Невроз нав'язливих рухів. Результат лікування залежить від правильного діагнозу

Моїй дитині зараз 14 років. Більше 5-ти років тому у неї з'явився невроз нав'язливих рухів і прогресує з кожним роком. Почалося все з посмикування повік, потім з'явилось часте зажмурювання очей, а згодом - посмикування м'язів рота, щік і руки. Лікування, призначене місцевими і обласними лікарями (медичні препарати, трав'яні заспокійливі збори, електрофорез) не дало жодних позитивних результатів. Прошу порекомендувати медичний заклад у Києві чи в Україні, куди можна звернутись із такою проблемою за консультацією і лікуванням.
В.Л.
Чернігівська обл.

Лист коментує дитячий психіатр, лікар вищої категорії діагностично-консультативної поліклініки "Охматдит" Олена Доманська.

Насамперед необхідно чітко диференціювати невроз нав'язливих рухів і неврозоподібні рухи, оскільки саме від цього залежить правильність призначення лікування. Невроз нав'язливих рухів спостерігається зазвичай дуже рідко. Спричиняється він психогенією, тобто надзвичайно сильним емоціональним стресом або навпаки - хронічними психогенними чинниками: якщо батьки постійно б'ють і тероризують дитину, пригнічують її індивідуальність.
Якщо ж гіперкінези (мимовільні рухи) з'явились у дитини без будь-якої видимої причини (стресу чи постійної тиранії), то всі ці рухи є неврозоподібними: рухові тіки (прискорене моргання, порушення міміки обличчя) або вокальні тіки (покашлювання, неконтрольовані віддихи, звуки). Ні в якому разі не можна робити дитині зауважень з цього приводу. Хоча дуже часто як батьки, так і педагоги порушують це правило, чим травмують психіку дитини.

Неврозоподібні гіперкінези у дітей спричинені внутрішньою інтоксикацією організму, глистною інвазією. 1/3 частина всіх пацієнтів психіатра - з неврозоподібними рухами. Тому, зважаючи на актуальність проблеми, до лікування треба ставитись надзвичайно серйозно.
Насамперед необхідно визначити, де міститься осередок інфекції. Для цього психіатр повинен направити дитину на обстеження до гастроентеролога, отоларинголога, фтизіатра. Лікування неврозоподібних гіперкінезів - процес довготривалий, оскільки інтоксикація організму негативно впливає на головний мозок, а цю проблему одразу ліквідувати неможливо. Тому певний фахівець ліквідує осередок інфекції, а психіатр паралельно лікує нервову систему дитини, включаючи у лікування спеціальні вправи і масаж.

Невроз нав'язливих рухів лікується виключно психіатром за допомогою транквілізаторів. Часто у таких випадках допомагає зміна обстановки, подорожі тощо. Але найголовніше - ліквідувати причину, що спричинила невроз нав'язливих рухів. Якщо це була стресова ситуація, то батьки мають слідкувати, щоб вона не повторювалась. Варто пам'ятати, що ніякі засоби лікування не допоможуть, якщо на дитину постійно діють психогенні чинники.
За консультацією можна звернутись у поліклініку "Охматдит" у Києві. Для цього необхідно мати виписку про діагноз дільничного психіатра за місцем проживання.

Газета "Ваше здоров'я"