Дитячий уролог

Ось у вашій домівці з'явилася довгоочікувана дитина, перетворивши вас із просто молодого подружжя на молодих батьків. У пологовому будинку неонатолог вже розповів про стан здоров'я маляти, про те, на що треба звертати увагу впродовж першого року життя. Хотілося б, щоб маля виросло здоровим і міцним. Тому сьогодні кваліфікований дитячий уролог пропонує вам поради, які допоможуть виявити початкові прояви урологічного захворювання. Наступним кроком, у разі підозри на хворобу, має бути консультація в спеціаліста.

Про частоту сечовипускань

Новонароджена дитина протягом перших 1-3 днів мочиться 3-5 разів на добу, - це фізіологічний перехідний стан сечовидільної системи. З 4 дня і до 6 місяців частота сечовипускань сягає 20-25 разів на добу, після 6 місяців і до одного року - 10-14 разів.

Підгузники бувають небезпечними!

Бажано, щоб дитина не знаходилася довго у вологому підгузнику, так як через переохолодження (здебільшого в холодні пори року) можуть виникати запальні процеси зовнішніх статевих органів та нижніх сечових шляхів, особливо в дівчаток.

Поспостерігайте за хлопчиком!

Зверніть увагу на те, як мочиться ваш син, де в нього знаходиться зовнішній отвір сечового каналу. Неправильне розміщення отвору (дистопія) трапляється при гіпоспадії, - хворобі, яка є однією з найскладніших у дитячій урології і вимагає оперативного лікування. Частіше за все при такій уродженій ваді статевих органів має місце гачкоподібна форма статевого члена. Деякі форми цього захворювання в хлопчиків потребують багатоетапних оперативних втручань, щоб відкоригувати те, чого не зробила природа! Тому, якщо в малюка ви бачите ознаки гіпоспадії, його обов'язково треба показати дитячому урологу, щоб визначитися в оптимальних строках операції.

Під час пеленання хлопчика зауважте, чи обидва яєчка є в калитці. Це можна відчути, пропальпувавши ділянку калитки з обох сторін. Відсутність одного або двох яєчок буває при крипторхізмі. Ця хвороба потребує лікування з перших днів життя дитини. Останнім часом, у разі наявності такого захворювання, лікування призначається і новонародженому хлопчику, і матері, яка годує грудьми. Матері приймають токоферола ацетат (вітамін Е) в ін'єкціях, а малюк - через рот у краплях. У випадку відсутності ефекту, ставиться питання про виконання операції дитині у віці від 6 місяців до одного року, залежно від розміщення неопущеного яєчка. Нехтувати оперативним лікуванням крипторхізму небезпечно, так як пізніше операція дасть лише косметичний ефект (функціонувати як залоза яєчко не буде), а також можливий варіант малігнізації (переродження в ракову пухлину) неопущеного яєчка в старшому віці.

Якщо ви помітили, що яєчко у вашого хлопчика збільшене в розмірах, а через калитку ніби просвічує синювата рідина, це свідчить про таке захворювання як водянка яєчка. Вона може бути одно- або двобічною. В звичайному ненапруженому стані це захворювання потребує спостереження дитячим урологом. Від матері вимагається лише одне - під час пеленання надавати калитці підвищеного положення, щоб яєчка піднімалися догори. Часто до однорічного віку явища водянки проходять, якщо ж ніяких змін не відбувається або ж, навпаки, водянка збільшується, то хлопчика необхідно показати урологу для визначення подальшої тактики спостереження та лікування. У плановому порядку таких дітей оперують у віці 2 роки, а у випадку розвитку напруженої водянки (коли водянка різко збільшується, дитина стає неспокійною, іноді починається блювота) ставиться питання про термінову операцію.

Фімоз

Останнім часом збільшилася кількість фімозів у хлопчиків. Фімоз - це звуження крайньої плоті статевого члена з неможливістю виведення головки. Варто сказати, що для дітей однорічного віку це явище є фізіологічним. В жодному разі матерям не дозволяється самовільно відтягати шкіру статевого члена в хлопчиків до однорічного віку з метою виведення головки. Це може призвести до розриву вуздечки статевого члена та кровотечі, тріщин крайньої плоті, гнійних запалень, а далі - до формування рубцевого фімозу та виникнення необхідності операції. У випадку почервоніння крайньої плоті в новонароджених та дітей до одного року допускається лише проведення теплих ванночок із розчином марганцевокислого калію, відваром ромашки. Якщо ж у хлопчика має місце гостра затримка сечі, гнійне запалення крайньої плоті, необхідно терміново звернутися до уролога. Планово ця хвороба лікується після дворічного віку, але дитину обов'язково треба показати урологу ще й в один рік.

Коли потрібно діяти негайно

Якщо раптово в малюка з'явилися почервоніння та припухлість калитки з одного боку, під час пеленання при доторкуванні до калитки дитина плаче, стала неспокійною, не зволікайте, а відразу терміново зверніться до уролога, так як у хлопчика може мати місце гостре захворювання органів калитки. Воно може призвести до некрозу (змертвіння) яєчка, і тоді лікар нічим допомогти не зможе, - мертве яєчко необхідно буде видалити. На жаль, трапляються випадки, коли батьки лікують цю хворобу компресами, мазями, примочками, і звертаються до уролога лише після того, як розвиваються серйозні ускладнення.

Чим проявляються запальні захворювання нирок і сечового міхура в дітей

Ці захворювання можуть трапитися як у хлопчиків, так і в дівчаток. У грудному віці їх тяжко діагностувати, але уважні та відповідальні матері все-таки можуть розпізнати перші прояви недуги. Дитина стає млявою, відмовляється від їжі, частіше мочиться (про норми вказано у відповіді на перше запитання), піднімається температура до високих показників (38-40 градусів Цельсія). Разом із тим, видимих проявів застуди не спостерігається, жарознижувальні препарати дають тільки короткочасний ефект. У цьому випадку необхідно звернутися до дільничного педіатра і, якщо в результатах клінічних аналізів сечі, крові будуть наявні запальні зміни, малюка бажано госпіталізувати та обстежити урологічно. В першу чергу це стосується тих дітей, в яких повторно розвинулося запалення нирок чи сечового міхура після попереднього лікування педіатром. Урологічне обстеження необхідне, щоб виключити можливу уроджену ваду сечовидільної системи.

Як запідозрити в малюка уроджену ваду сечовидільної системи?

На жаль, є дуже багато уроджених вад нирок, сечоводів, сечового міхура, які призводять до тяжких наслідків та інвалідизації в дитячому та дорослому віці. Тому я рекомендую, якщо лікар запідозрить уроджену ваду сечовидільної системи, і аналізи сечі свідчитимуть про повторні запальні зміни, не відкладайте на майбутнє обстеження своєї дитини. Якщо діагноз уродженої вади сечовидільної системи поставлений у ранньому віці, є шанс на успішне лікування та можливість уникнення важких операцій із видаленням нирки (нефректомій) та ускладнень власне урологічних захворювань - ниркової гіпертонії, ниркової недостатності, сечокам'яної хвороби, вторинного зморщення нирок тощо.

Якщо вам дорога ваша дитина і ви бажаєте їй здоров'я та повноцінного життя, звертайте увагу на всі щонайменші насторожуючі симптоми у вашого малюка і, в разі першої необхідності, звертайтеся до спеціаліста.

Олег Стоян, дитячий уролог.

Моя дитина. 1-й рiк життя