Останнім часом стало очевидним, що вірус H5N1 розповсюджується: недавні спалахи грипу в Китаї, Казахстані, Монголії, деяких регіонах Росії та країнах Чорноморського басейну, до того цей вірус зареєстрований ще з кінця 2003 року в країнах Азії. Поки що достеменно невідомо, як ця хвороба розповсюджується, проте вже зараз є очевидним, що мігруючі птахи є причетними.

Існують чисельні штамми (принаймні 144) пташиного грипу, багато з яких циркулює серед диких птахів на низьких рівнях, найчастіше він притаманний водоплавним птахам. Більшість цих вірусів є безпечними.

Високопатогенний пташиний грип може спричинити масовий падіж домашньої птиці, проте дуже рідко диких птахів. H5N1 є високопатогенним, але він ніколи не був зареєстрований у диких птахів до недавніх спалахів в Азії, Росії та країнах Чорноморського басейну. Вірогідно, що він виник серед домашньої птиці внаслідок мутації низькопатогенних суб-типів і в подальшому передався від домашніх до диких птахів.

Передача вірусу відбулася серед зграй домашньої птиці і цьому сприяли висока щільність птахів та безпосередньо близький контакт з послідом та іншими виділеннями, через які вірус може передаватися. У країнах Азії, де на пташиних фермах дозволяється свобідне змішання домашньої і дикої птиці, особливо водоплавних, сприяло передачі вірусу мігруючим водоплавним птахам, а також призвело до смертельних випадків.

На сьогодні не існує доказів того, що H5N1 вірус передається від диких птахів до людини. Випадки зараження людей пташиним грипом реєструвалися серед тих, хто тісно пов'язаний з домашньою птицею. Імовірність зараження людини від диких птахів є надзвичайно низькою і може бути мінімізована, якщо уникати контактів з хворими чи мертвими птахами. Проте існує можливість, що цей вірус може видозмінитися і передаватися від людини до людини. Якщо це станеться (найбільш вірогідно у країнах Азії), вірус може швидко розповсюдитися по всьому світу.

Оскільки ситуація змінюється дуже швидко з дня на день, наша позиція щодо вірусу та пропонованих методів контролю буде продовжувати розвиватися згідно з новими фактами.

Нижче ми наводимо нашу позицію, яка ґрунтується на останніх даних:

1. Останні спалахи пташиного грипу свідчать про те, що мігруючи птахи можуть переносити вірус між країнами та регіонами.
2. Поки ще не було зафіксовано випадків передачі хвороби від інфікованого дикого птаха до людини. Не зареєстровано випадків передачі вірусу H5N1 від людини до людини і більшість зареєстрованих випадків захворювання людей пов'язують з тісним контактом з інфікованою домашньою птицею.
3. Відбракування диких птахів навряд чи зможе зупинити розповсюдження вірусу і це надзвичайно важко зробити. Це твердження було розповсюджене декількома авторитетними установами: Світовою Організацію Здоров'я (World Health Organization), Організацією ООН "Харчування та Сільське господарство" (Food and Agriculture Organization of the United Nations), Світовою організацією "Для здоров'я тварин" та Урядом Великобританії. Наразі вибракування може призвести навіть до погіршення ситуації через розпорошування інфікованих особин, а також це спричинить стрес для здорових птахів, і вони стануть більш вразливими до інфекції. Крім того, це може відволікти ресурси від застосування необхідних засобів контролю.
4. Необхідно застосовувати заходи безпеки, покращити біобезпеку, в першу чергу на пташиних фермах, звести до мінімуму контакти між домашньою птицею і дикими птахами чи інфікованими водними джерелами. В разі зараження зграї домашніх птахів, провести їх повну відбраківку. Необхідно також посилити контроль на ринках , де продаються дикі птахи. Подібні заходи повинні бути вжиті по всьому світу. Країни, де ще не зареєстрований пташиний грип, повинні розглянути питання щодо заборони імпорту домашньої птиці з уражених регіонів. Варто також запобігти поїздкам людей в інфіковані регіони.
5. Важливим є те, щоб дискусії, які точаться навколо пташиного грипу, розрізнялися між реальними проблемами, викликаними розповсюдженням хвороби поміж птахами, особливо в птахівництві, і теоретичними ризиками людської пандемії, якої може і не статися.
6. Ми добре розуміємо, що існує імовірність людської пандемії, враховуючи вірусний характер існуючого штамму та можливість його мутації та рекомбінації, що може спричинити передачу інфекції від людини до людини, до того ж не існує швидких засобів припинення людської епідемії. Ми також усвідомлюємо, що відбракування/забиття домашньої птиці, негативно вплине на місцеві економіки та птахівництво загалом.
7. Додатковими впливом вірусу на економічний стан та рівень життя, а також потенційні загрози для людського здоров'я, є ще і природоохоронний аспект. Наприклад, приблизно 5-10% світової популяції гірської гуски загинуло протягом недавнього спалаху грипу в Китаї.

* BirdLife International - міжнародна природоохоронна організація. Українське товариство охорони птахів є партнерською організацією BirdLife International.

За додатковою інформацію звертайтеся до: Людмили Миколаївни Яскевич, координатора з розвитку Українського товариства охорони птахів
(044) 284 7131
e-mail: uspb@birdlife.org.ua,
Web сторінка: www.birdlife.org.ua