Через 15 років після Чорнобильської катастрофи в структурі дитячої захворюваності істотно зросла питома вага хвороб ендокринної системи, в першу чергу – захворювань щитовидної залози, зокрема, раку щитовидної залози, хронічного тиреоїдиту та гіпотиреозу. Внаслідок радіаційної катастрофи на ЧАЕС групи підвищеного ризику ендокринної патології складають не тільки особи,що одержали великі дози опромінення щитовидної залози в дитячому віці та пренатальному періоді розвитку, а й ті, що постійно проживають на забруднених територіях. Зокрема, діти, що мешкають в умовах Рівненської області, перебувають в унікально несприятливій екологічній ситуації (полідефіцит мікроелементів внаслідок низинноболотистого характеру місцевості, радіонуклідне забруднення, строкатість біотопічних особливостей місцевості та ін.). На фоні зобної ендемії навіть у доаварійний період ця область відзначалась великою кількістю дітей з різноманітною патологією щитовидної залози. Наявність радіаційного фактору (триваючого внутрішнього опромінення внаслідок перманентного інкорпорування радіоактивних цезію та стронцію) зумовлює негативні тенденції подальшого  погіршення стану здоров’я дітей – мешканців Рівненської області, знов таки, в першу чергу у відношенні стану тиреоїдної системи. У програмі ендокринологічного дослідження дітей та підлітків, що постраждали внаслідок впливу радіаційного та інших екологічних факторів, пов’язаних з Чорнобильською катастрофою, повинні входити:

  • клінічні скринінгові обстеження дітей та підлітків ;
  • ультразвукові дослідження щитовидної залози;
  • дослідження стану соматостатевого розвитку дітей;
  • формування груп ризику розвитку тиреоїдної патології;
  • гормональні дослідження з використанням навантажувальних проб;
  • тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія щитовидної залози.

 Скринінгові обстеження повинні  виконуватися згідно з розробленою формалізованою карткою клінічного скринінгу о виявленню тиреоїдної патології на підставі клінічної симптоматики, анамнестичних  даних та результатів пальпації щитовидної залози. У роботі докладно охаректеризовано клінічна симптоматика захворювань щитовидної залози, приділяється увага особливостям ультразвукового дослідження щитовидної залози при скринінгових обстеженнях. Автори рекомендацій пропонують принципово новий підхід  до призначення лікування деяких нозологічних форм захворювань щитовидної залози з урахуванням особливостей генезу їх виникнення та місця проживання. Діти, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надолі мешкають на контамінованих територіях із наявним дефіцитом йоду у навколишньому середовищі, потребують дещо відмінного від загальноприйнятого, модифікованого та адаптованого підходу щодо лікування та відповідних реабілітаційних заходів при наявності маніфестної тиреоїдної патології. На даний час з’ясовано, що лише комбіновані схеми лікування тироксином та препаратами органічного йоду здатні забезпечити більш ефективне та безрецидивне лікування тиреоїдної патології. Синергічна дія тироксину і препаратів, що містять йод, зменшує дозу кожного з них, а також вірогідність побічних несприятливих ефектів. В якості джерела мікроелементів йоду автори рекомендують застосовувати біологічно активні добавки, збагачені органічними сполуками йоду, зокрема продукти переробки сировини морських водоростей – препарати  “BARBAйод” вітчизняного виробництва (“ЕкоМедПродукт”), а також лікувальнопрофілактичну харчову добавку “Біостар, продукт із зостери”, що виробляється фірмою “Фортуна” (м. Каховка Херсонської області).

Наведено розроблені алгоритми комплексного лікування дітей із дифузним нетоксичним зобом, вузловим зобом, хронічним аутоімунним тіреоїдитом, різними формами гіпотиреозу тощо. Прикладом означених алгоритмів є схема лікування дифузного нетоксичного зобу у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих місцевостях в умовах зобної ендемії:

 Lтироксин   25100 мкг/добу, курс лікування –36 місяців;  БІОСТАР  1табл. 3 рази на добу, курс лікування – 3 місяці з переходом на підтримуючу дозу –

1 табл./добу,  БАРБАйод 1 табл. 2 рази на добу, курс лікування – 12 місяці з переходом на підтримуючу дозу – 1табл/добу.Ефективність означених алгоритмів підтверджена дослідницьким досвідом авторів. За повною інформацією звертатись до "Методичних рекомендацій" або беспосередньо до їх укладачів.

Організація-розробник: Науковий центр радіаційної медицини АМН України
Укладачі: Боярська О.Я., Копилова О.В.,  Афанасьєв Д.Є., Овсяннікова Л.М., Носач О.В.

Матеріал надано Українським центром наукової медичної інформації та патентноліцензійної роботи
01004, м.Київ4,
вул. Горького, 19/21
Тел/факс 2273307, 2201571 2200511
email: minf@ukrpost.net