Евтищенко Ярослава Олеговна

Психолог
Всего ответов 5
За последнюю неделю 0
Ответов: Всего 5 За неделю 0

г. Киев, Украина, Частная практика

093-501-57-30

Задать свой вопрос

О враче

Специализации: Практический психолог, судебный эксперт, клинический психолог

ВУЗ: МАУП

Опыт работы: Киевская городская психоневрологическая больница им. Павлова, Киевский городской центр судебно-психиатрической экспертизы, Киевкий научно-исследовательский институт судебных экспертиз

Время приема: 10:00-до 17:00




Вопросы читателей
Внутренняя паника
Внутренняя паника 13.12.2014, 23:28 Пол: мужской. Возраст: 26 лет. Всё начиналось поэтапно. Стресс, недосыпание, остеохондроз, в результате был период когда и спать нормально не мог, весь дрожал и не мог успокоиться, не знал что со мной, в транспорте были резкие приступы тахикардии, сдавливания. Со временем привык, многие страхи прошли, сплю нормально, транспорт не беспокоит, появившаяся аритмия тоже стала очень редким явлением. Очень помогал боярышник, пил также пустырник, корвалол, анаприлин, валерианку, глицисед, корвалмент, цитрамон. Проверял щитовидку, всё в норме. Сердце тоже было в порядке, кроме обычного врождённого пролапса митрального клапана, но очень редко удавалось сделать УЗИ или ЕКГ в обычном состоянии, без тахикардии. Рентген лёгких - нормально. УЗИ брюшной полости в пределах нормы, только если раньше поджелудочная была абсолютно здоровой, то последний раз какие то рубцы были, но в принципе сказали всё в порядке. Разные врачи по разному воспринимают, одни быстро дают анаприлин, другие пытаются что то найти, а мне сидеть в это время возле них ужасно некомфортно, хотя и могу нормально разговаривать, даже смеяться. Как то на работе пришлось терпеть приступ 2 часа, во рту пересохло, глаза стали краснеть, хотя сердце билось где то 100 ударов, наверняка было давление. Дома и в спокойном состоянии 125-130 / 70-80. Иногда после таких приступов держится 140/95 пару часов (или дней). На сегодня не могу нормально например сходить к терапевту померять давление или сделать ЕКГ, на приёме давление подымается 160/90, тахикардия 120-140, сердце вылетает, хоть и пытаюсь успокоится. Несколько простейших стрессовых ситуаций на работе привели к тому, что начал чувствовать боль в области сердца. После этого начала болеть спина в раёне сердца, как будто там нерв зажался, а в желудке комок застрял, теперь после каждого малейшего напряжения чувствую себя всё хуже и хуже. Иногда под левым плечом тянет, горло тянет. Не могу понять это сердце, нервы, желудок, лёгкие, спина или поджелудочная. Вопрос: Что в таком состоянии могло нарушиться? Что болит? После того, как начались боли сделал ЕКГ, всё в порядке, но как уже сказал, результат был с тахикардией. Получается и проверяться постоянно не могу, потому что только усугубляю ситуацию, да и результаты получаются не очень правильные, да и если всё нормально с органами, то что делать с нервами?
Посмотреть ответ Задать вопрос
Вопросы читателей
проблема сходить по маленькому
проблема сходить по маленькому 10.12.2014, 22:38 Пол: мужской. Возраст: 30 лет. Здравствуйте! У меня такая проблема я очень стесняюсь ходит по маленькому в туалет когда кто то рядом, у меня вообще не получается сделать это при посторонних людях, раньше в школе до 7-го класса у меня проблем не было, но с наступлением скорее всего подросткового возраста у меня это началось с тех пор это проблема со мной, мне уже 30 лет, мне очень тяжело находиться где нибудь долго, а про поездки куда нибудь я и думать боюсь, когда все ходят нормально я встаю в сторонке и не могу сходить, если в каком нибудь заведении в уборной стоят писсуары для меня это вообще катастрофа я стараюсь сразу же зайти в кабинку и то в кабине не всегда получается если кроме меня там есть еще кто-та, очень мучаюсь с этой проблемой, так хочется как нормальные мужики ни кого не стесняться и ходит по маленькому пусть это будет писсуар или кабинка, из-за того что я ни могу этого сделать при посторонних иногда приходиться терпеть до дома, когда долго терплю у меня начинает уже колоть внизу и ощущается некий дискомфорт, подскажите какая у меня проблема можно ли ее как нибудь решить?
Посмотреть ответ Задать вопрос
Вопросы читателей
мій чоловік вважає, що його обзивають
мій чоловік вважає, що його обзивають 10.12.2014, 22:30 Пол: женский. Возраст: 26 лет. Мій чоловік (29 років) вважає, що його обзивають, зокрема на роботі, інколи навіть незнайомі люди. Історія почалась ще з гуртожитку 8-9 років тому. Причина пов"язана з комплексом вини через мастурбацію ще з дитячого віку. З ним на цю тему не говорили тоді, він не знав чи нормально це чи ні. В гуртожитку університету на 4 курсі в нього були стресові ситуації і перевтома. Він почав вважати, що люди навколо його почали обзивати ананістом. Звучить дещо кумедно, але так. Потім чоловік почав говорити про цю проблему з друзями, а вони звісно дивувались і говорили, що він видумує те, чого нема. Історія йде далі. Зараз він вважає, що дійсно в нього на той час дещо, як кажуть, поїхав дах і він чув те, чого не було, але так як про це багатьом людям розповів, то вони про це пам"ятають, розповіли іншим, плюс в гуртожитку, на його думку, могли прочитати електронну переписку адміністратори локальної сітки. Зараз працює в великій компанії в ІТ-сфері. Є досить успішною людиною, як на мене, то його на роботі поважають і цінують. Але час від часу він говорить, як його обзивають, через навушники чує також. Через це дуже емоційно переживає, думає, що рано чи пізно наб'є комусь пику. В офісному центрі компанії працює близько 500 чоловік,є дехто з університету, є навіть його одногрупник. Але він особисто з цими людьми не співпрацює. Чоловік думає, що багато хто про цю історію знає і перемовляючись, насміхаються з нього. Мені особисто це здається не зовсім реальним, а якщо чесно, то нагадує марення. По-перше, чому дорослі люди будуть таке говорити, по-друге, дуже малоймовірно, що хтось з них щось знає, по-третє, вже стільки років пройшло і взагалі це більше все схоже на якийсь прикол. Аргументи чоловіка такі: що багато хто кому розповів, знову ж таки адміністратори компанії почитали переписку його зі мною, в людей самих є такі комплекси. Зовсім заперечувати я все це не можу, тому що може щось там є, по крайній мірі було колись, та й напевно неправильно з точки зору психології, якщо я йому хочу допомогти. Я говорю, що щось є, але основну частину він накручує, а через те, що так переймається, то й чує те, що хоче почути. Спочатку він думав, що я йому брешу і замилюю очі, а тепер думає, що я не бачу нічого перед своїм носом, простіше кажучи дурна. Я наводжу аргументи, говорю, що основна причина сидить в нього в голові, але як горохом об стінку. Зараз він хоче, щоб я йому допомогла, але в тому плані, щоб його емоційна реакція не була такою гострою на все це. Просить почитати про біхевіоризм. Але однаково вважає, що його обзивають. Можливо найближчим часом піде до психолога, але особливої тяги в нього нема йти туди. Говорить, що я йому краще можу допомогти, якби хотіла. І каже, що я йому не допомагала всі ці роки. Напевно він правий, могла б більше зробити для нього. Скажіть, будь ласка, як мені себе вести з ним? Що говорити? Бачу, коли я прямо говорю, що думаю, наводжу аргументи, то це не допомагає, він тільки злиться на мене. До психолога дуже хочу щоб пішов, так як коли чужа людина зі сторони скаже про його проблему, то це дещо інше, плюс він мені почне більше довіряти. Останнім часом наклались ще й інші проблеми - переживання щодо ситуації в країні, захопився дівчиною з роботи, так як вона волонтер й багато всього робить, також сам допомагає. Щодо дівчини, то це зараз не так актуально, так як в сім'ї більш-менш все наладилось, є любов. Але ці проблеми вкупі позначились на самопочутті, боліло в грудях. Зараз вже краще, п'є заспокійливі, призначені неврологом.Час від часу говорить, що піде добровольцем воювати. Але в такому стані, та й з таким неврозом, це неправильно. Я не говорю про те, що в нас є дитина 1.8 й мені, як люблячій жінці, цього б не хотілось, а говорю про об'єктивні речі. В нього також є проблеми з агресією, особливо, коли вип'є. Проблем з алкоголем особливих нема, але схильність є, в даний час ним не розслабляється, але раніше, коли йому було зовсім погано, то міг випити сам пляшку коньяку, з горя можна сказати. Є схильність все накручувати і перебільшувати, хоча в кінці-кінців часто виявляється правим, так як я маю схильність все спрощувати. Порадьте, будь ласка, як мені вести себе в даній ситуації, як допомогти, а також щось для нього, щоб він міг прочитати. Буду дуже вдячна.
Посмотреть ответ Задать вопрос
Вопросы читателей
Нервничаю по любому поводу. Все время плачу
Нервничаю по любому поводу. Все время плачу 10.12.2014, 22:19 Пол: женский. Возраст: 25 лет. Добрый день. Последние пол года я практически ни с кем не разговариваю. Очень замкнулась в себе. Дом-работа-работа-дом. И все. Пропал аппетит, сон. Причиной послужил переезд, который я не очень хотела и на котором настояли родители. Начались проблемы на работе, в личной жизне. Пробовала принимать успокоительные, но не помогло...
Посмотреть ответ Задать вопрос
Вопросы читателей
помогите пожалуйста
помогите пожалуйста 10.12.2014, 22:08 Пол: женский. Возраст: 18 лет. Здравствуйте,скажите что со мной не так,мне никто не нравится уже как год, я еще никого не любила,что это такое?
Посмотреть ответ Задать вопрос
Показать еще