Що вказує на хворобу?

Оніхомікоз — грибкова інфекція нігтів. Найчастіше спричиняється грибом-дерматофітом, інколи разом з основним збудником виявляють і вторинну флору — дріжджоподібні та плісняві гриби. При оніхомікозі, як правило, змінюється колір нігтів — вони можуть ставати білими, брудно-сірими, жовтими, а інколи навіть чорними. Інші симптоми — потовщення нігтів, викривлення, «покусані» краї нігтів або розрихлення на них. Досить часто нігті набувають дзьобоподібної форми.

Як давно відома ця недуга?

На початку минулого століття вчені відкрили гробниці єгипетських фараонів, а згодом всі вони захворіли на грибкову пневмонію і загинули. Їхнім вбивцею став грибок, що пережив у гробницях тисячі років. Звісно, то були інші часи, коли не було ще антибіотиків та й загалом медицина мало чого знала про грибкові хвороби. Але це свідчить про те, що гриби завжди співіснували поруч з людьми. Сьогодні ж науці відомо близько 100 видів грибів, що можуть впливати патогенно на людину. Але при нормальному здоровому імунітеті хвороба може не розвиватися, навіть якщо спори грибів потрапляють на шкіру людини. На жаль, після чорнобильської катастрофи поняття «здоровий імунітет» для більшості мешканців України є дуже умовним. Як наслідок, за останні десять років захворюваність на мікози, в тому числі і на оніхомікози, значно зросла. І якщо раніше хворіли тільки дорослі, то сьогодні є випадки, коли хвороба уражає і 10—12-річних дітей. А загалом кожна п’ята людина в Україні страждає на грибкові захворювання нігтів та шкіри.

Як можна заразитися?

Оніхомікоз — інфекційна хвороба, що передається від людини до людини. Пластинки з патогенними грибами, що відпадають у хворих на мікози та оніхомікози, потрапляють на підлогу чи інші речі. Вони можуть довго зберігатися, особливо в умовах підвищеної вологості, найліпше — на нефарбованих дерев’яних предметах. Якщо в родині хтось інфікований, то інші члени родини можуть заразитися через килимки у ванній, мочалки, манікюрні та педикюрні набори, рушники, взуття. Дуже часто люди підхоплюють інфекцію у басейнах, саунах, лазнях, спортзалах. Як правило, ураження нігтьових пластинок є вторинним, спочатку гриби уражають міжпальцьові складки чи підошву, а потім і нігті. Але можливий і розвиток ізольованого оніхомікозу, коли збудник потрапляє безпосередньо під нігтьову пластинку.

Чи є групи ризику?

Так, є. Виникненню оніхомікозу сприяє травмування нігтів, особливо, якщо це відбувається часто (як у спортсменів), порушення кровопостачання ніг, ендокринні захворювання, особливо цукровий діабет. Також сприятливий фон для грибкової інфекції створює тривале вживання антибіотиків, гормональних препаратів, зниження імунних сил організму, переломи кісток стопи, носіння тісного та герметичного взуття.

Чи обов’язково хворобу треба лікувати?

Багато кому здається, що оніхомікоз є суто косметичним дефектом, з яким можна спокійно прожити. Насправді, це не так. Якщо хворобу не лікувати, вона буде поступово поширюватися з одного нігтя на інший. Крім того, уражені нігті перетворюються на резервуар, що активно постачає не тільки гриби в шкіру, але і їхні токсини всередину організму. А це може призвести до виникнення тяжких алергічних захворювань чи ускладнити наявні хронічні недуги.

Які є методи лікування?

Ще кілька років тому оніхомікоз лікували хімічним (із застосуванням спеціальних пластирів) або хірургічним методами. Це було дуже довго, незручно і болісно для пацієнта. Але найголовніший недолік — такий підхід не гарантував стовідсоткового одужання. Сьогодні існують препарати — і частина з них є на фармринку України, — які дають змогу безболісно позбутися цієї проблеми. Це так зване системне лікування оніхомікозу, при якому протягом 1,5—3 місяців треба приймати відповідні таблетки. Які саме — найкраще порадить лікар. Бо залежно від того, яким саме грибом інфікований пацієнт, призначається те чи те лікування. А попередньо для цього проводяться відповідні лабораторні дослідження. Отож, якщо у вас з’явилися перші ознаки хвороби на нігтях чи на стопі (сухість шкіри, лущення, свербіж), не гайте часу і обов’язково зверніться до лікаря. Досить часто хворі намагаються допомогти собі самі і насамперед купують живильні креми. У такий спосіб, можливо, тимчасово і вдається позбутися сухості шкіри, але водночас і забезпечуємо гриби для їхньої життєдіяльності вітамінами та іншими корисними речовинами, що містяться в таких кремах. Тому ніякої самодіяльності не слід виявляти. Тут спрацьовує така ж формула, як і при інших захворюваннях — чим раніше почати лікування, тим легше і швидше вдасться позбутися хвороби.

Що можна робити для профілактики?

Безумовно, найкращий спосіб — хвороби не допустити. Для цього велике значення має дотримання правил особистої гігієни. Щоб запобігти травмуванню нігтів, стежте за тим, яке взуття ви носите — воно повинне бути вільним і зручним, зношене взуття вчасно міняйте. Ніколи не користуйтеся чужим взуттям. Якщо ви відвідуєте сауни, басейни, спортзали, завжди беріть з собою гумові капці. Після всіх процедур ноги слід добре вимити з милом, висушити рушником і одягнути чисті шкарпетки. І ще один дуже дієвий засіб профілактики — якщо хтось в родині хворий, він негайно повинен вилікуватися, щоб не залишатися джерелом інфекції для інших членів родини, в тому числі й для дітей.

Борис Коган,
лікар-дерматолог,
кандидат медичних наук.