Організація-розробник:
Харківський державний медичний університет
Харківський обласний протитуберкульозний диспансер

Укладачі:
С.І.Зайцева, Л.П.Ющенко, Ю.М.Пашков, Т.Г.Герасимова, С.Л.Матвєєва, Г.Л.Степаненко, Г.М.Сіроштан

The main institute – elaborator:
Kharkiv State Medical University, Kharkiv Regional Antituberculosis Health Centre

Compilers:
S.I.Zaitsev, L.P.Yushchenko, Yu.M.Pashkov, T.G.Gerasimova, S.L.Matveeva, G.L.Stepanenko, G.M.Siroshtan

В останній час складні соціально-економічні умови призвели до погіршання епідемічної ситуації з туберкульозу, подальшого зростання кількості хворих з вперше виявленими процесами в легенях і рецидивами та до накопичення хворих з хронічними формами туберкульозу. Розроблені схеми та режими етіопатогенетичної терапії забезпечують вилікування вперше виявлених процесів лише у 85 % хворих. Одним з шляхів вирішення проблеми є пошук нових, перш за все немедикаментозних засобів, направлених на корекцію порушеного гомеостазу. Останнім часом в поєднанні з антимікобактеріальною терапією широко застосовують фізіотерапевтичні методи лікування:тканинний електрофорез, ультразвук, магнітотерапія тощо. Певне місце серед них займає лазеротерапія.

Відомо, що лазеротерапія викликає потужну біостимуляцію, яка проявляється активізацією неспецифічної резистентності. Протимікробні властивості лазерних променів, протизапальна та імуностимулююча їх дія обумовили широке застосування лазеротерапії при лікуванні різноманітних запальних захворювань, в тому числі пневмоній та інших запальних хвороб органів дихання. У 80-х роках, після того як численні лабораторні дослідження довели пригнічуючий вплив лазерного випрмінювання на ріст культури мікобактерій туберкульозу, розпочалося інтенсивнезастосування лазеротерапії і в клінічній фізіотерапії. Найбільш широкого розповсюдження у лікуванні туберкульозу набули гелій-неонові оптичні квантові генератори з використанням методів нашкірного, ендобронхіального та внутрішньосудинного опромінення.

В даних методичних рекомендаціях авторами узагальнюється власний багаторічний досвід по застосуванню низькоенергетичного гелій-неонового лазерного опромінення для лікування вперше виявленого та рецедивного туберкульозу легень, зокрема у хворих із тяжкою супутньою патологією (цукровий діабет).

Показаннями до призначення терапії низькоінтенсивним гелій-неоновим лазерним опроміненням є всі форми вперше виявленого та рецидивного туберкульозу легенів, для яких характерні розповсюджені інфільтративно-запальні або ексудативно-некротичного типу тканинних реакцій та утворенням деструкцій.Серед протипоказань виділяють кровохаркання, легеневу кровотечу, погіршання стану хворого після проведення перших сеансів лазеротерапії.

Методика лазеротерапії

Найбільш ефективним при лазеротерапії вказаної категорії хворих є поєднане послідовне черезшкірне лазерне опромінення венозної крові та нашкірне ділянок грудної клітки, на які проектуються туберкульозні ураження в легенях.

Для цього ми рекомендуємо використовувати фізіотерапевтичний аппарат вітчизняного виробництва АФЛ-1 , оснащений гелій-неоновим лазером ЛГ-75 з довжиною хвилі 0, 6328 мкм та потужністю 25 мВт на виході зі світловоду. Для підвищення проникаючої здатності лазерного випромінювання застосовують магнітну насадку на світловод у вигляді кільця діаметром 20 мм та індукцією 20 мТл. Така магнітна насадка на світловод дозволяє уникнути суттєвої втрати потужності лазерного випромінювання та досягти ефекту, не меншого ніж при внутрішньосудинному лазерному опроміненні крові. Світловод лазерного апарата з описаною вище магнітною насадкою встановлюють на шкіру ліктьового згину над поверхнею серединної вени ліктя так, щоб лазерний промінь був перпендикулярним до поверхні шкіри.Зафіксувавши світловод у вказаній ділянці, проводять сеанс черезшкірного опромінення під контролем самопочуття пацієнта. Тривалысть початкових сеансыв становить 15-20 хв. З поступовим збыльшенням експозицій опромінювання в кінці курсу лікування до 30-45 хвилин.

Доведено, що черезшкірне лазерне опромінення венозної крові справляє потужний загальностимулюючий вплив на організм хворого і супроводжується дезінтоксикаційним, десенсенсибілізуючим, протизапальним ефектами. У Рекомендаціях також викладено методику нашкірного варіанту гелій-лазерного опромінення, а також методику використання означеного методу при лікуванні хворих на туберкульоз з супутнім цукровим діабетом.

За даними авторів, застосування низькоінтенсивного гелій-неонового лазерного опромінення у хворих з вперше виявленим чи рецидивним деструктивним туберкульозом за методикою, що рекомендована авторами методичних рекомендацій, та в обумовлені строки дозволяє досягнути повного припинення бактеріовиділення у 70 % хворих протягом першого місяця, а у решти – через 2-3 місяця та закриття порожнини розпаду у 91 % хворих, причому у 78 % - в перші півроку. В середньому лікування в стаціонарі скорочується на 1-2 міс. В порівнянні з традициійним способом лікування без застосування лазеротерапії.

За більш докладною інформацією щодо розробленого методу звертатись до авторів Методичних Рекомендацій останні розраховані на лікарів-фтизіатрів та фізіотерапевтів.