Захворювання населення на кір в Україні у 2006 р.:

зареєстровано всього 42724 випадки, з них 33378 дорослих, 9346 дітей. Найбільше хворих в АР Крим, Рівненській, Харківській, Херсонській областях та м.Києві.

Захворювання на краснуху:

зареєстровано 15106 випадків, з яких: 8158 дітей, 6954 -дорослих. Найбільше хворих у Києві, АР Крим, Харківській, Рівненській областях.

Довідково

Кір - гостре вірусне захворювання, яке характеризується вираженою інтоксикацією, катаральними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизистій оболонці щоки і папулезно-плямистим висипом на шкірі.

Повідомлення про кір повертаються до як мінімум 600 року до н.е., проте, перший науковий опис хвороби і його відмінності від віспи віднесений до персидського лікаря Ибн Разі (Разеса) 860-932, який видав книку названу "Віспа і Кір". У 1954, був ізольований вірус, що викликає хворобу, і вакцини проти цієї хвороби стали доступними з 1963.

Причинами виникнення захворювання є вдихання з повітря найдрібніших крапель слизу, що містять віруси, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворої на кір людини. Упроваджуючись в клітини верхніх дихальних шляхів, віруси розмножуються, проникають в місцеві лімфатичні вузли, які збільшуються, потім потрапляють в кров і розносяться по органах і тканинах, взаємодіють з клітинами і проникають в них.

У хворих як правило спостерігається частий пульс, низький тиск, поражається шлунково-кишковий тракту, що ускладнює перебіг захворювання дорослої людини. У процес при корі залучається нервова система, що може викликати у хворих розвиток енцефаліту або менінгіту і є дуже небезпечним для життя.

Єдиним джерелом інфекції є хвора людина - з останніх 2 днів інкубаційного періоду до 5-го дня після появи висипки. При ускладненні кору пневмонією заразний період продовжується до 10-го дня від початку висипання.

Найбільша заразливість припадає на період до появи висипки. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Сприйнятливість неімунізованих дуже висока.

Грудні діти мають трансплацентарний імунітет від матерів, які перенесли кір у минулому або були вакциновані. Після перенесеного захворювання зберігається стійкий імунітет.

При краснусі відсутній катаральний період, а першим симптомом хвороби є нерясна висипка без певної послідовності з'явлення.

раснуха небезпечна своїми ускладненнями. Вони з'являються при важкому перебiгу недуги i проявляються ураженнями нервової системи - енцефалiт, менiнгiт. У хворого спостерiгається нове пiдвищення температури тiла до 39-40 градусiв Цельсiя, з'являються сильний головний бiль, блювання, втрата свiдомостi, судоми. Видужання в такому випадку сповiльнюється i триває до 2-3 мiсяцiв.

Особливо небезпечна краснуха для вагiтних жiнок. У випадку iнфiкування краснухою вагiтної, дитина народжується з аномалiями розвитку, вiдомими пiд назвою "класичний синдром уродженої краснухи": катаракта, вади серця i глухота. Iнодi має мiсце "розширений синдром краснухи", який, крiм названих вад, включає цiлий ряд iнших дефектiв розвитку. Можна сказати, що немає жодної системи, яка могла б залишитися неушкодженою при уродженiй краснусi.

Так, описанi ураження серцево-судинної, центральної нервової систем, кровотворення, органiв зору i слуху, опорно-рухової, сечовидiльної систем, зубiв, шкiри. Уродженi вади при краснусi рiдко бувають iзольованими, частiше вони представленi поєднанням кiлькох аномалiй.