Установа-розробник:
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Установа-співрозробник:
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України

Укладачі:
В.О. Бобров – член-кореспондент НАН і АМН України, д-р мед. наук, професор
О.Й. Жарінов – д-р мед. наук, професор
О.С. Сичов – д-р мед. наук, професор
А.П. Степаненко – к. мед. н., старший наук. співр.
О.І. Фролов – к. мед. н., старший наук. співр.
А.М. Солов’ян – к. мед. н., старший наук. співр.
О.В. Боброва – д-р мед. наук, старший наук. співр.
О.Г. Білоножко – д-р. мед. н., старший наук. співр.
С.М. Мимренко – к. мед. н., старший наук. співр.
Д.Т. Малідзе – аспір.

The institute - elaborator:
P.L.Shupyk Medical Academy of Post- Graduate Education, Kyiv

The main institute – coexecutor:
N.D.Strazhesko Institute of Cardiology AMS of Ukraine

Compilers:
Member-Correspondent of NAS and AMS of Ukraine, Doctor of Med.Sci, Professor Bobrov V.O.
Doctor of Med.Sci, Professor Zharinov O.I.
Doctor of Med.Sci, Professor Sychov О.S.
Candidate of Med.Sci , sen. research worker Stepanenko A.P.
Candidate of Med.Sci , sen. research worker Frolov О.І.
Candidate of Med.Sci , sen. research worker Solov’yan A.M.
Doctor of Med.Sci sen. research worker Bobrova О.V.
Doctor of Med.Sci sen. research worker Bilonozhko O.G.
Candidate of Med.Sci , sen. research worker Mymrenko S.M.

Post-graduate Malidze D.T.

Незважаючи на безперечнi досягнення у лiкуваннi серцевих захворювань, розробку нових i досконалих технологiй дiагностики та лiкування, проблема раптової серцевої смертi (РСС) навiть у розвинутих країнах дотепер залишається невирiшеною.

Водночас майже в 12% випадкiв причина РСС залишається незрозумiлою. Актуальність проблеми зумовлена значною поширеністю раптової смерті, недосконалістю методів оцінки ризику та профілактики. До недавнього часу вони переважно будувалися на дослідженні аритмогенного субстрату, зокрема електрофізіологічних дослідженнях, а також низці неінвазивних маркерів.

Тому вирішення проблеми запобігання раптовій смерті тісно переплітається з первинною і вторинною профілактикою ішемічної хвороби серця (ІХС). Автори розглядають шляхи первинної профілактики раптової смерті через призму профілактики ІХС. За думкою авторів профілактика РСС включає заходи, які здійснюються на різних рівнях (етапах):

  • Запобігання захворюванням серця, які збільшують схильність до виникнення РСС;

  • Раннє виявлення та усунення станів, які збільшують схильність до виникнення РСС;

  • Стратифікація ризику у пацієнтів з серцевими захворюваннями, у тому числі з шлуночковими порушеннями ритму, з метою виявлення та захисту осіб з найвищим ступенем ризику;

  • Негайна та ефективна реанімація у випадках РСС;

  • Лікування осіб, які перенесли епізод РСС та були успішно реанімовані.

Однією із стратегій оцінки імовірності РСС є популяційний підхід з метою кращого виявлення ІХС та субклінічних структурних змін міокарда. У цьому випадку стратифікація ризику РСС є невід’ємною частиною оцінки загального ризику в пацієнтів з ІХС, реальним та перспективним є обстеження та втручання в певних, чітко окреслених категорій осіб. Детально аналізуються шляхи стратифікації ризику при сформованій ІХС, а також “істино електричні” захворювання серця, при яких збільшується імовірність раптової смерті. Паралельно розглядаються систематизація і алгоритми ведення хворих з шлуночковими порушеннями ритму серця. Пропонуються сучасні шляхи підвищення ефективності реанімаційних заходів при зупинці серця і тактика ведення хворих, реанімованих після зупинки серця.

Співвідношення етіологічних факторів та поширеність РСС залежать від віку. Провідними причинами РСС у віці до 35 років є міокардит, гіпертрофічна кардіоміопатія, вроджений синдром подовженого інтервалу QT, аритмогенна дисплазія правого шлуночка, синдром Бругада, ідіопатична фібриляція шлуночків.

Автори вважають, що необхідність формування єдиної доктрини оцінки ризику та профілактики РСС в Україні очевидна і вимагає участі провідних дослідників, практичних медикiв та організаторів кардіологічної допомоги.

Робота написана колективом співробітників кафедри кардіології і функціональної діагностики КМАПО ім. П.Л.Шупика та Інституту кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України і розрахована на широке коло спеціалістів медичної галузі. Мета даних методичних рекомендацій – систематизація сучасних принципів запобігання РСС та етапів профілактичних втручань, а також ведення хворих з шлуночковими аритміями залежно від реального рівня медичних технологій. Методичні рекомендації на цю тему в Україні видаються вперше.