Юрій Гурженко, кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник відділу сексопатології та андрології Інституту урології АНМУ.

Гомеопатію вважать ефективною як самодостатній метод і в комплексному лікуванні, особливо на стадії реконвалесценції будь-якого захворювання. 43 наших пацієнти із діагнозом хвороба Пейроні приймали гомеопатичні препарати у вигляді монотерапії.

Призначаючи лікувальний курс, ми керувалися класичними правилами: принципом подібності, модальностями, конституційними критеріями, імунонозадним патогенетичним принципом.

Для лікування застосували такі препарати: Calcium fluoricum 30 CH, 50 CH, 200 CH; Causticum 200 CH, 1000 CH; Graphites 6 CH, 200 CH, 1000 CH; Silicea 6 CH, 50 CH, 200 CH, 1000 CH; Hepar sulfuris 30 CH, 200 CH, 1000 CH; Aurum metall. 50 CH, 200 CH, 1000 CH, Sulfur 6 CH, 50 CH; Acibum fluoricum 30 CH, 50 CH; Aurum jodatum 30 CH, 50 CH; Cortex 30 CH, Medorrhinum 50 CH, 200 CH; Rhus toxicodendron 30 CH, 50 CH; Thuja occidentalis 6 CH, 30 CH; Conium maculatum 30 CH, 50 CH. Причому , Calcium fluoricum, Causticum, Graphites, Silicea виконували роль базисних . Лікування тривало від 6 -ти до 19-ти місяців.

Вважаємо, що в механізмі терапевтичної дії гомеопатичних препаратів при лікуванні хвороби Пейроні важливу роль відіграють імунологічна реакція й антиоксидантна активність цих ліків.

Гомеопатію не можна застосовувати, якщо:

  • є показання до хірургічного лікування;
  • протягом останніх двох місяців здійснювалося лікування кортикостероїдами;
  • виявлено тяжкі захворювання печінки й нирок;
  • тривалий час пацієнт вживав імуносупресивні препарати;
  • паралельно починається терапія із застосуванням протизапальних і розсмоктувальних засобів.

Під час лікування можлива заміна препаратів і повторне їх уведення з урахуванням симптомів кожного пацієнта. Завдяки тому, що будь-який гомеопатичний препарат має свій патогенез, можна індивідуально дібрати засоби для конкретного хворого. Пропонуємо розподіл базисних гомеопатичних препаратів відповідно до анатомо-фізіологічних, психічних особливостей людини.

Каустикум (Causticum). Боязкий меланхолік, чорноволосий, худорлявий. Передчасне старіння за сполучнотканинним типом, котре призводить до фіброзу й склерозу тканин. Модальності: правобічні ураження. Самопочуття погіршується від сухого холоду.

Кальціум флюорикум (Calcium fluoricum). Асиметрія частини тіла, особливо скелета. Ущільнення сполучної тканини, агресивний характер. Погіршення стану здоров’я, коли надворі сиро й холодно, і поліпшення — в теплу погоду. Щільність кісткової тканини, безліч родимок, песимізм.

Сіліцея (Silicea). Хронічні запальні процеси, котрі закінчуються загниванням, утворенням спайок, зрощень. Розвиток ущільнень у сполучній тканині, келоїдних рубців. Самопочуття поліпшується від тепла, але організм не переносить спеку, потребує свіжого повітря. Нерішучість у характері поєднується з наполегливістю.

Графітес (Graphites). Суха шкіра із тріщинами, екземою і медово-жовтою кіркою, смердючий запах поту. Хронічний запор, ущільнення сполучної тканини, келоїд. Чоловік швидко мерзне, характеризується тривожністю, полохливістю, має засмучений вираз обличчя.

Результати

На початку лікування больовий синдром зафіксовано в 39 пацієнтів (90,7 відсотка), а після гомеопатії алгічний синдром залишився тільки в 4 осіб.

Повного розсмоктування бляшок у жодному випадку не вдалося досягти. Але розміри ущільнень (визначали пальпаторно і за допомогою ультрасонографії) зменшилися в 11 хворих (25,6%), залишилися без змін у 30 (69,8%) і тільки у 2-х випадках збільшилися.

Кут викривлення статевого члена під час ерекції зменшився в 4 (9,3%) пацієнтів, без змін — у 37 (86%), збільшився — у 2 (4,7%).

Поліпшення еректильної функції спостерігалося в 31 чоловіка (72,1%).

Лікування зазвичай підпорядковується загальним закономірностям гомеопатичного впливу: первинне загострення, загальнооздоровчий і адаптогенний характер наступаючих змін, не має побічних ефектів і ознак токсичності.

Приклад із практики

48-річний пацієнт мав діагноз: хвороба Пейроні, 2 стадія; повільнопрогресуюча форма; больовий синдром 2 ступеня, дорзолатеральне викривлення вліво 2 ступеня; ущільнення в ділянці кореня статевого члена 2 ступеня; порушення еректильної функції; контрактура Дюпюітрена.

Чоловік хворів біля 3 років, періодично лікуючись в уролога (електрофорез із калію йодидом, ін’єкції лідази і гідрокортизону), але поліпшення стану не було.

Хворий скаржився на біль у пенісі під час ерекції і в процесі статевого акту. Під час детального опитування пацієнта було помічено деяку жорсткість його характеру, чоловік зазначив, що вночі часто затерпають пальці рук, а зуби схильні до карієсу. Під час огляду виявлено бляшку на стовбурі пеніса (її розміри 2х4 см) і викривлення під кутом 45°.

На лікувальний курс призначено Acidum fluoricum 50 CH i Causticum 200 CH (по 7 гранул під язик 6 разів на добу), причому кожен препарат рекомендовано приймати через день, чергуючи їх.

Через 3 дні з початку лікування хворий скаржився на різке зростання больових відчуттів у пенісі, а за тиждень больовий синдром зник зовсім.

Під час огляду пацієнта після закінчення місячного курсу гомеопатотерапії встановлено: ступінь викривлення пеніса під час ерекції не зменшився, на фоні лікування загострився гастритодуоденіт, ущільнення в статевому члені дещо пом’якшало (пальпаторно), у чоловіка посилився статевий потяг. На основі цього в лікувальний курс введено ще один препарат — Silicea 200 CH.

Результати другого місяця лікування: болю у пенісі немає, статевий акт перебігає без неприємних відчуттів, ступінь викривлення статевого члена суб’єктивно зменшився до 30°, також зменшилися і розміри бляшки. До всього комплексу препаратів додано ще Graphites 1000 CH — один день на тиждень по 6 разів на добу.

Через 6 місяців лікування пацієнт відзначив значне поліпшення статевих стосунків і посилення лібідо, будь-які больові відчуття зникли.

Очевидно, що при фібропластичній індурації статевого члена гомеопатичне лікування можна використовувати як один із методів для купірування алгічного синдрому і для забезпечення регресування фіброзних бляшок.