Організація-розробник:
Інститут Фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України

Укладачі:
Журило О.А., Власенко В.В., Барбова А.І., Конопко І.Г., Шмирко Є.О., Черниш І.М., Василенко С.П., Трофімова П.С., В’ялих Ж.Е.

The main institute – elaborator:
F.G.Yanovskyi Institute of phthisiology and pulmonology of Ukraine AMS

Compilers:
O.A.Zurylo, V.V.Vlasenko, A.I.Barbova, I.G.Konopko, E.O.Shmyrko, Chernysh I.M., S.P.Vasylenko, P.S.Trofimova, Zh.E.Vialykh

Туберкульоз за визнанням провідних вчених і фтизіатрів, продовжує залишатися глобальною проблемою. За прогнозами ВООЗ протягом наступного десятиріччя у світі передбачається 90 млн. нових випадків туберкульозу. Вельми актуальна сьогодні проблема туберкульозу в Україні поряд з прогресивним зростанням захворюванності на туберкульоз в останні роки почали виявлятися клінічні форми цієї недуги, які майже не зусрічалися в останні десятиріччя: казеозна пневмонія, тотальні полікавернозні ураження легень, туберкульоз кишечнику, гортані, периферичних лімфатичних вузлів. Ситуація ускладнюється тим, що діагностика деяких форм туберкульозу надзвичайно ускладнена внаслідок олігобацилярності процесу. Як показує досвід, хворі на туберкульоз виявляються недостатньо і не отримують кваліфікованої допомоги. Під впливом антибактеріальної терапії, яка проводиться у хворих на туберкульоз, МБТ із типових форм трансформуються в інші, в тому числі в ті, які фільтруються. Хворі на туберкульоз у процесі лікування перестають виділяти типові форми збудника хвороби, але продовжують протягомдовгого часу залишатися джерелом туберкульозної інфекції. Дослідники дотримуються думки про те, що наявність у хворих клінічних ознак туберкульозу при негативних бактеріоскопії та посіві вимагає допоміжних методів дослідження для виявлення змінених форм збудника. Виникає потреба в розробці нових методів сучасної бактеріологічної діагностики захворювання, які б забезпечували не тільки своєчасне виявлення збудника, а й визначення тактики процесу лікування туберкульозу. Існуючі методи бактеріоскопічної діагностики базуються на особливостях біологічного розвитку M.tuberculosis, які докладно охарактеризовані в окремому розділі рекомендацій. В інших розділах роботи представлені сучасні дані щодо вимог до відбору та підготовки патологічного матеріалу для досліджень при підозрі на туберкульоз; докладно описані методи дослідження (пряма, люмінісцентна та разовоконтрастна мікроскопія, методи збагачення та флотації, тощо), культуральні методи, а також методики визначення чутливості M.tuberculosis до лікувальних препаратів. Крім того, автори Рекомендацій пропонують для впровадження в практику новий метод діагностики, який базується на застосуванні розробленого в Україні живильного середовища ВКГ. Метод не виключає застосування традиційних рутинних методів дослідження при індикації й ідентифікації МБТ. З впровадженням методу з’явилась можливість виділяти культури МБТ за 2-3 доби з будь-якого досліджуваного матеріалу, у тому числі з крові (без попередньої її обробки). Метод дозволяє швидко визначати чутливість МБТ до лікарських препаратів. Вищезгадане живильне середовище ВКГ зареєстровано в Україні за №221/00-3002 00 000, відповідає вимогам державних та міжнародних стандартів (Свольська С. Экспертное заключение ВОЗ по микробиологии туберкулёза. –Варшава, 1999). Перед тим, як направляти діагностичний матеріал на посів, хворому потрібно не менш, ніж на 1 добу відмінити протитуберкульозні препарати.

Передпосівну обробку патологічного матеріалу з метою деконтамінації і покращення гомогенізації проводять кислотами, лугами і різними детергентами згідно з загальноприйнятими методиками. Після підготовки діагностичного матеріалу його центифугують, отриманий осад для посіву на середовище ВКГ обробляють стимулятором росту, який входить до комплексу ВКГ (окремий 10,0 мл флакончик з рідиною) в співвідношеннях 1:1, а отриману в асептичних умовах кров розводять стимулятором росту порівну. Отриману суспензію (дослідний матеріал + стимулятор росту) інкубують при температурі 37,0±1,0 °С протягом 24-48 годин. Живильне середовище ВКГ готується безпосередньо перед застосуванням. Для цього береться 9,0 г сухого середовища ВКГ, розмішують його в 100,0 мл дистильованої води, кип’ятять 2-3 хвилини до повного розплавлення агару, фільтрують через ватно-марлевий фільтр, розливають у відповідний посуд, стерилізують (121,0 ± 1,0 °С) протягом 15 хвилин в автоклаві. Після стерилізації розливають в асептичних умовах у стерильні чашки Петрі шаром 6,0-8,0 мм. Готове живильне середовище жовтого кольору і повинно відповідати рН 7,2 ± 0,2. Для цього дистильовану воду для його приготування треба брати з рН 7,2 ± 0,2. Після застигання середовища негайно проводять посів за допомогою шприца одноразового використання у дозі 1,5 мл на чашку Петрі. Засіяний матеріал, не перевертаючи чашки, поміщають у термостат при температурі 37,0 ± 1,0 °С для виявлення росту. Для підвищення ефективності культуральної діагностики та доцільності контролю контамінації патологічного матеріалу, який підготовлений зі стимулятором росту, посів проводять за загальноприйнятою методикою на додаткові живильні середовища – жовточно-сольовий агар і 5,0 % кров’яний агар. Оцінка результатів на живильному середовищі проводиться візуально щодня протягом 10 діб. Ріст колоній на середовищі ВКГ проявляється у вигляді злегка жовтуватих непрозорих колоній або газонного росту, як правило, на 2-3, а інколи на 4 добу. При визначенні чутливості МБТ до лікарських препаратів з використанням середовища ВКГ, роблять змив культури, яку отримали на живильному середовищі ВКГ за методикою, яка описана вище. Готують середовище ВКГ у чашках Петрі і висівають 1,0-1,5 мл приготованої суспензії – контроль росту мікобактерій, а потім готують середовище ВКГ, в яке додають розведення протитуберкульозних препаратів (серійні подвійні розведення лікарського препарату за загальноприйнятою методикою) і після застигання середовища на чашки Петрі висівають у тій же дозі (1,0-1,5 мл) приготовлену суспензію. Засіяні чашки, не перевертаючи, ставлять в термостат і спостерігають за ростом протягом 5 діб. Наявність росту культури на контрольному середовищі і пригнічений або відсутній ріст на чашках Петрі з антибактеріальними препаратами вказує на повне або часткове пригнічення росту мікроорганізмів, тобто на повну або часткову стійкість до даного ПТП.

Методичні рекомендації розраховані на фахівців бактеріологічних лабораторій, лікарів-фтизіатрів, тощо. За докладними даними звертатись до авторів роботи або в Укрмедпатентінформ.