LIKAR.INFO по матерiалах МОЗ України

І. Показання до госпіталізації

- Діти перших двох років життя з середньо тяжкими та тяжкими формами хвороби.

1. Діти перших 5-ти років при температурі понад 38°С;

2. Діти від 5 років та до 17 років при температурі понад 39°С;

3. Пацієнти з порушенням свідомості, надмірним збудженням чи вираженою млявістю; судомами, ціанозом; респіраторними проявами (задуха);

4. Поява будь-яких фізикальних змін в легенях (аускультативного або перкуторного характеру);

5. З геморагічними проявами: геморагічний висип, кровотечі;

6. З багаторазовим блюванням та діареєю (понад 3 рази на добу);

7. З гемодинамічними змінами: тахікардія або брадикардія в порівнянні з віковою нормою; аритмії іншого характеру;

8. Гіпотензія на 30% нижче артеріального тиску; гіпертензія на 30% вище артеріального тиску в порівнянні з віковою нормою;

9. Діти, що знаходяться у закритих дитячих колективах (інтернатні заклади тощо);

10. Діти із сімей соціального ризику;

11. Вагітні з будь-якими респіраторними проявами та підвищеною температурою;

12. Пацієнти з будь-якими респіраторними проявами та підвищеною температурою та наявність супутньої патології:

-хронічні захворювання легень, в тому числі бронхіальна астма;

-ендокринологічна патологія – зайва вага понад 30% від маси тіла;

-тяжкі форми цукрового діабету;

-хворі з імунодефіцитами– гемолітична анемія, первинні імунодефіцити, аспленія, гемоглобінопатії, ВІЛ-інфекція, тривала імуносупресивна терапія, онко та онкогематологічні захворювання, серцево-судинна патологія в стадії декомпенсації; ниркова недостатність.

II. Лікування грипу в амбулаторних умовах легких неускладнених форм

1. Домашній режим протягом гострого періоду.

2. Вживання великої кількості рідини (плюс 50% добової потреби) та вітамінізоване харчування.

3. Жарознижуючі засоби (препарати парацетамолу, ібупрофену).

4. При кашлі протикашльові та муколітичні засоби.

5. При нежиті – деконгістанти; а для дітей перших трьох років життя 0,65% розчин хлориду натрію (краплі в ніс).

6. Антигістамінні препарати ІІ-ІІІ поколінь.

7. Арбідол.

8. При погіршенні стану - госпіталізація.

Не рекомендувати АСПІРИН!

ІІІ. Лікування в умовах стаціонару

1. Озельтамівір (інструкція додається).

2.При відсутності озельтамівіру – арбідол.

3.Показання до призначення антибіотиків – при підозрі приєднання бактеріальної інфекції Антибіотики призначаються відразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження; без очікування результатів бактеріологічного дослідження. Рекомендуються застосування антибіотиків з наступних груп: левофлоксацин, захищені клавулоновою кислотою амінопеніциліни, цефолоспорини ІІІ-ІУ покоління.

Після отримання результатів бактеріологічного дослідження проводиться корекція антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості збудників.


Показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії

(визначає лікар-анестезіолог, або завідувач відділення анестезіології за участі лікуючого лікаря)

1 Порушення свідомості.

2 Судоми.

3 Гіпертермія з втратами рідини (діарея, блювота, порушення ентерального живлення).

4 Серцево-судинна недостатність, шок.

5 Респіраторна недостатність ІІІ-ІУ ступеню.

6 Недостатність інших органів та систем (ниркова, печінкова, порушення гемостазу, геморагічний синдром тощо).

Лікування тяжкої пневмонії в умовах відділення інтенсивної терапії

1 Дихання з опором на видиху; Глибокі вдихи не рідше 1 сеансу на годину. За наявності постійних хрипів або ателектазу легенів на рентгенограмі - фібробронхоскопія.

2 Інгаляція бета-2 адреноміметиків.

3 Симптоматично:

- рестриктивний режим інфузійної терапії;

- повноцінний режим ентерального живлення, включаючи продукти які містять фосфоліпіди (риб'ячий жир, риба та інші);

- аерозольтерапія;

- муколітики.

4. Призначення антибіотиків при підозрі бактеріальної інфекції після забору матеріалу на бактеріологічного дослідження:

- без очікування результатів бактеріологічного дослідження рекомендуються внутрішньовенне застосування антибіотиків з наступних груп: карбепенеми, доріпінем, каламіцін, левофлоксацин, гатифлоксацин, захищені клавулоновою кислотою амінопеніциліни, захищені цефалоспорини; вагітним -ровамицин.

- після отримання результатів бактеріологічного дослідження матеріалу проводиться корекція антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості збудників.

5. Показання до переводу на ШВЛ у хворих з тяжкою пневмонією:

- дорослі: порушення свідомості, рефрактерна гіпертензія та тахікардія (більше 120 уд на хв.), гостре порушення серцевого ритму, задишка більше 36 дихань на хвилину; лабораторні показники: РаО2 нижче 60 мм.рт.ст при інгаляції кисню; РаСО2 (якщо у хворого немає хронічної легеневої недостатності) більше 60 мм.рт.ст; FiO2 при інгаляції кисню менше 90%;

- діти: усі види дихальної недостатності, яка не компенсується призначенням 100% кисню (сатурація крові менше 90%); лабораторні показники: РаО2 нижче 60 мм.рт.ст при інгаляції кисню; РаСО2 (якщо у хворого немає хронічної легеневої недостатності) більше 50 мм.рт.ст;

6. Методика ШВЛ у дорослих: SIMV, вентиляція яка контролюється за тиском, хвилинний об'єм – якщо є можливість легка гіпервентиляція, РаСО2 33-35 мм.рт. ст., якщо немає можливості моніторингу РаСО2 виходити з потреби хворого (почуття дихального комфорту, відсутність боротьби з дихальним респіратором), орієнтовно для хворого вагою 70 кг – 10-12 л/хв.; дихальний об'єм для дорослих 5-7 мл/кг; для дітей 4-5 мл/кг; позитивний тиск на видоху 8-10 см.вод.ст.; для дітей 4-6 см.вод.ст; якщо є можливість контролю підтримувати тиск плато до 30 см.водн.ст (для дорослих).

Протягом години після переведення на ШВЛ концентрація кисню до 100% , після години до 50% (за винятками тяжкої гіпоксії та гіпоксемії, які не корегуються іншими методами); у випадках рефрактерної гіпоксемії не зважаючи на FіО2 0,5 зміна положення хворого на живіт тривалістю на 1-2 години; у випадках рефрактерної гіпоксемії – рекротуючий маневр (роздуття легень) та інвертований режим ШВЛ (співвідношення вдих до видиху 1:1).

Протипоказанням до переводу на живіт є артеріальна гіпотензія. За наявністю відповідного апарату ШВЛ – перед інтубацією та перед переводом на самостійне дихання – застосування неінвазивного методу ШВЛ. Хворих з тяжкою легеневою недостатністю (окрім дітей), у яких ШВЛ більше 3 діб – трахеостомія. Систематичний рентгенологічний контроль, фібробронхоскопія (систематична), посів харкотиння з метою визначення чутливості збудника до антибіотиків, у випадках тяжкої бактеріальної пневмонії – внутрішньотрахеальне систематичне введення антибіотиків до яких чутливий збудник. Режим седації (пропопофол, оксибутират натрію, сібазон) – неадекватна поведінка хворого, боротьба з апаратом, відсутність адаптації дихання хворого до апарату ШВЛ, у випадках коли за допомогою седативних препаратів не вдається адаптувати дихання хворого до апарату – застосовувати м'язові релаксанти, ардуан, фентанил, при переводі на самостійне дихання – застосовувати режими допоміжного дихання, режим СРАР та високочастотної вентиляції.

Директор Департаменту розвитку медичної допомоги
М.П.Жданова


Директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення
Р.О.Моісеєнко