Левицький Анатолій Феодосійович

СПІВАВТОРИ:
Бебешко О.В.
Карабенюк О.В.
Терпиловський Ю.Р.
Воронько Т.В.

УДК 616.718.41-001.512-053.7-08

ВСТУП

Юнацький епіфізеоліз голівки стегнової кістки (ЮЕГСК)- тяжке прогресуюче ураження проксимального відділу стегнової кістки, яке належить до числа найбільш важких та маловивчених захворювань в дитячому віці та потребує багатоетапного лікування [1,3,4,7]. Оптимальна тактика оперативного лікування даної патології допомагає усунути багато ускладнень [2,5,6].

Але, окрім добрих рентгенологічних результатів, в дитячому віці необхідне й раннє відновлення функції хворої кінцівки [8]. Раннє функціональне лікування скорочує кількість функціональних ускладнень (контрактури в кульшовому та колінному суглобах), скорочує строк перебування в стаціонарі та покращує якість життя хворої дитини.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Визначити оптимальний об’єм реабілітаційного лікування після епіфізіодезу голівки стегнової кістки з приводу ЮЕГСК.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У відділенні ортопедії та травматології НДСЛ "Охматдит" з 2003 року по 2008 рік з приводу ЮЕГСК була прооперована 21 дитина (Таб.1).

Таб.1 Розподіл хворих за віком та кількістю суглобів.

Вік 9-10
років
11-12
років
13-14
років
Всього
Кількість хворих 5 7 9 21
Кількість суглобів 6 8 12 26

Хворі були розподілені на 2 групи. Перша група (референтна) – діти, які проходили курс відновного лікування в стаціонарі та поліклініці. В цій групі було 11 хворих. Друга група (контрольна) – діти, які не проходили відновного лікування з декількох причин (відмова батьків від стаціонарного відновного лікування, контакт з хворим або дитяче інфекційне захворювання, неможливість приїхати з іншого міста для проведення відновного лікування). В цій групі було 10 хворих.

Відновне лікування ми розподіляли на 3 фази.

1 фаза

Нижня кінцівка була розташована на шині Бєлєра.
В перші 7–10 днів з метою покращення кровопостачання ділянки перелому призначався електрофорез судинно-розширюючих засобів (нікотинової кислоти, еуфіліну, дібазолу або но-шпи), а також кокарбоксилази, яка сприяє зменшенню дистрофічних змін та поновленню структури кісткової тканини, що пов’язане з активацією обмінних процесів. Електроди розташовуються поперек, препарат вводиться з передньої поверхні кульшового суглоба. Інтенсивність струму 0,05–0,06 мА/см², час 15–20 хвилин. Процедури щоденні, всього 15–20 процедур.

Також використовувався інфрачервоний лазер на біологічно-активні точки та хворий кульшовий суглоб. Довжина хвилі 0,86 нм, оптична щільність 50 мВт. Час процедури 3 хвилини, щоденно, всього 10 процедур.

Також в 1 фазі призначався легкий масаж хворої кінцівки та розпочинали активні та пасивні рухи (згинання - розгинання) в колінному суглобі.

Шви знімалися на 12–14 добу після операції, після чого дитину виписували до дому під спостереження ортопеда поліклініки для подальшого амбулаторного лікування.

В цей час, на дому, виконували легкий масаж нижніх кінцівок, дихальну гімнастику для запобігання гіпостазу у легенях. Дітям призначали препарати кальцію у сполученні із вітаміном D3.
Через 10-15 днів після проведеного курсу лікування, з метою поліпшення регенерації кісткової тканини, призначався електрофорез 2% розчину хлористого кальцію на ділянку хворого кульшового суглобу за описаною раніше методикою № 10–15 щодня. Процедури проводилися на дому за допомогою переносного пристрою.

2 фаза

Через 6 тижнів після операції призначали контрольну рентгенографію, та, при сприятливому перебігу репаративного процесу починали відновлення рухів у суглобах кінцівки із застосуванням масажу, гімнастики, фізіотерапевтичних процедур в умовах поліклініки.

Використовували парафіново-озокеритні аплікації на ділянку кульшового суглобу (кюветно-аплікаційна методика, температура 48ºС, по 20-30 хвилин щоденно, на курс 10-12 процедур), а також масаж нижніх кінцівок та лікувальну фізкультуру.

Застосовували електростимуляцію м’язів стегна (особливо чотирьохголівкового та абдукторів) на апараті «Ампліпульс–5». Режим роботи другий, рід роботи II, частота 50 Гц, глибина 75–100%, сила струму – вібрація, час процедури 2–3 хвилини, щоденно, 10–15 процедур.

Одночасно з проведенням лікувальної фізкультури, призначали ультразвукову терапію передньої поверхні кульшового суглобу (нижче пупартової зв’язки) в дозі 0,2 Вт/см², по 8 хвилин через день, в безперервному режимі. Курс - 10 процедур.

На другому місяці, після операції, призначали ходу на милицях, спочатку - без навантаження, потім з дозованим навантаженням кінцівки. Доза навантаження визначалася за допомогою звичайних ваг. Спочатку дитина становилася на ваги без милиці на здорову ногу з повним навантаженням. Таким чином визначалася повна вага навантаження (100 %). Потім хворою ногою дитина становилася на ваги з початковим навантаженням в 10 % і запам'ятовувала це навантаження. Поступово (на протязі 1 тижню) навантаження збільшувалося на 10 %.

3 фаза

При сприятливих клінічних та рентгенологічних даних, хворого звільняли від милиць через 3–4 місяці після перелому. Гвинти видаляли через 6–12 місяців після досягнення повної консолідації перелому та клінічної реабілітації.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ та ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

При спостереженні за хворими в післяопераційному періоді були отримані такі результати.

Строки консолідації в обох групах не відрізнялися й визначалися за даними рентгенографії та клінічного обстеження. Рентгенограми виконували з періодичністю 1,5-2 місяці. Повне закриття зони росту голівки стегнової кістки через 3 місяці наступило у 14 хворих, через 4,5 місяці – 4 пацієнтів, через 6 місяців - 2 дітей, сповільнене (7,5 місяців) - 1 хворий.

Дозована хода на милицях була розпочата через 1,5 місяці у 18 хворих. 2 хворих почали дозовану ходу через 3 місяці після операції.

Обсяг та час відновлення рухів в кульшовому суглобі хворих референтної та контрольної груп відрізнялися.

Кут у 100 градусів на початку відновного лікування ми вважали задовільним (при нормі у здорової дитини -140 градусів).

У дітей першої групі цей кут був досягнутий на 1 тижні у 3 хворих. В другій групі на 2 тижні у 2 хворих.

Також визначався строк повної відмови від милиць.

У дітей першій групі від милиць відмовилися на 3 місяці - 8 хворих, та на 4 місяці - 3 хворих. В другій групі на 4 місяці відмовилися від милиць - 3 хворих, на 5 місяці - 3 хворих та на 6 місяці - 3 хворих.

Досягнутий за всі фази реабілітації результат визначався за шкалою Harris.

Середній бал у першій групі складав - 93, а у другій - 85.

Таким чином, результати лікування у дітей, які проходили повноцінну реабілітацію в післяопераційному періоді після епіфізіодезу голівки стегна з приводу ЮЕГСК є значно кращими в порівнянні з дітьми, яким реабілітація не виконувалася або виконувалася в скороченому обсязі.

ВИСНОВКИ

Проведення повноцінної реабілітаційної терапії у дітей після оперативного лікування ЮЕГСК :

  1. знижує кількість післяопераційних контрактур в нижніх кінцівках;
  2. сприяє ранньому функціональному відновленню хворої кінцівки;
  3. покращує якість життя хворої дитини.

Список літератури:

  1. Кабацiй М.С., Фiлiпчук В.В., Гайко Г.В. Мехaногенез юнацького епiфiзеолiзу голiвки стегнової кiстки при соха valga // Вiсник ортопедiї, травматології та протезування. - 2001. - № 1. - С. 86 - 88.
  2. Kpacнoв А.И. Диагностика и раннее хирургическое лечение юношеского эпифизеолиза головки бедренной кости // Тезисы докладов научно-практической конференции SICOT. 23 - 25 мая 2002 года. - Санкт - Петербург (Россия) - С. 77-78.
  3. Кузин А. С., Бурнацева М.М., Кузнечихин Е.П., Махров Л. А., Моисеев С.Н., Козлов А.С. Юношеский эпифизеолиз (этиология, патогенез, ранняя диагностика) // Материалы научно-практической конференции, посвященной 20-летию РДКБ «Современные проблемы стационарной помощи детям» - Москва, 2005. - С. 61 - 62.
  4. Шкатула Ю.В. Этиология, патогенез, диагностика и принципы лечения юношеского эпифизеолиза головки бедренной кости (аналитический обзор литературы)// Вісник СумДУ. Серія Медицина. - 2007. - № 2.- С. 122 - 135.
  5. Kordelle et al. Three-Dimensional Analysis of the Proximal Femur in Patients with Slipped Capital Femoral Epiphysis Based on Computed Tomography. // J Pediatr. Orthop., 2001; 21:179-182.
  6. Loder R.T., Аrоnssоn D.D., Dobbs М.В. et al: Slipped сарital femoral epiphysis // J. Воnе Jоint Surg. Аm. - 2000; 82(8): 1170-1188.
  7. Loder R.T., Gгееnfiеld M.L. Clinical characteristics of children with atypical and idiopathic slipped capital femoral epiphysis: dеsсriрtiоn of the age-weight test and implications for further diagnostic investigation // J. Pediatr. Orthop. - 2001; 21(4): 481-487.
  8. Richolt J.A., Everett Р., Teschner М., Kikinis R., Millis М.В. Сomputer-assistеd planning of corrective osteotomies in cases of epiphyseolisis capitis femoris // Orthopade. - 2000, July; 29 (7): 599-604.