ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 квітня 2002 р. N 564

ПОЛОЖЕННЯ
про дитячий будинок сімейного типу

Загальні питання
Створення та ліквідація дитячого будинку сімейного типу
Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу
Батьки-вихователі, їхні права та обов'язки
Матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейного типу

Загальні питання

1. Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Батьки-вихователі - особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - вихованці).

Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації - до його закінчення.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

Створення та ліквідація дитячого будинку сімейного типу

3. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, та висновку відповідного відділу у справах сім'ї та молоді про наявність умов для його створення.

4. На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається угода за формою згідно з додатком (далі - угода).

Дія угоди припиняється у разі, коли в дитячому будинку сімейного типу виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (важка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми), повернення вихованців рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, за згодою сторін, з інших причин, передбачених угодою, та за рішенням суду.

У разі припинення дії угоди питання про подальше влаштування вихованців вирішується органом опіки і піклування.

5. Після прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу батькам-вихователям надається позачергово індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира за нормами, встановленими законодавством.

Надане в користування житлове приміщення повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.

Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями.

6. У разі зменшення кількості вихованців внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін угоди вирішується питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями.

7. Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклування і відділи у справах сім'ї та молоді районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення (далі - місцеві відділи у справах сім'ї та молоді).

8. За вихованцями зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

9. Ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу, який створив його, або за рішенням суду.

10. Посадові особи, винні у порушенні законодавства щодо дитячих будинків сімейного типу, несуть відповідальність згідно із законом.

Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу

11. До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.

12. На кожну дитину орган опіки та піклування зобов'язаний надати батькам-вихователям такі документи:

  • свідоцтво про народження дитини:
  • медичну довідку про стан здоров'я або витяг з історії розвитку дитини;
  • довідку (атестат) про освіту або висновок психолого-медико-педагогічної консультації про рівень розвитку дитини;
  • документи про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);
  • довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
  • опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження;
  • пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнення аліментів.

У разі коли на момент влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу деякі із зазначених документів відсутні, орган опіки та піклування зобов'язаний надати їх протягом трьох місяців. За достовірність документів наданих батькам-вихователям несуть відповідальність органи опіки та піклування і керівник закладу, в якому перебувала дитина.

13. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом трьох місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцевий відділ у справах сім'ї та молоді.

14. За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсії, інші виплати, які перераховуються на їх особисті рахунки, відкриті в установах банку.

Батьки-вихователі мають право використовувати зазначені кошти за погодженням з органом опіки та піклування тільки для спеціального лікування (операція на серці, трансплантація тощо), придбання спеціальних інструментів для розвитку здібностей дитини і спеціальних допоміжних засобів для дитини з вадами фізичного розвитку.

15. Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

16. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями.

Батьки-вихователі, їхні права та обов'язки

17. Батьками-вихователями можуть бути повнолітні особи, за винятком:

  • осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
  • осіб, позбавлених батьківських прав;
  • осіб, звільнених від обов'язків опікунів (піклувальників, усиновителів) за неналежне виконання покладених на них обов'язків;
  • осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

18. Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:

  • довідку про склад сім'ї (форма 3);
  • копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
  • довідку про проходження навчання;
  • копії паспортів;
  • довідку про стан свого здоров'я та осіб, які проживають разом з ними;
  • письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, засвідчену нотаріально.

Батьки-вихователі в обов'язковому порядку проходять курс навчання попередньої та періодичної (раз на п'ять років) підготовки, проведення якого забезпечують місцеві відділи у справах сім'ї та молоді.

19. Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

20. Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

21. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на користь батьків-вихователів, сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування із сум їх грошового утримання здійснюється органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством для найманих працівників.

Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихователями у дитячому будинку сімейного типу, зараховується до їх загального трудового стажу.

22. Батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу виплачується грошове утримання, порядок визначення розміру якого встановлюється МОН.

Щороку батькам-вихователям надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі їх місячного грошового утримання.

23. Питання захисту житлових прав батьків-вихователів та осіб, які проживають з ними, регулюються угодою.

Матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейного типу

24. Фінансування дитячого будинку сімейного типу на утримання батьків-вихователів та вихованців здійснюється за рахунок видатків з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення.

Дитячому будинку сімейного типу щомісяця виділяються кошти на харчування вихованців, придбання для них одягу, взуття, м'якого інвентарю, лікарських засобів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок тощо відповідно до норм для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлених МОН.

Для господарського обслуговування приміщення, оплати тепло-, електро- і водопостачання, побутових послуг і послуг зв'язку виділяються бюджетні кошти за нормами і тарифами, що діють у відповідній місцевості, пропорційно кількості вихованців.

Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.

25. За згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.

26. На час навчання вихованців у професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації після досягнення ними 18-річного віку кошти на їх утримання виділяються дитячому будинку сімейного типу з відповідного місцевого бюджету, якщо вихованці на час навчання проживають у цьому будинку.

27. Місцеві відділи у справах сім'ї та молоді за участю об'єднань громадян, професійних спілок щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення вихованців.

Вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до санаторіїв.

28. Інші питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення.

29. Дитячому будинку сімейного типу може надаватися юридичними та фізичними особами благодійна допомога.