Вважається, що основним чинником, що діє в дельфінотерапії, є локація пацієнта у воді дельфіном за допомогою сонора, що випромінює ультразвуки різної частоти. Але і дотик до шкіри дельфіна в ході погладжування або виконання спільних вправ так само вважається значимим лікувальним чинником, тим паче, що шкіра тварини має велику кількість біологічно активних точок і володіє певним електромагнітним потенціалом.

Певний внесок в терапевтичну ефективність дельфінотерапії вносить і купання в морській воді (таласотерапія), хоча він не є основним.

У дельфінотерапії слід враховувати великий вплив психотерапевтичного радикалу. Спілкування з екзотичною доброзичливою і життєрадісною твариною містить елементи емоційного потрясіння, стрес з позитивним результатом, або ефект "позитивного культурального шоку". Деякі автори так само звертають увагу на те, що дельфінотерапія містить елементи імаготерапії (ігрової терапії). Дійсно, ігровий компонент терапії може бути присутнім в роботі з дитиною як до контакту з твариною, так і в ході його, і, нарешті, як закріплююча процедура - після, поза дельфінарієм, в домашніх умовах.

Відомий позитивний вплив дельфінотерапії на атмосферу у сім'ї. Батьки що беруть участь в проведенні дельфінотерапії, а також сім'я, що має можливість спілкуватися з дельфінами, як правило, відчувають благотворний вплив цих сеансів на атмосферу у сім'ї, міжособистісні стосунки, конфлікти у сім'ї. Таким чином, в дельфінотерапії синергічно задіяні ультразвукова терапія, таласотерапія, психотерапія, психологія спілкування, нарешті, гідрокінезітерапія.

 

 

Українська асоціація народної медицини Київський Медичний Університет Національна медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л.Шупика