Ефективність дельфінотерапії багато в чому обумовлена унікальними здібностями дельфінів. У них розвинені когнітивні здібності і допитливість, що дає можливість їх легко виучувати. Вони володіють високою мірою соціалізації, що виявляється в зооієрархії, системі спілкування як усередині зграї, так і в доброзичливому відношенні до представників інших видів, зокрема до людини. У своєму спілкуванні дельфіни використовують різні види звуків, що нагадують рев, виття, стогін, мукання, виск, тріск, трель, поклацування, удар, гуркіт, ляскання. Звуки, що їх здатні створювати дельфіни, охоплюють незвично широкий спектр частотних характеристик від інфразвукових до звукових і ультразвукових. їхні сигнали можуть бути імпульсними і безперервними. Вважається, що для орієнтації дельфіни використовують нижчі і триваліші (декілька мілісекунд) сигнали, а для розпізнавання - сигнали вищої частоти. Імпульсні сигнали супроводять ехолокацію. Безперервні сигнали зазвичай мають складний спектральний склад. Череп і м'які тканини голови концентрують звукові коливання і грають роль акустичного прожектора і звукової лінзи. Вважається, що здатність дельфінів спрямовано випромінювати ультразвукові хвилі є важливою складовою в лікувальному значенні дельфінотерапії.

Дослідження мозку і психіки дельфінів сьогодні інтенсивно проводяться в багатьох країнах. Мозок дельфіна відрізняється від мозку інших наземних ссавців, що ймовірно пов'язано з їх різним способом життя. Так якщо людський мозок спеціалізується на деталізації обробки інформації і плануванні соціальної поведінки, то мозок дельфіна - на швидкості її обробки і пристосуванні до існування і добування їжі в іншому, водному середовищі.

Вважається, що варіативна поведінка, уміння орієнтуватися в тому, що оточує, когнітивні здібності дозволяють їм бути ефективними терапевтами як для дітей з широким спектром порушень розвитку, так і для дорослих.

 

Українська асоціація народної медицини Київський Медичний Університет Національна медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л.Шупика