Диференційний діагноз. Найчастіше помилковий діагноз інсульту ставиться при: - епілептичних припадках (у дифдіагностиці допомагає ретельно зібраний анамнез, ЕЕГ, КТ мозку); - пухлинах мозку (поступове наростання симптоматики після появи перших ознак ураження неврологічної системи, КТ з контрастом дозволяє встановити правильний діагноз. Слід пам’ятати, що часто трапляється крововилив у пухлину чи інфаркт в зоні пухлини, котрі діагностувати можна за допомогою рентгено-радіологічних методів); - артеріовенозних мальформаціях (іноді епілептичні припадки в анамнезі, краніальний шум, геморагічна телеангіектазія, КТ чи МРТ, церебральна ангіографія); - хронічних субдуральних гематомах (на їх користь свідчить травма голови у останні тижні, важкий постійний головний біль, прогресуюче наростання симптомів, застосування антикоагулянтів, геморагічний діатез, зловживання алкоголем); - гіпоглікемічних станах, печінковій енцефалопатії та ін.