Організація-розробник:
Харківська медична академія післядипломної освіти

Укладачі:
І.К.Сосін, І.В.Купрієнко, І.Ф.Купрієнко, Е.Ю.Гончарова

The main institute – elaborator:
Kharkiv Medical Academy of Post-Graduate Education

Compilers:
I.K.Sosin, I.V.Kuprienko, I.F.Kuprienko, E.Yu.Goncharov

Серед контингенту хворих на алкоголізм останнього десятиліття все частіше спостерігається запійна форма пияцтва, яка складає за даними різних авторів від 40 до 70% у структурі алкоголізму.

Сучасними дослідженнями показано спільність феноменологічних, біохімічних, нейродинамічних, дерматогліфічних проявів, характерних для справжніх запоїв, епілепсії й афективних розладівю

При наявності великого арсеналу засобів і методів переривання запійних станів (як медикаментозних, так і немедикаментозних) ефективність лікування залишається недостатньою, спостерігаються численні ускладнення, побічні ефекти, алергійні реакції, терапевтична резистентність, протипоказання. В даний час підкреслюється необхідність індивідуальної терапевтичної стратегії в лікуванні алкоголізму.

У методичних рекомендаціях пропонується технологія сучасної диференційованої терапії запійних станів при алкоголізмі з урахуванням їх клініко-психопатологічних і патофізіологічних особливостей з використанням карбамазепіну (фінлепсину).

Докладно охарактеризовані клінічні особливості окремих періодів запійних станів при алкоголізмі, зокрема періоду провісників, дебюту середини та закінчення запою, післязапійного періоду.Патогенетично обгрунтована доцільність застосування антиконвульсанту - тімолептіка карбамазепіна (фінлепсіна) в терапевтичному комплексі при лікуванні запійних станів при базовому лікуванні запійних станів. Наведено сучасні дані щодо фармакології та фармакокінетики препарату.

Автори пропонують метод індивідуалізованого добору початкових доз фінлепсину,який базується на урахуванні клінічного варіанту перебігу запійного пияцтва, стадії запою і стану неспецифічної реактивності на момент початку купірування запою. Добова доза фінлепсіну поділяється на 2-3 прийоми, таким чином разова доза складає від 50 до 200 мг.

Тип неспецифічної адаптаційної реакції визначається за процентним вмістом лімфоцитів у лейкоцитарній формулі і їхнім співвідношенням із сегментоядерними нейтрофілами. Виділяють наступні градації рівня адаптаційної напруги організму: 1)”реакцію тренування” (РТ); 2) зону спокійної активації” (ЗСА); 3) “зону підвищеної активації”(ЗПА); 4) “реакцію стресу” (РС).

Більш докладні дані щодо режимів застосування фінлепсіну при окремих клінічних варіантах та періодах запійних станів наведено у таблиці ( Див. Рекомендації). Підкреслена необхідність індивідуалізованої підтримуючої терапії з використанням фінлепсіну. Графік останньої базується на аналізі тривалості запоїв та “світлих проміжків” у даного хворого за останній рік. Доза препарату встановлюється наркологом індивідуалізовано в залежності від варіанту клінічного перебігу алкоголізму. За даними укладачів при такому підході удається підтримуватихворих на алкогольну залежністьз запійною формою пиятцтва в стані ремісії тривалий час. Тривалість ремісії, за даними розробників, підвищується в 2,7 разів.

Методичні рекомендації розраховані на лікарів-наркологів, психіатрів.