Яка родина вважається фостерною? Які вимоги висуває Закон України до прийомних батьків? Які зобов’язання перед дитиною та державою беруть прийомні батьки?
На ці питання відповідає соціальний працівник дитячого будинку Колиска дитячої надії , Соціальної служби Віфанія, Мар'яна Синюшко.

Як і в будь-якому іншому дитячому закладі, серед наших вихованців є ті, які не підлягають усиновленню і разом з тим не можуть повернутись до біологічної родини. Причини для цього є різні: хвороба або похилий вік батьків, перебування останніх в місцях позбавлення волі тощо. Як правило, такі діти залишаються в інтернатних закладах до закінчення школи, не маючи можливості для сімейного життя. Але нашим вихованцям пощастило більше.

У листопаді 2004 року між дитячим будинком та Центром соціальних служб для молоді Києво-Святошинського району було досягнуто домовленість про співпрацю: віднині наші діти можуть проживати в прийомних родинах.

Прийомною (фостерною) вважається родина, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Загальна кількість дітей у такій сім’ї, разом з рідними, не повинна перевищувати п’ять чоловік.

Закон висуває вимоги до прийомних батьків: вони повинні перебувати у шлюбі; мати певне матеріальне становище, нормальні житлові умови та пройти спеціальну підготовку.
Вік прийомних батьків за українським законодавством поки що точно не визначено. Але, виходячи з європейської практики, заведено вважати, що вони мають бути не молодші 30, і не старші 65 років. Хоча в кожному випадку можливі винятки.

Прийомні батьки не оформлюють усиновлення чи опікунство над дитиною, тому що це різні поняття: фактично держава таким чином наймає їх на роботу державних вихователів. Однак за бажанням прийомні батьки можуть пізніше оформити опікунство чи усиновлення, змінивши при цьому свій статус як вихователів на інший і втративши право на фінансову підтримку від держави.

Перевірку здатності кандидатів виховувати прийомну дитину здійснюють місцеві управління у справах сім’ї та молоді та центри соціальних служб для молоді на місцях.

Спочатку кандидати в фостерні батьки проходять навчання на курсах від соціальної служби для молоді, а потім підписують з місцевою владою спеціальний договір (Положення про прийомну сім’ю) про спільне проживання та виховання прийомної дитини. Відповідно до цього документа, названі батьки беруть певні зобов’язання перед дитиною та державою, зокрема — кримінальну відповідальність. У ньому обумовлено термін, протягом якого дитина житиме в цій родині. На думку основоположників фостерного руху в Україні, ідеальний варіант — коли дитина залишається в названій сім’ї до повноліття.

8-066-119-30-56 Мар'яна Синюшко (соціальний працівник "Соціальної служби "Віфанія")