Невроз нав'язливих рухів. Результат лікування залежить від правильного діагнозу

неврозМоїй дитині зараз 14 років. Більше 5-ти років тому у неї з'явився невроз нав'язливих рухів і прогресує з кожним роком. Почалося все з посмикування повік, потім з'явилось часте зажмурювання очей, а згодом - посмикування м'язів рота, щік і руки. Лікування, призначене місцевими і обласними лікарями (медичні препарати, трав'яні заспокійливі збори, електрофорез) не дало жодних позитивних результатів. Прошу порекомендувати медичний заклад у Києві чи в Україні, куди можна звернутись із такою проблемою за консультацією і лікуванням.
В.Л.
Чернігівська обл.

Лист коментує дитячий психіатр, лікар вищої категорії діагностично-консультативної поліклініки "Охматдит" Олена Доманська.

Насамперед необхідно чітко диференціювати невроз нав'язливих рухів і неврозоподібні рухи, оскільки саме від цього залежить правильність призначення лікування. Невроз нав'язливих рухів спостерігається зазвичай дуже рідко. Спричиняється він психогенією, тобто надзвичайно сильним емоціональним стресом або навпаки - хронічними психогенними чинниками: якщо батьки постійно б'ють і тероризують дитину, пригнічують її індивідуальність.
Якщо ж гіперкінези (мимовільні рухи) з'явились у дитини без будь-якої видимої причини (стресу чи постійної тиранії), то всі ці рухи є неврозоподібними: рухові тіки (прискорене моргання, порушення міміки обличчя) або вокальні тіки (покашлювання, неконтрольовані віддихи, звуки). Ні в якому разі не можна робити дитині зауважень з цього приводу. Хоча дуже часто як батьки, так і педагоги порушують це правило, чим травмують психіку дитини.

невроз навязчивых состоянийНеврозоподібні гіперкінези у дітей спричинені внутрішньою інтоксикацією організму, глистною інвазією. 1/3 частина всіх пацієнтів психіатра - з неврозоподібними рухами. Тому, зважаючи на актуальність проблеми, до лікування треба ставитись надзвичайно серйозно.
Насамперед необхідно визначити, де міститься осередок інфекції. Для цього психіатр повинен направити дитину на обстеження до гастроентеролога, отоларинголога, фтизіатра. Лікування неврозоподібних гіперкінезів - процес довготривалий, оскільки інтоксикація організму негативно впливає на головний мозок, а цю проблему одразу ліквідувати неможливо. Тому певний фахівець ліквідує осередок інфекції, а психіатр паралельно лікує нервову систему дитини, включаючи у лікування спеціальні вправи і масаж.

Вопросы читателей
Здравствуйте, нужна консультация. Уже лет 5 у меня боязнь, страх "не" не выключить газ, не закрыть воду, не выключить свет, не закрыть балкон, не выключить утюг 18 October 2013, 17:25 Здравствуйте, нужна консультация. Уже лет 5 у меня боязнь, страх "не" не выключить газ, не закрыть воду, не выключить свет, не закрыть балкон, не выключить утюг. Началось все после того как погиб друг семьи, погиб от газа, (в частном доме зимой что то случилось с колонкой газовой и он с мамой задохнулись во сне). Я на столько была в шоке, что началась фобия прямо, я могла стоять по часу около газовой плиты и смотреть на выключатели выключила я ее или нет (плита автомат, даже если включен газ и он затухнет она выключается автоматически, и не смотря на это я боялась ее не выключить), просила мужа, он шел, проверял и я спокойно уходила на улицу или спать ложилась я делала что мне нужно). Постепенно добавился страх не закрыть дверь.... Уходя куда либо я закрывала дверь, и по триста раз щелкала ключом до упора(3замка) при этом говоря сама себе в уме что я закрыла дверь я уходила но пока иду начинается паника что я не закрыла дверь, бывает обостряется и могу подняться вновь к двери с почти дрожащими руками и паникой внутри опять щелкать ключом до упора убеждая себя что дверь заперта. Потом бегооом уходила, через минут где то 10 наступало спокойствие, и осознавала что закрыла я дверь, выключен газ, и тд. Так же и перед сном (муж работает до поздна) я могу по 10 раз все проверять ходить а потом бегом в кровать, проходит пару минут и я успокаивать. Особенно обостряется если спешу, или если на долго уезжаем куда то. Если муж закрывает дверь - я спокойна. Как с этим бороться? Очень благодарна буду за ответ!
Посмотреть ответ

Невроз нав'язливих рухів лікується виключно психіатром за допомогою транквілізаторів та заспокоювальних (адаптол и т.д.). Часто у таких випадках допомагає зміна обстановки, подорожі тощо. Але найголовніше - ліквідувати причину, що спричинила невроз нав'язливих рухів. Якщо це була стресова ситуація, то батьки мають слідкувати, щоб вона не повторювалась. Варто пам'ятати, що ніякі засоби лікування не допоможуть, якщо на дитину постійно діють психогенні чинники.
За консультацією можна звернутись у поліклініку "Охматдит" у Києві. Для цього необхідно мати виписку про діагноз дільничного психіатра за місцем проживання.

Газета "Ваше здоров'я"

UAUA.INFO

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

Невроз

Мнения о проблеме детских неврозов

Тромбоцитопения новорожденных