Підлітковий вік, як визначає ВООЗ, триває з 10 до 19 років. Це дуже складний і відповідальний період в житті людини, бо пов'язаний не тільки з інтенсивним навчанням, прийняттям рішення щодо подальшого життєвого шляху, а й з тим, що на нього припадає період статевого розвитку. Дуже важливо, щоб він перебігав фізіологічно, а у разі певних відхилень - своєчасно їх діагностувати і лікувати. Виявлення патології має велике практичне значення в зв'язку з тим, що порушення функції репродуктивної системи, які виникають в дитинстві і в період статевого розвитку, в подальшому можуть негативно впливати на здатність народжувати.

Статевий розвиток дівчинки - дуже складний процес, обумовлений функціонуванням багатьох ендокринних залоз, - починається приблизно у 9-10 років з розвитку вторинних статевих ознак і особливо молочних залоз. Приблизно через 1,5 року, у віці 11-15 років, з'являється менструація. Поява менструації раніше 10 або її відсутність після 15 років свідчить про необхідність негайно звернутися до лікаря. Для дівчини дуже важливо вести менструальний календар, щоб своєчасно помітити відхилення цієї функції.

На процес статевого розвитку впливають різноманітні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища. Вони можуть затримувати або прискорювати, обумовлювати патологічний перебіг статевого дозрівання.
Функція яєчників може бути неповноцінною внаслідок вірусних захворювань матері під час вагітності. Негативний вплив мають і захворювання дитини, особливо ревматизм, хвороба Боткіна, паротит, вітряна віспа, часті інфекційні хвороби, апендицит, хронічний тонзиліт, за яких порушення функції яєчників спостерігаються удвічі частіше, ніж у здорових дітей. Значний вплив на перебіг пубертатного періоду мають захворювання інших ендокринних залоз: гіпофіза, надниркових та щитоподібної залоз, а також надмірна або недостатня маса тіла.

Серед порушень менструальної функції найбільш загрозливими є маткові кровотечі, які призводять інколи до значої крововтрати, розвитку анемії і навіть геморагічного шоку. Вони свідчать не лише про дисфункцію яєчників, а й про патологію згортувальної системи крові, що інколи виникає внаслідок вживання деяких ліків, наприклад аспірину, анальгіну, амідопірину, під час менструації (з приводу гострого респіраторного захворювання або болісних місячних). Щороку під час епідемії грипу у відділенні дитячої та підліткової гінекології Української дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" збільшується кількість госпіталізованих дітей з матковими кровотечами. Слід пам'ятати, що дуже часто кровотечі виникають після затримки чергової менструації. Загроза кровотечі може бути діагностована під час ультразвукового дослідження, своєчасне лікування дає змогу запобігти їй. Якщо кровотеча виникла, дуже важливо відразу звернутися до лікаря. Що раніше почати лікування, то менше часу потрібно для його проведення. На жаль, близько 4% хворих (а щороку в нашому відділенні лікується понад 300 дівчат з матковими кровотечами) потрапляють до нас у тяжкому стані: вже після того, як знепритомніють внаслідок великої крововтрати, яка призводить до порушення кровообігу, анемії тяжкого ступеня. Якщо дівчина звернулась на початку захворювання і її стан стабільний, лікування починається із застосування кровоспинних засобів, ліків, які поліпшують здатність матки скорочуватись. Таке лікування триває 5-7 днів і допомагає більшості хворих. У разі рясної кровотечі, значної крововтрати, які зумовлюють потребу, швидкого її припинення, призначають гормональне лікування. Ефект досягається протягом 1-2 діб. Але в деяких випадках, коли існує загроза життю дівчини, доводиться робити інструментальне видалення ендометрію з порожнини матки. Так, у квітні 2003 року швидка допомога привезла до нас дівчину 14 років, у якої кровотеча тривала протягом місяця, а за три дні до госпіталізації посилилась. Коли хвора потрапила до лікарні, у неї спостерігався дуже низький рівень гемоглобіну, знижений тиск, а частота серцевих скорочень - понад 100 ударів за хвилину. Проведене інтенсивне лікування і інструментальне видалення ендометрію допомогли зупинити кровотечу. Дівчині довелося зробити гемотрансфузію, і термін її лікування у відділенні тривав більше місяця (зазвичай дівчат лікують 7-10 днів). За останніх 5 років завдяки оптимізації вибору методів лікування і своєчасному призначенню гормонального гемостазу, ефективність якого сягає 98-99%, ми досягли зниження питомої ваги оперативного лікування пубертатної маткової кровотечі з 4% до 0,6%.

Якщо протягом 1-2 років від менархе менструації можуть бути нерегулярними, то після цього терміну відсутність регулярного менструального циклу потребує обстеження у лікаря.

У деяких випадках інтенсивне фізичне або розумове навантаження, стреси, швидка втрата маси тіла більш ніж на 15%, або маса менша 45 кг спричиняють відсутність менструацій. Вторинна аменорея свідчить про серйозні проблеми, а лікування інколи триває протягом кількох місяців. Особливо складними є випадки, коли захворювання триває більше року. Інколи доводиться проводити 2-3 курси лікування, перш ніж відновлюється менструальна функція, відсутність якої означає безплідність у зрілому віці.

Якщо менструальний біль нестерпний, стан дівчини нестабільний - це ознаки альгодисменореї. Причин виникнення цього захворювання дуже багато: запальні захворювання, ендометріоз, аномалії розвитку, пухлини. Лише консультація досвідченого гінеколога дає змогу визначити причину і призначити ефективне лікування.
Показанням для направлення у відділення є затримка статевого дозрівання, передчасне статеве дозрівання, порушення менструальної функції (ювенільна маткова кровотеча, аменорея, гіпоменструальний синдром, синдром склерокістозних яєчників), запалення внутрішніх статевих органів (не обумовлене висхідною інфекцією, яка передається статевим шляхом), пухлини та пухлиноподібні утворення геніталій, аномалії розвитку статевих органів, патологія зовнішніх статевих органів (крауроз вульви, пухлини) та травми геніталій.

Протипоказанням для такого направлення можуть бути соматична патологія в гострій стадії або хронічні захворювання у стадії загострення чи декомпенсації, гострі інфекційні захворювання (у тому числі венеричні) до закінчення терміну ізоляції, ендогенні психотичні стани (шизофренія, МДП, інфекційні, інтоксикаційні, соматичні та інші психози), психопатія та психоподібні стани, нарко- і токсикоманія, вагітність, ускладнення абортів та пологів.
У разі планової госпіталізації для оперативного лікування потрібне повне клінічне обстеження, висновок отоларинголога і педіатра щодо відсутності протипоказань.

Слід пам'ятати, що в період статевого розвитку дівчаток з'являються особливо сприятливі умови для виникнення пухлин яєчників. Це - наслідок гормональної активності, яка часто має дисфункційний характер. Так звані ретенційні утворення іноді зникають внаслідок консервативного лікування (за даними нашого відділення, ефективність такого лікування сягає 95%), але його можна проводити лише під наглядом кваліфікованого лікаря, тому що під час менструальноподібної реакції на скасування гормонів може виникнути апоплексія такої кісти.
Це супроводжується больовим синдромом, і іноді може виникнути необхідність хірургічного лапароскопічного втручання, що є "золотим стандартом" оперативного лікування патології придатків матки. Виконується органозберігаюча операція - коагуляція кровоточивих ділянок на місці апоплексії, резекція і формування яєчника. Справжні пухлини підлягають обов'язковому хірургічному лікуванню. Залежно від розташування і розмірів пухлини у клініці застосовується лапароскопічний або лапаротомічний доступ. Відмова від своєчасної операції може призвести до тяжких наслідків.

Ірина ГАВРИЛОВА,
головний дитячий та підлітковий гінеколог головного управління охорони здоров'я
та медичного забезпечення населення м. Києва, кандидат медичних наук.

Газета "Ваше здоров'я""(медичне видання) № 11, 19-25 березня 2004 року