливого значення надають використанню засобів, що впливають на екстракардиальні механізми регуляції діяльності серця (сечогінні препарати, периферичні вазодилятатори). Водночас, сьогодні існують авторитетні і переконливі дані про позитивний, нормалізуючий вплив фізичних факторів на стан серцево-судинної системи хворих на ІХС, зокрема на порушення процесів метаболізму і мікроциркуляцію в міокарді, скоротливу здатність серця, церебральний нирковий кровообіг, системну мікроциркуляцію, стан компенсаторних реакцій організму.

Фізичні фактори (ФФ), які можуть бути рекомендовані для профілактики та лікування певних стадій серцевої недостатності у хворих на ІХС автори класифікують таким чином:

  1. Такі, що переважно посилюють знижену скоротливу здатність міокарду:

    • постійний струм при дії на грудну клітку (зони проекції серця і рефлекторно-сегментарні) щільністю від 0,03 до 0,07 мА/см2 тривалістю від 10 до 20 хв.);
    • спільне послідовне використання серцевих глікозидів (в/в усередину) і постійного струму);
    • лікувальний електрофорез серцевих глікозидів.

  2. Що впливають переважно на екстракардіальні механізми серцевої недостатності.

  3. Фактори, що нормалізують системний периферичний кровообіг:

    • озвучування зони нирок або гомілок;
    • вплив синусоїдальних модульованих струмів на зону нирок;
    • сірководневі, вуглекислі і радонові ванни.

  4. Фактори, що впливають переважно на легеневу гемодинаміку:

    • аерозолі вазоактивних засобів (натрія нітропрусид, курантіл);
    • постійний струм при дії на грудну клітку;
    • синусоїдальні модульовані струми при дії на зону грудної клітки
    • вуглекислі ванни

  5. Фактори, що дають антиадренергічний ефект:

    • синусоїдальні модульовані струми при дії на зону грудної клітки і нирок;
    • радонові ванни концентрацією 40 і 120 nKu/л;
    • вуглекислі ванни концентрацією1,2 г/л.

В роботі докладно охарактеризовані механізм дії, показання та протипоказання, а також лікувальні методики застосування кожного з означених фізичних факторів та їх комбінації. Підкреслено, що вибір лікувального комплексу залежить від стадії декомпенсації, її гемодинамічного варіанту, тяжкості перебігу й ускладнень ІХС, давності перенесеного інфаркту міокарда, наявності супутньої патології.

На основі даних літератури і свого значного досвіду використання методів бальнео- і фізико-фармакотерапії порушень кровообігу у хворих на ІХС, укладачі даного видання пропонують розроблені показання для диференційного лікування різних стадій і форм СН при ІХС, а також для профілактики та лікування СН у хворих на інфаркт міокарду в гострий період на стаціонарному та ранньому санаторному етапі лікування. Найбільш показані методи бальнео- і фізико-фармакотерапії при профілактиці та лікуванні початкових стадій хронічної недостатності кровообігу.

Так, наприклад, для лікування хронічної серцевої недостатності І функціонального класу хворим з гіпокінетичним варіантом гемодинаміки без артеріальної гіпертензії слід рекомендувати вуглекислі ванни і постійний струм за розробленим способом у один день через 2-3 год;

  • у хворих з гіпокінетичним варіантом кровообігу з артеріальною гіпертензією – аерозолі наніпрусу в поєднанні з озвучуванням зони нирок, чергуючи по днях з сірководневими ваннами;

  • з гіперкінетичним варіантом кровообігу з артеріальною гіпертензією – синусоїдальні модульовані струми (СМС) зони грудної клітки в один день, СМС зони нирок і радонові ванни – другого дня;

  • з гіперкінетичним варіантом кровообігу і супутніми ХНЗЛ – інгаляції курантилу в поєднанні з СМС грудної клітки – в один день, кисневі ванни в сполученні з СМС зони нирок – другого дня.

За показаннями хворі можуть одержувати нітрати, антагоністи кальцію, сечогінні і серцеві глікозиди за індивідуальним дозуванням та врахуванням особливостей взаємодії їх з факторами електролікування. Протипоказаннями для призначення ФФ при серцевій недостатності у хворих на ІХС автори вважають:

  1. Порушення серцевого ритму: часту політопну екстрасистолію; “ранню” шлуночкову екстрасистолію у хворих на інфаркт міокарду; пароксизмальну тахікардію і миготливу аритмію в період нападу; повну A-V блокаду.

  2. Гостру аневризму серця і судин. При СН – ІІА і вищої стадії протипоказані загальні методи бальнеотерапії.Хворим на ІХС з нестабільною і стабільною стенокардією ІІІ-IV ф.кл. не рекомендується призначати постійний струм, поєднання його з медикаментозними засобами та медикаментозний електрофорез з розташуванням електродів на грудній клітці (трансторакально).

Рекомендації розраховані на лікарів курортологів, фізіотерапевтів, кардіологів, терапевтів, сімейних лікарів.