З миру по монетці
| Вечірній Київ - Київська мунiципальна газета

газета Вечерний Киев про акцию Ликар.инфонд <Собери монетки>

Благодійна акція «Збирай монетки – подаруй життя дітям» зібрала понад 50 тисяч гривень для онкохворих хлопчиків та дівчаток

«Копійчану» акцію для порятунку маленьких пацієнтів з відділення дитячої онкогематології Наукового центру радіаційної медицини (НЦРМ) доброчинці влаштували вперше. Гроші для дітлахів збирали протягом місяця. Як розповідають організатори, спеціально виготовлені акційні листівки передавалися з рук до рук або ж переходили від однієї організації до іншої. Свій дебют філантропи не можуть назвати невдалим, навіть навпаки – на такий ажіотаж навколо акції, за словами її організаторів, не чекали. «Відгуків на наші заклики допомогти було дуже багато. Навіть зараз нам продовжують дзвонити люди. Вони просять, аби ми зробили цю акцію безстроковою. – розповідає координатор заходу Лариса Слюнченко. – Зібраних копійок було десь кілограмів з 200! Звісно, жертвували також і паперові купюри». Фінансовими донорами для онкохворих стали не тільки дорослі, а навіть діти. До речі, останні віддавали на благодійність свої скарбнички з монетами, які збирали від самого дитинства.

Коли доброчинці запропонували допомогу, завідувачка відділення Олена Кузнєцова одразу склала перелік потреб. На всі зібрані кошти для НЦРМ було придбано ліки для хіміотерапії та високоточний інфузіомат. Адже медпрепарати, крім того що дуже дорогі, ще й закінчуються надзвичайно швидко. «Працювати доводиться в умовах жорстких обмежень. Фінансування – невелике. А лікування онкохворої людини сьогодні – надзвичайно дороге. Навіть два-три роки тому пролікувати пацієнта з лейкемією коштувало майже 100 тисяч гривень. Тому наш заклад не може стовідсотково забезпечити маленьких пацієнтів усім необхідним, – зазначає лікар. – На щастя, у кожної з наших мам є волонтер, який допомагає їм і морально, і фінансово. Великий відсоток наших хворих ми лікуємо за спонсорські кошти».

А про медобладнання годі й казати. Воно – дорожче за ліки. Тож і спонсорів таких знайти ще важче. Проте тепер, каже Олена Євгенівна, їх відділенню буде хоч трохи легше – з новим автоматичним інфузіоматом. «Такий прилад у нас лише один на обидва поверхи відділення, тобто на 40 ліжок, – продовжує пані Кузнєцова, – а медсестер – усього дві-три. Зрозуміло, що прослідкувати за всіма хворими, яким у той чи інший день «крапають» хімію, вони не можуть».

Інфузіомат, у свою чергу, дозволяє точно відміряти і ввести в організм хворої дитини необхідну кількість препаратів. Якщо ж щось пішло не так, або ж процедуру закінчено, інфузіомат видає звуковий сигнал, який і сповіщає про це маму дитини чи медсестру.

Як розповіла лікар, з таким апаратом – набагато легше і матерям, і медперсоналу. Адже зараз у відділенні проводять хіміотерапію здебільшого «дідівським» методом, тобто через класичні крапельниці на штативі. А матері та медсестри змушені самостійно вираховувати кількість необхідних мілілітрів хімії, час та слідкувати за усім процесом введення.
Маленький онкохворий Максим Виливок лікується у відділенні вже третій рік поспіль. Його мама Антоніна жартує: за весь цей час «хімій» було так багато, що її син навіть навчився читати. Якщо ж серйозно, то було важко. «Коли не було автоматичного інфузіомата, то інколи доводилося вночі, кожні півгодини чи годину, прокидатися і дивитися, чи все в порядку. Це дуже втомлює, – розповідає мама онкохворого хлопчика пані Антоніна. – А якщо Максим випадково не так поворухнеться, то «хімія» перестає «крапати». Тому ми, зазвичай, з ним лежали в такі дні. Зараз же він може спокійно собі гратися, рухатися як завгодно, і це не завадить його лікуванню». А от говорячи про гроші, Антоніна зітхає ще більше, адже один флакон підтримуючого препарату для її сина може коштувати 2000 гривень. «Що назбирають вдома, те надсилають нам, – каже жінка. – Проте самотужки, без волонтерів, благодійників подужати все практично неможливо».

Значення благодійницької допомоги у відділенні вже давно не применшують. Вона вкрай необхідна, адже здебільшого саме доброчинці і допомагають батькам та маленьким пацієнтам у скрутних ситуаціях.