Мамине запитання

Що робити, якщо у малюка закрепи?

Перш за все, спробуйте з'ясувати причину, що викликає закрепи у вашої дитини:

Чи немає кiлькiсного або якiсного недоїдання? Iнодi недостача добового об'єму вигодовування призводить до "голодних" випорожнень, якi є щiльними та невеликого об'єму.
Якщо ви годуєте грудьми, чи не забагато вживаєте продуктiв, що роблять випорожнення твердими (чорницi, курага, мiцний чай, какао на водi, яйця, шоколад)?
Чи рацiонально вигодовується дитина, якщо вона отримує сумiшi-замiнники жiночого молока? Порадьтеся зi своїм педiатром iз питання пiдбору вiдповiдної сумiшi.
Якщо закрепи переслiдують маля влiтку, подумайте, чи достатньо рiдини воно отримує?
Наявнiсть гiпотрофiї або рахiту також може супроводжуватися закрепами через зниження тонусу кишечника та порушення загального обмiну речовин.
Одноманiтна їжа, що мiстить мало клiтковини, в дiтей другого пiврiччя життя може стати причиною появи закрепiв.
Є поняття "звичних закрепiв", коли малюк звикає до випорожнень тiльки пiсля клiзми або газовiдвiдної трубки.
Причиною закрепу може бути порушення мiкрофлори кишечника - дисбактерiоз.
Чи немає у малюка трiщини слизової заднього проходу, що обов'язково потрiбно лiкувати пiсля консультацiї з педiатром чи дитячим хiрургом?
Зрештою, закрепи можуть стати одним iз перших проявiв уродженого захворювання - звуження вiддiлу кишечника або ж його атрезiя (вiдсутнiсть ходу).

У такiй великiй кiлькостi причин вам самим буде складно розiбратися, тому обов'язково порадьтеся зi своїм лiкарем i лише згодом приступайте до їх усунення.

Ось деякi поради, якi допоможуть покращити випорожнення кишечника:

Аби встановити причину закрепу, пригляньтеся, якої якостi випорожнення в малюка: якщо вони щiльнi, зелені, мають домiшки слизу, неприємний запах, звернiться в свою полiклiнiку та обстежте кал за допомогою копрограми, бакпосiву калу, аналiзу на дисбактерiоз.
Вiдкоригуйте рацiон харчування дитини: проведіть її контрольне зважування (до і після годування), обчислiть добовий об'єм молока, переконайтеся в правильностi техніки годувань.
Не привчайте дитину до випорожнень пiсля стимуляцiї клiзмою, газовiдвiдною трубкою або послаблювальними засобами. Ви можете таким чином зарадити закрепу малюка не частiше, нiж 1-2 рази на тиждень. Особливо акцентуємо: не використовуйте для стимуляцiї дiлянки ануса гострi предмети, якi можуть зламатись (особливо термометри (!), що часто практикують невмiлi мами). Під кінець місяця за рекомендацією лікаря в харчування можна ввести соки, якi пом'якшують випорожнення. Найкраще для цього пiдiйдуть морквяний та буряковий.
Пiд час чергового годування дайте малюку кiлька крапель рослинної олiї, розведених у кiлькох мiлiлiтрах молока чи сумiшi. Мiж годуваннями зробiть дитинi масаж животика за годинниковою стрiлкою, прикладiть до живота теплу грiлку.
Якщо причиною закрепiв є дисбактерiоз, що пiдтвердилося пiд час лабораторного дослiдження, то додатково малюку треба давати бактерiйнi препарати, що мiстять живi бактерiї, яких бракує в порожнинi кишечника.
Якщо ви годуєте грудьми, вiдкоригуйте свiй рацiон, включiть у нього вершки, сметану, рослинне та вершкове масло, морквяне пюре, буряк, пюре з вареного чорносливу тощо.

Коли в нормi в малюка має закритися тім'ячко?

Чи потребує воно особливого догляду?

Взагалi в дiтей при народженнi бувають вiдкритими два тiм'ячка - велике, розташоване спереду (мiж лобними та тiм'яними кiстками), i мале, що знаходиться ззаду (мiж потиличною та тiм'яними кiстками).

Мале тiм'ячко буває вiдкритим у четвертої частини доношених дiтей i в бiльшостi недоношених. Воно закривається в першi мiсяцi життя. Велике тiм'ячко може бути рiзних розмiрiв. Не лякайтесь, якщо у вашого малюка велике тiм'ячко бiльше за розмiром, нiж у iнших дiтей. Воно просто закриється трошки пізніше (тобто затягнеться кiстковою пластинкою). У нормі тім'ячко повинно закритися до 12-місячного віку дитини.

У дитини при хорошому освiтленнi можна побачити легку пульсацiю тiм'ячка, яка спiвпадає з ритмом серця. При зневодненнi організму малюка (пронос, блювота) велике тiм'ячко западає, i ви вiдчуєте начебто ямку на його мiсцi. Коли дитина збуджена, кричить, тiм'ячко може напружуватися i навiть випинатися, але в спокої це минає.

Пам'ятайте, що тiм'ячко - це дiлянка шкiри малюка, що потребує догляду. Не хвилюйтеся, шкiра не "надiрветься", вона на цьому мiсцi щiльна, тому смiливо доглядайте за нею, як за будь-якою iншою дiлянкою.

Як довго в мого малюка буде гоїтися ранка вiд щеплення БЦЖ, яке зробили в пологовому будинку?

Щеплення вакциною БЦЖ здiйснюється в пологовому будинку на 4-5 день життя малюка.

Прибувши додому, ви певно помiтили слiд на передплiччi немовляти вiд цiєї iн'єкцiї.

Через 4-6 тижнiв пiсля щеплення на мiсцi уколу виникне малосимптомний мiсцевий процес у виглядi почервонiння, припухання, дiаметр якого не перевищує 5-8 мм. Це звичайно малюка не турбує, а самi прояви поступово зникають впродовж наступних 2-4 мiсяцiв, залишаючи пiсля себе тiльки рубець. Iнодi спостерiгається запiзнiла поява мiсцевої реакцiї (через 2 мiсяцi й пiзнiше), але потiм формування рубця вiдбувається в тi ж строки - через 2-4 мiсяцi.

Як приготувати купiль для немовляти?

Для купелi новонародженого пiдготуйте собi заздалегiдь таку сумiш трав:
ромашки - 2 частини;
шалфею - 1 частина;
календули - 1 частина;
череди - 2 частини;
мати-й-мачухи - 1 частина;
подорожника - 2 частини.

На 5-6 л води вiзьмiть 70-100 г цiєї сумiшi трав, прокип'ятiть 10 хвилин, згодом настоюйте 1-2 години. Додайте до води, в якiй купатимете малюка. Така купiль має антисептичну дiю, знешкоджуючи патологiчнi мiкроорганiзми на поверхнi шкiри дитини, антиалергiчну дiю (запобiгання алергiчним дiатезам), загальнозмiцнювальну дiю. Шкiра маляти не буде лущитися, пошкоджуватися трiщинами, стане матовою, набуде красивого оксамитового вiдтiнку. Купання має тривати 10-15 хвилин, курс - 6-8 ванн.

Якщо дитя неспокiйне, використайте ванну з вiдваром духмяного сiна, хвої, м'яти, мелiси.

Коли в маляти є прояви ексудативно-катарального дiатезу, можна використати крохмальну ванну. Для цього беруть 100 г крохмалю на 10 л води. Крохмаль розводять у невеликiй кiлькостi холодної води i виливають у ванну.

Що таке попрілості? Як запобігти їх появi?

Попрiлiсть - це роз'ятрення шкiри (дерматит), що може ускладнюватись її лущенням, виникненням трiщинок, ерозiй, наривiв, фурункулiв тощо.

Причиною появи попрiлостей є подразнення нiжної i чутливої шкiри малюка брудними чи мокрими пелюшками, пiдгузниками, сечею, калом, а також солями, що видiляються потовими залозами шкiри.

Попрiлiсть проявляється яскравим почервонiнням на великiй дiлянцi. Шкiра стає чутливою, злегка набряклою, щiльнуватою та вологою. При появi почервонiнь маля стає неспокiйним, не спить, iнодi навiть вiдмовляється вiд їжi.

Як допомогти вашому малюку позбутися цiєї проблеми?

Як правило, найкраще лiкування - це профiлактика. Розпочнiть iз догляду за шкiрою маляти вiд самого народження. Пам'ятайте, що його шкiра сухiша за вашу, бо має менше сальних залоз для вироблення жиру. Крiм того, досить частi купання, особливо з милом, протирання шкiри вологою пелюшкою можуть спричинити появу попрiлостей.

Якщо ви помiтили почервонiння на шкiрi малюка, вiдразу ретельно промийте це мiсце водою (без мила) i висушiть. Радимо застосувати ефективний крем проти попрiлостей - Драполен, який має одночасну антисептичну, дезинфiкуючу та пом'якшувальну дiї. Активнi речовини, якi входять до складу крему, мають бактерицидну дiю на хвороботворнi органiзми. Це попереджає iнфiкування попрiлостей i дає можливiсть використовувати Драполен для лiкування опiкiв шкiри, синцiв та подряпин як у дiтей, так i в дорослих. Часте нанесення крему не викликає несприятливих побiчних дiй, а навiть покращує стан шкiри малюка. Крем Драполен не мiстить натуральних основ, якi можуть викликати алергiчнi реакцiї.

А ще робiть лiкувальнi ванночки з ромашки, шалфею. Використання спирту або якихось iнших лiкiв без рекомендацiї лiкаря може викликати опiки, виразкування i навiть отруєння дитини!

Пам'ятайте!

Необхiдно ретельнiше пiдмивати дитину, але без мила; в жодному разi не залишайте слiдiв мила на шкiрi малюка.

У воду до купелi додавайте вiдвар iз ромашки, шалфею, подорожника.

Застосовуйте крем Драполен не тiльки для лiкування "пелюшкових" висипань, але й для запобiгання їх появи. При пошкодженнях шкiри маляти наносьте крем для того, щоб уникнути iнфiкування.

Не "кутайте" малюка, залишайте ураженi дiлянки вiдкритими по кiлька разiв на день.

Пелюшки, бiлизну кип'ятiть i дезинфiкуйте.

Не користуйтеся пелюшками та "багаторазовими" пiдгузниками із синтетичної тканини.

Не залишайте надовго малюка в пiдгузнику, бажано змiнювати його кожнi 2-3 години.

Не використовуйте для догляду за малюком тальк, оскiльки під час контакту із сечею вiн утворює шкiрку, яка заважає нiжнiй шкiрi маляти дихати. Це пришвидшує появу попрiлостей.

Якщо попрiлостi не зникають, а, навпаки, поширюються, звернiться до лiкаря-педiатра чи дерматолога.

У мого малюка часто при неспокої помiтно тремтiння пiдборiддя i ручок. Чому?

Це є ознакою незрiлостi нервової системи з переважанням процесiв збудження.

У цьому випадку при крику або ж пiд час так званих повiтряних ванн (у голенькому виглядi) може виникати тремтiння пiдборiддя, ручок або ж нiжок. А також увi снi дитина досить часто здригається всiм тiлом. Не потрiбно надмiрно хвилюватися.

Однак пам'ятайте, що часом тремтiння пiдборiддя або ж посмикування ручок чи нiжок можуть бути першими ознаками ураження нервової системи або зниженого вмiсту кальцiю в кровi. Це буває при рахiтi, спазмофiлiї. Тому обов'яково розкажiть про свої хвилювання лiкарю i при потребi обстежте дитину в полiклiнiцi. Якщо маля досi не отримувало вiтамiну D, обов'язково розпочнiть його давати в дозi, яку призначить лiкар. Проконсультуйтеся у дитячого невролога.

Чула, що частим атрибутом дітей першого року життя є анемії. Що це таке?

Анемія в перекладі з грецької означає безкрів'я.

Під цим терміном розуміють не просто зменшення об'єму крові, але зниження вмісту в ній червоних кров'яних тілець (еритроцитів) і гемоглобіну або лише гемоглобіну при нормальній кількості еритроцитів.

В грудному віці дійсно анемії трапляються досить часто. Вчені навіть запропонували термін "фізіологічна анемія грудного віку". Причин для її виникнення саме в цьому віці є кілька.

По-перше, грудне молоко повністю й найкраще задовольняє малюка до 6-місячного віку, коли й настає час за більшістю рекомендацій педіатрів вводити в харчування нові продукти. Проте часто нові харчі мають недостатню кількість так званого "гемового" (тобто такого, що міститься в небілковій частині гемоглобіну) заліза. Цей стан, у свою чергу, призводить до появи ознак анемії.

По-друге, внутрішньоутробно еритроцити малюка вироблялися за "командою" материнських гормонів, які після народження уже відсутні, тому процес гемопоезу сповільнюється.

По-третє, маля внутрішньоутробно не дихало, а живилося киснем, принесеним материнськими еритроцитами. Цього кисню, зрештою, було не так вже й багато, тому природно вироблялося більше своїх червоних кров'яних тілець під стимулом вуглекислих газів у крові. Тепер же (після народження) малюк дихає самостійно, насиченість крові киснем достатня і потреби в додатковому виробленні еритроцитів немає.

Рекомендаціями щодо попередження анемії є:
встановлення достатнього і правильного режиму харчування та догляду;
своєчасне введення фруктових та овочевих соків та пюре за призначенням лікаря;
достатня кількість у харчуванні продуктів, що містять залізо.

Продукти Залізо
Толокно 10,7
Гречка 7,8
Геркулес 7,8
Персики 4,1
Груші 2,3
Яблука 2,2
Сливи 2,1
Абрикоси 2,1
Черешні 1,8
Малина 1,6
Агрус 1,6
Кріп 1,6
Буряк 1,4
Цвітна капуста 1,4
Чорна смородина 1,3
Морква 1,2
Полуниця 1,2
Диня 1,0

Найкраще всмоктується залізо з таких продуктів тваринного походження (гемового):
язик яловичий;
м'ясо кролика;
м'ясо індика;
м'ясо куряче;
м'ясо яловиче.

Моя донька полюбляє спати на животику. Може краще на спинцi?

Бiльшiсть педiатрiв на сьогоднi рекомендують для малюкiв першого року життя, а особливо першого пiврiччя, положення пiд час сну на спинi або ж на боцi.

Справа в тому, що спання на животику є одним iз факторiв ризику синдрому раптової дитячої смертi. Вiдомо, що в 50 вiдсотках таких трагiчних випадкiв дiти полюбляли саме таке положення пiд час сну.

Тому спробуйте побороти цю звичку у вашої доньки чи сина, вкладаючи маля в колисцi на бiк або ж на спинку.

Винятком є малюки, якi перенесли так званий респiраторний дистрес-синдром або ж страждають вiд закидання вмiсту шлунка в стравохiд i дихальнi шляхи. Тодi навiть рекомендують спати в положеннi на животi, щоб запобiгти цьому явищу, а також для тренування органiв дихання.

I ще: матрац у лiжечку малюка має бути достатньо твердим, не бажано вкладати дитя на подушку (небезпека удушення), не варто також у кiмнатi, де спить дитина, тримати домашнiх тварин (кiшок, собак).

Що робити, щоб зберегти здоровими зуби, якi щойно з'явилися?

Перш за все, узгодьте зi своїм лiкарем рацiональнiсть харчування.

Малюк грудного перiоду має отримувати необхiдну кiлькiсть кальцiю (молоко, кефiр, сир), вiтамiнів (фруктовi, овочевi соки, пюре).

Тiлько-но з'явився перший зубчик, обдумайте i передбачте майбутню проблему - появу карiєсу. На жаль, ця недуга дедалi частiше стає причиною псування зубiв уже на першому роцi життя. Отож, аби запобiгти карiєсу молочних зубiв, варто дотримуватися правил.

Зведiть до мiнiмуму вживання цукру малюком. Замiнiть солодощi фруктами i пам'ятайте, що найбiльшої шкоди завдають зубам цукерки, якi довго перебувають у порожнинi рота i приклеюються до зубiв ("iриски", льодяники). I взагалi, першi 1-2 роки не давайте малюковi такi солодощi.
Пiсля кожного годування запропонуєте малятi випити води. Цим ви, так би мовити, "вб'єте двох зайцiв", бо попередите появу i плiснявки ротової порожнини, i карiєсу.
Поки малюк не зможе користуватися зубною щiткою, ви повиннi самi чистити йому зуби. Найкраще це робити гiгiєнiчною паличкою з нанесеною на неї дитячою зубною пастою. Крiм масажу ясен, ви таким чином обережно знiмете iз зубiв налiт.

У малюка пронос! Що робити?

У бiльшостi випадкiв причиною появи проносу в грудному вiцi стають iнфекцiйнi захворювання.

Хоча буває, що незначнi розлади випорожнень зумовленi порушенням процесiв травлення пiсля введення нового продукту або нерацiональним вигодовуванням.

Якщо у вас виникла проблема: в малюка частi випорожнення рiдкої консистенцiї, що супроводжуються блювотою, вiдмовою вiд їжi, загальним нездужанням, а тим паче, пiдвищенням температури тiла, - негайно повiдомте свого лiкаря. Не займайтеся самолiкуванням!

Ми пропонуємо лише деякi поради, якi допоможуть запобiгти появi розладiв кишечника або полегшать їх прояви:

Неухильно дотримуйтеся в своєму помешканнi правил гiгiєни, а саме, iдеальної чистоти при приготуваннi їжi, систематичного миття рук, посуду, прибирання квартири.
Будь-який новий продукт вводьте в рацiон маляти поступово.
У разi появи рiдких випорожнень, тимчасово зменшiть кiлькiсть годувань або об'єм молока чи сумiшi на кожне годування. Нестачу потрiбного об'єму харчування поповнiть рисовим вiдваром або вiдварами трав (звiробою, ромашки, кмину, мускатного горiху, м'яти, липи, шкiрок гранату, яблук, шипшини). При тяжкому проносi (бiльше 10-15 разiв) зробiть малюку "водно-чайну паузу" на 6-12 годин, вiдмовившись зовсiм вiд годувань, даючи натомiсть тiльки вiдвари та чай.
Дуже корисними для пиття при проносах є препарати регiдрон, гесол тощо. Це порошкоподiбнi засоби, що мiстять усi необхiднi речовини, якi в першу чергу втрачаються органiзмом при проносi. Одну з цих сумiшей розчиняють у 1 лiтрi води i дають пити дитинi.
Скрiплюючу дiю на випорожнення має рисовий вiдвар. Для його приготування вiзьмiть 1 столову ложку рису, 1,5 лiтри води. Рис на водi варiть на повiльному вогнi близько години, доки рисове зерно не розвариться повнiстю, а води стане близько 1 лiтра. Тодi перетрiть все через сито i теплим давайте пити малюку.
Якщо дитинi 5-6 мiсяцiв, то можна приготувати морквяний суп: 0,5 кг почищеної та добре вимитої моркви порiжте на тонкi шматочки, залийте 1 л холодної води i кип'ятiть 2 години на малому вогнi. Впродовж цього часу воду постiйно доливайте до вихiдного рiвня. Розварену моркву двiчi протрiть через сито, розведiть вiдваром i 2-3 рази доведiть до кипiння. Як змiнюються випорожнення пiсля додавання в харчування дитини молочних сумiшей?

Якими б схожими на грудне молоко не були молочнi сумiшi, їх вживання малюком все-таки дається взнаки.

Випорожнення маляти поступово змiнюються, набувають щiльнiшої консистенцiї, стають свiтлими, iнодi "замазкоподiбними", з'являються перiодичнi закрепи. Тут уже варто порадитися з педiатром та вiдкоригувати харчування, збiльшивши об'єм фруктового соку чи пюре, ввiвши в харчування iншi продукти, а в разi появи дисбактерiозу - препарати кисломолочних та бiфiдум-бактерiй.

Що таке мастит? Чи можна попередити його появу?

Мастит - запальне захворювання молочної залози.

Ознаки маститу: груди, особливо в місці запалення, стають гарячими на дотик, болючими, припухлими, з'являється почервоніння шкіри, підвищується температура тіла, відчувається загальна слабість.

Для профілактики маститу потрібно своєчасно вжити заходів для усунення лактостазу або тріщин сосків, не забувати про загальнозміцнюючі засоби, які відновлюють організм після пологів (повноцінне різноманітне харчування, дотримання режиму, достатня тривалість сну, прогулянки на свіжому повітрі, фізичні вправи). Якщо ж виникли ознаки маститу, не займайтеся самолікуванням, обов'язково проконсультуйтеся з вашим лікарем! Питання про можливість годування грудьми вирішується лікарем у кожному конкретному випадку.

Чи можна попередити застій молока в грудях?

Такий стан в медицині називають лактостазом.

Відомо, що тканина молочної залози складається з 15-20 сегментів. Молоко, яке виробляється в молочному сегменті, витікає по молочній протоці. В разі закупорювання однієї або кількох проток, молоко не може виділитися з молочного сегменту. В результаті виникає застій молока, а в самій молочній залозі можна намацати болючу припухлість. Частіше за все лактостаз виникає, якщо дитина недостатньо добре висмоктує молоко з цієї частини груді.

Для того, щоби вчасно виявити лактостаз, потрібно кожного вечора, особливо протягом першого місяця лактації, промацувати груди після годування. Якщо ви знайшли нагрубання в якійсь їх частині, намагайтеся зцідити молоко із закупорених сегментів. Можна змінити положення дитини під час годування. При положенні "з-під руки" добре відсмоктується молоко з бокових та верхніх сегментів. У проміжках між годуваннями можна прикласти до грудей компрес (наприклад, із листків капусти).

Пам'ятайте! Лактостаз - це не причина відмовлятися від годування грудьми. Навпаки, хороше відсмоктування малюком молока допоможе мамі позбутися такого серйозного ускладнення як мастит.

Чому виникають тріщини сосків? Як можна їх лікувати?

Тріщини можуть виникати при неправильному положенні дитини біля грудей матері, коли дитя захоплює здебільшого тільки сосок і "жує" його під час смоктання.

Для профілактики тріщин соска основною умовою є правильне прикладання немовляти до грудей, при якому в роті знаходиться не тільки сосок, а й більша частина ареоли. Під час годування дитини обов'язково слідкуйте за тим, щоб вона смоктала груди, а не сосок. Якщо у вас на соску виникла тріщина, це означає, що малюк смокче неправильно. Потрібно змінити його положення біля грудей. Це є першою умовою швидкого загоювання тріщини! Якщо ви самостійно не змогли знайти правильне положення, зверніться за допомогою до лікаря.

Пам'ятайте! Не можна мити груди з милом перед кожним годуванням. Це пересушує шкіру на сосках, що також може сприяти утворенню тріщин.

Для швидкого загоювання тріщин змастіть сосок і ареолу останніми порціями молока після годування і дайте їм підсохнути на повітрі. Можна використовувати також обліпихову мазь, масло чайного дерева, мазь етонію.

Тріщини сосків не є протипоказанням для вигодовування дитини грудьми. Якщо смоктання соска з тріщиною викликає у мами сильний біль, можна протягом 1-2 днів не прикладати малюка до цієї груді, а зціджувати молоко і давати йому з ложечки або чашечки.

Як я побачу, що маля хоче їсти?

Ознакою того, що вже "час", стане "риючий рефлекс" сина чи доньки. Цей рефлекс голоду є одним з перших, який проявляється в дiї вiдразу пiсля народження.

Коли малюк вiдчуває запах молока, вiн починає робити голiвкою круговi рухи i намагається знайти джерело цього запаху. Якщо його щока дотикається до м'якого об'єкта, дитя повертає до нього голову i вiдкриває ротик, намагаючись захопити сосок. Тому для перевiрки, голодна дитина чи нi, просто вiзьмiть маля на руки i доторкнiться його щокою до грудей. Далi спрацює природа.

Як стимулювати лактацію?

Соки, настої та напої домашнього приготування для збільшення лактації

Сік морквяний (свіжоприготовлений). Потрібно пити 2-3 рази на день по півсклянки. Для покращання смакових якостей можна додати молоко, мед чи фруктово-ягідні соки (1-2 столові ложки на склянку морквяного соку). Молочний коктейль із морквяним соком. Для приготування потрібно взяти 125 мл молока (простокваші чи йогурту), 60 мл морквяного соку, 10 мл цитринового соку і 15 г цукру. Всі складові збийте міксером безпосередньо перед уживанням і пийте по 1 склянці 2-3 рази на день. Увечері в коктейль замість цитринового соку можна додати 1-2 чайні ложки меду - для зняття нервової напруги та хорошого нічного сну.
Горіхове молоко. Дуже ефективний засіб для покращання лактації.
Для приготування однієї порції горіхового молока необхідно взяти 0,5 л молока, 100 г почищених волоських горіхів, 25 г цукру. Горіхи очистіть від шкірочок, розімніть із цукром, покладіть в кипляче молоко, розмішайте і залишіть настоюватися протягом 2 годин.

Дріжджовий напій. 10 г дріжджів розітріть з 10 г цукру, додайте 100 мл теплої кип'яченої води. Поставте в тепле місце на 1 годину для бродіння. Пийте охолодженим за півгодини до їжі по півсклянки на прийом 2-3 рази на день. Готуючи дріжджовий напій, потрібно слідкувати, щоб він не перебродив. Тому необхідно точно витримувати час бродіння - 1 годину. Якщо бродіння відбувається дуже бурхливо (це залежить від якості дріжджів, температури), напій треба попередньо попробувати і, якщо в ньому з'явиться "різкість", швидко охолодити, тим самим припинивши бродіння.

Напій із меліси, кропиви, материнки. Змішайте трави в рівних пропорціях. 1 столову ложку суміші залийте 2 склянками окропу і настоюйте в термосі 2 години. Пийте по півсклянки 2-3 рази на день.
Напій із кмину. Для приготування півлітри напою візьміть 10 г насіння кмину, 50 г цукру, сік половини середньої цитрини. Кмин залийте водою, варіть на невеликому вогні 5-10 хвилин. Процідіть, додайте цукор і цитриновий сік. Пийте по півсклянки 2-3 рази на день.
Настій насіння кропу. 1 столову ложку насіння кропу залийте 1 склянкою окропу і настоюйте в термосі 2 години. Процідіть і пийте по 1-2 столові ложки 3-6 разів на день (залежно від переносимості). Робіть маленькі ковточки, на деякий час затримуючи напій у роті.
Настій анисовий. 2 чайні ложки насіння анису залийте склянкою окропу і настоюйте 1 годину. Охолодіть, процідіть. Пийте по 2 столові ложки тричі на день за 30 хвилин перед їжею.
Сік редьки з медом. Хороший лактогенний засіб. 100 мл соку редьки розведіть 100 мл кип'яченої води кімнатної температури, додайте 1 столову ложку меду і сіль до смаку. Пийте по півсклянки двічі на день.
Настій із сиру. 400 г віджатого коров'ячого сиру залийте 1 л окропу і тримайте на слабкому вогні 30 хвилин. Коли відвар охолоне, відцідіть і пийте протягом дня.
Відвар із кмину, кропу, фенхеля та меліси. Змішайте 80 г насіння кмину, 80 г насіння кропу, 80 г фенхеля, 80 г листя меліси. У 600 г окропу покладіть 2 столові ложки суміші. Варіть 3 хвилини і процідіть. Відвар приймайте 6 разів на день по 80 г за 15 хвилин до і через 30 хвилин після їжі.

Як допомогти малюку при здутті живота?

Здуття живота або метеоризм часто трапляються в грудному віці. Якщо ви помітили неспокій малюка, збільшення розмірів животика, зригування, вираз болю на обличчі, допоможіть йому.

Найефективнішим заходом при здутті животика є введення в задній прохід газовідвідної трубки. Подбайте про її наявність в арсеналі засобів по догляду за дитям.Ось як виконується ця процедура. Покладіть малюка на лівий бік, зігнувши ніжки в колінцях та стегнових суглобах. Можна також, щоб дитина лежала на спині з піднятими вгору ніжками. Заокруглений кінець трубки змастіть вазеліном. Лівою рукою розведіть сіднички малюка і круговими рухами правої руки обережно введіть трубку в анальний отвір. Найглибше просувайте трубку на 10-15 см, зовнішній кінець її опустіть в якусь посудину (разом із повітрям можливе випорожнення). Трубку можна залишити в кишці на 20-30 хвилин, поки ви помасажуєте животик за годинниковою стрілкою і почуєте вихід газів, які заважали спокою малюка. Після видалення газовідвідної трубки шкіру навколо ануса протирають або обливають теплою водою, а потім змащують дитячою олією.

Якщо здуття живота турбують дитя надто часто, зверніться за допомогою до лікарів. Можливо в малюка розвинувся дисбактеріоз кишечника або відбувається нетравлення в результаті порушень режиму харчування.

Серед аптечних засобів при метеоризмі можна застосовувати кропну воду, ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеродез, ентеросгель, полісорб тощо), плантекс.

Як часто прикладати маля до грудей, якщо я вигодовую методом "вiльного годування"?

Прикладати дитину до грудей потрібно вже з першого дня за будь-яким проявом голоду з її боку (активні смоктальні рухи губ або колоподібні рухи голови ще до крику).

Частота прикладання в перші дні й тижні може складати 10-12 разів на добу. Якщо дитина потребує годування через 1-1,5 години, імовірніше за все вона неправильно прикладається до грудей або тривалість прикладання недостатня. Зі збільшенням продукування молозива і молока частота годувань зменшується і складає в середньому 7-8 разів на добу, включаючи нічне годування.

Як дізнатися, чи достатньо вгодована моя дитина?

За вгодованістю характеризують стан живлення тканин організму дитини, або стан трофіки.

Педіатр після свого огляду робить висновок, що малюк зниженої, надмірної або нормальної вгодованості. Визначають цей показник різними методами. Є спеціальні математичні таблиці, які показують число суми складок підшкірно-жирової клітковини маляти на різних рівнях. Існують і формули. Наприклад, дуже простим є метод визначення вгодованості, коли беруть сантиметрову стрічку і вимірюють обводи гомілки, стегна, плеча і зріст. Далі додають 3 обводи плеча, 1 обвід гомілки, 1 обвід стегна маляти і віднімають зріст. У грудному віці цей показник перебуває в межах 20-25 см.
При зниженні вгодованості лікарі говорять про гіпотрофію у дитини, а надмірна вгодованість спостерігається у дітей із паратрофією.

Що робити, коли у малюка висока температура?

Пiдвищення температури тiла (гiпертермiя) у малюкiв зустрiчається частiше, нiж у дорослих, i перебiгає важче. Але, якщо маля "горить", це ще не означає, що хвороба надто тяжка. В цьому повинен розiбратися ваш педiатр.

Тому, перш за все, повiдомте про гiпертермiю лiкаря.

За певних умов гiпертермiя може бути захисною реакцiєю органiзму, особливо пiд час гострих респiраторних вiрусних iнфекцiй у раннi перiоди хвороби. В такому випадку стимулюється синтез антитiл у кровi та продукування iнтерферону, припиняється розвиток вiрусу в клiтинi.

Ознаки гарячкового стану

Про високу температуру свiдчить те, що в дитини гаряче тiло, очi блищать i широко вiдкритi. Iнодi рiзке пiдвищення температури тiла може викликати гарячковi конвульсiї. Рiзкий спад гарячки завжди супроводжується рясним спiтнiнням.

Як правильно вимiряти температуру?

Незважаючи на те, що в бiльшостi дiтей температуру тiла можна визначити "рукою", все-таки її треба вимiряти термометром. Для цього користуйтеся так званим максимальним термометром: ртутний стовпчик у ньому зупиняється на досягнутому рiвнi й не знижується пiсля того, як прилад вихолов. Тому перед користуванням його треба добре струшувати.

Температуру тiла в малюкiв вимiрюють у пахвовiй впадинi та прямiй кишцi. У грудних дiтей i дiтей старшого вiку нормальна температура тiла в пахвовiй впадинi становить 36,5-36,9 градуса Цельсiя, в прямiй кишцi - 37,5-37,9 градуса Цельсiя. Температуру вимiрюють, як мiнiмум, двiчi на добу: о 8 годинi та о 20 або, для бiльшої точностi, о 8, 15 i 20 годинi, тобто триразово.

Якщо вимiрювання здiйснюється ректально (помiстивши термометр у заднiй прохiд), то спочатку прилад треба витерти вологою серветкою та змастити його наконечник тонким шаром дитячого крему. Через двi хвилини з початку вимiрювання вже можна подивитися на показник i записати його.

Вимiрюючи температуру, дитину не бажано залишати саму! Пiсля користування термометр витирають ватним тампоном або марлевою серветкою, змоченими в мильному розчинi.

Що потрiбно зробити до приходу лiкаря?

Роздягнiть малюка. Спробуйте на дотик, чи гарячi ступнi та долонi.Одним із методiв охолодження дитини є вологi обтирання або обгортання. Мета, якої потрiбно досягти, - це викликати приплив кровi до поверхнi шкiри шляхом масажу i охолодити її за допомогою випаровування вологи зi шкiри. Температура води для обтирання повинна бути в межах 28-32 градусiв Цельсiя. Деякi педiатри радять пiдсилити тепловiддачу й обтирати шкiру сумiшшю, яка виготовляється з 40%-го спирту, води i столового оцту, що беруться в рiвних частинах.

Для проведення обтирання вкрийте малюка легким простирадлом. Намочiть свою руку водою, оголiть одну ручку дитини i злегка погладьте її хвилину-двi. Вкрийте цю ручку i переходьте до iншої, далi - до нiжок, грудей, спини. Через пiвгодини знову вимiряйте температуру. Якщо вона не змінилася, застосуйте iншi методи зниження температури тiла.

Дайте дитинi пити прохолодний чай iз ромашки, липи, настiй шипшини.

Пам'ятайте, що дiтей iз гарячкою не варто одягати теплiше, нiж звичайно. Кiмнату не рекомендується перегрiвати, найкраща температура повiтря - 18-20 градусiв Цельсiя.

Iз медикаментозних жарознижувальних засобiв у лiкуваннi застосовують парацетамол. Вiн досить ефективний i нешкiдливий препарат. Дiтям грудного вiку дозу парацетамолу краще давати у виглядi розчину через рот, а при наявностi блювання - в свiчках у пряму кишку. Жарознижувальний ефект проявляється через 30-40 хвилин.

Але у всiх випадках гарячки дитину повинен оглянути лiкар, тож iнiцiатива в призначеннi того чи iншого жарознижувального засобу покладається тiльки на спецiалiста.

Моя дитина. 1-й рiк життя