Осид

Осид
5 3

Общая информация

  • Форма продажи:
    по рецепту
  • Действующее в-о:
    Омепразол
  • Фарм. группа:
    Лекарственные средства, применяемые при заболеваниях желудочно-кишечного тракта

О препарате

Осид - засіб для лікування пептичної виразки

Показания и дозировка

Показання препарата Осид:

  • Пептична виразка шлунка.

  • Пептична виразка дванадцяти палої кишки.

  • Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).

  • Синдром Золлінгера-Еллісона.

  • Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення.

  • Не виразкова диспепсія.

  • Для ерадикації H. Pylori (в комбінації з антибактеріальними засобами).

Пептична виразка дванадцяти палої кишки: дорослим по 20 мг 2 рази на добу, курс лікування - 2–4   тижні;

Пептична виразка шлунка: дорослим по 20 мг 2 рази на добу, курс лікування – 2 – 6 тижнів;

Синдром Золлінгера-Еллісона: рекомендована початкова доза для дорослих 60 мг на добу, при необхідності дозу підвищують: підбір дози визначається індивідуально.

Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): по 20 мг 2 рази на добу протягом 4 – 8 тижнів; підтримуюча терапія при ГЕРХ - по 20 мг 1 раз на добу до 12 місяців;

Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення: по 20–40 мг на добу 2 – 3 тижні;
Не виразкова диспепсія: по 20–40 мг на добу 2 – 3 тижні;

Для ерадикації H. Pylori (у комбінації з антибактеріальними засобами: амоксициліном, кларитроміцином, тетрацикліном, фуразолідоном, метронідазолом; препаратами солей вісмуту) відповідно до стандартних міжнародних схем ерадикації H. Pylori.
Немає необхідності у коригуванні дози пацієнтам з нирковою недостатністю або з дисфункцією печінки. Пацієнтам літнього віку та хворим на цироз печінки добова доза, як правило, не повинна перевищувати 20 мг.

Передозировка

Передозування препарата Осид:

Не було описано випадків, пов'язаних з навмисним передозуванням.   Дозування до 360 мг/добу добре переносилось. Можливі прояви сонливості, головного болю, підвищеної пітливості, сухості у роті, тахікардії, порушення зору. Зазначені симптоми є тимчасовими і минають протягом 1–2 днів. Спеціальний антидот невідомий. Омепразол активно зв'язується з протеїнами, тому погано   піддається діалізу. У разі передозування лікування повинно бути симптоматичним (промивання шлунка, застосування активованого вугілля).

Побочные эффекты

Зазвичай Осид добре переноситься. Більшість побічних реакцій мають   помірний характер, швидко минають і не пов”язані із застосуванням Осиду. Діарея (2,8%), головний біль (2,6%), метеоризм (2,3%), біль у животі (1,7%), запор (1,3%), запаморочення (1,1%), менш ніж у 1% випадків спостерігалися порушення сну, нудота, блювання, підвищення активності печінкових амінотрансфер аз, тромбоцит опенія, лейкопенія, висипи, кропив’янка і/або свербіж, парестезії, сонливість, інсомнія і нездужання.

Противопоказания

Протипоказання препарата Осид:

Підвищена чутливість до активної речовини препарату або до будь-якого компонента. Періоди   вагітності   і   лактації,   діти   до  12   років.

Взаимодействие с другими лекарствами и алкоголем

Омепразол може уповільнювати виведення діазепаму, варфарину і фенітоїну, препаратів, які   метаболізуються шляхом окислення в печінці. Хоча з   теофіліном або пропанолом у суб'єктів з нормальними функціями печінки не була підтверджена взаємодія, існують клінічні підтвердження взаємодії з іншими препаратами, що метаболізуються через систему цитохрому Р-450 (циклоспорин, дисульфірам, бензодіазепіни).   Пацієнти повинні перебувати під наглядом для коригування дозування цих препаратів у разі необхідності, якщо вони приймаються одночасно з омепразолом.

Внаслідок глибокого і довго тривалого інгібування секреції соляної кислоти, теоретично можливо, що омепразол може заважати абсорбції препаратів там, де шлункове значення рН є важливим фактором їх біодоступності  (наприклад кетоконазол, складні ефіри ампіциліну і солі заліза ).

Не було відмічено взаємодії з антацидними засобами, які приймали одночасно з Осидом.

Состав и свойтва

Діюча (і) речовина (и): омепразол;

1   капсула   містить омепразолу 20 мг;

допоміжні речовини: манітол, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, гідроксипропілм етилцелюлоза, натрію фосфату дигідрат двохосновний, натрію лаурилсульфат, кислоти метакрилової сополімер, гідроксипропілм етилцелюлози фталат, олія рицинова;

капсульна оболонка: желатин, натрію лаурилсульфат, метилпарабен, пропіл парабен,   титану діоксид, спеціальний червоний, хіноліновий жовтий, брильянтовий синій, понсо 4R, жовтий «сонячний захід».

Форма выпуска: Капсули.

Фармакологическое действие: 

Фармакодинаміка.

Омепразол діє на спонтанну та стимульовану шлункову секрецію шляхом інгібування шлункової Н+, К+ -АТФази (протонного насоса), ензиму, який відповідає за кінцеву стадію секреції соляної кислоти   парієтальними клітинами шлунка. При застосуванні разових доз омепразолу у здорових добровольців і пацієнтів з виразкою дванадцяти палої кишки   або синдромом Золлінгера-Еллісона   було показано, що препарат інгібує обидві (і базальну, і стимульовану) секреції дозозалежним способом. Внаслідок дії омепразолу зменшується утворення соляної кислоти в шлунку, загальний об'єм шлункового соку і пригнічується секреція пепсину. У вигляді моно терапії омепразол пригнічує ріст бактерії Helicobacter pylori, яка викликає підвищення секреції кислоти в шлунку, але при застосуванні омепразолу у комбінації з антибактеріальними засобами спостерігається синергічний ефект для досягнення ерадикації Н. pylori. Омепразол не впливає на внутрішні фактори базальної   або стимульованої секреції, моторику шлунка та більшість шлунково-кишкових гормонів, окрім гастрину.

Фармакокінетика.

Абсорбційні     характеристики     омепразолу     є   дозозалежними.    
Після   застосування   капсул з гранулами у кишково розчинній оболонці середні пікові концентрації   омепразолу досягаються в межах від 0,5 до 3,5 год. Зв'язування з білками становить   95  -  96  %.   Період     напів виведення     у   плазмі - від 0,5 до 1   год.        

Приблизно  75  - 78 %   прийнятої дози   виділяється   з   сечею   і  18 - 19 %  - з калом.  

Середнє   значення   кліренсу   плазми   становить  31,8 л/г.   Після   абсорбції   омепразол   швидко метаболізується і   було   відмічено   утворення     трьох   метаболітів:   омепразол   сульфон, сульфід і гідроксіомепразол.

Условия хранения: Зберігати Осид при температурі до  + 25° С у недоступному для дітей місці. Захищати від світла та вологи.

Примечание
Описание препарата «Осид» на данной странице является упрощенной и дополненной версией официальной инструкции по применению. Перед приобретением и использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с утверждённой производителем аннотацией.
Все лекарства

Осид — цены в аптеках

Похожие по действию

ВХОД или регистрация

Забыли пароль?

Войти с помощью:

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая «Зарегистрироваться»
вы соглашаетесь с правилами пользования

Войти с помощью:

Назад