LIKAR.INFO по материалам ВОЗ

Урбанізація триває в усіх частинах світу

- Темпи, якими відбувається урбанізація за останні декілька десятиліть, добре ілюструються тим, скільки часу потрібно місту для зростання його населення від одного до восьми мільйонів мешканців. У Лондоні таке зростання потребувало близько 130 років. У Бангкоку аналогічне зростання відбулося за 45 років. Сеулу ж для цього потрібно було лише 25 років.

- У період між 1995 і 2005 роками чисельність міського населення країн, що розвиваються, зростає у середньому на 1,2 млн. чоловік на тиждень, або близько 165 000 чоловік щодня.

- Темпи урбанізації, особливо у країнах з низькими доходами, випереджають можливості урядів зі створення необхідної інфраструктури, яка робить життя у містах безпечним, комфортним і здоровим.

Зростання нерівноправності у сфері охорони здоров'я у всіх містах

- Значні відмінності тривалості життя серед міських жителів в одному і тому ж місті існують як у країнах з високими доходами, так і в країнах з низьким і середніми доходами.

- Фактичні свідоцтва із 47 країн про стан здоров'я дітей демонструють високу соціально-економічну нерівність між міськими та сільськими районами.

Міське середовище як фактор впливу на здоров'я

- Стан здоров'я людей визначається екологічними, соціальними та фізичними умовами та факторами інфраструктури, на які можна позитивно впливати.

- Прикладами таких чинників є, зокрема, водопостачання та каналізація, якість повітря, умови життя й праці, доступ до послуг та ресурсів.

- Кожен третій міський мешканець, або в цілому 1 мільярд людей в усьому світі, живе у нетрях.

Санітарний стан міського навколишнього середовища

- Близько 32% міських мешканцям у регіонах, що розвиваються, не мають сучасної системи водопостачання та каналізації За світовими оцінками, 3% всіх смертей, зокрема від більшості діарейних хвороб, пояснюються відсутністю джерел чистої питної води, сучасної каналізації та відповідної санітарної культури.

- Ненадійність постачання водопровідної питної води у міських районах викликає також необхідність її домашнього зберігання, пов'язаного із ризиком зараження діареєю та розмноження переносників інфекцій (малярії та тропічної лихоманки); ці ризики може знизити санітарна обробка води та її безпечне зберігання у домашніх умовах.

- Міста країн, що розвиваються, особливо вразливі перед небезпекою для здоров'я від змін клімату. Зокрема, розташування багатьох великих міст на морському узбережжі робить їхнє населення більш вразливим через екстремальні погодні умови і підвищення рівня моря. Теплові хвилі також збільшують ризик міста через вплив ефекту «теплового острова», коли температура може на 5 -11°C перевищувати температуру у навколишніх сільських районах у зв'язку зі щільністю міської забудови та наявністю джерел теплової енергії.

Міський транспорт і здоров'я

- У багатьох містах країн, що розвиваються, різке збільшення моторизованого дорожнього руху протягом останніх десятиліть призводить до зростання проблем із здоров'ям міського населення, особливо його найуразливіших груп. У розвинених регіонах світу, таких як Європа, структура міського транспорту, разом із палінням та раціоном харчування, також були широко визнані найважливішими факторами впливу на здоров'я городян.

- В усьому світі дорожньо-транспортний травматизм є дев'ятою за значимістю причиною смерті людей, і до 2010 року цей показник підніметься аж до п'ятої позиції, якщо не здійснити негайних і послідовних заходів. Більшість смертей внаслідок дорожньо-транспортних пригод відбувається у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Майже половина з тих, хто гине в дорожньо-транспортних аваріях, — це пішоходи, велосипедисти або водії моторизованих двоколісних транспортних засобів.

- Забруднення повітря в містах, за оцінками, стає причиною смерті близько 1,2 млн. людей на рік по всьому світу, в основному через серцево-судинні та респіраторні захворювання. Значна частка міського повітря забруднюється вихлопними газами автотранспорту; іншими основними забруднювачами повітря є також промисловість, підприємства з виробництва електроенергії і, принаймні у країнах, що розвиваються, — практика побутового спалювання палива. Транспортні викиди є також основною причиною зміни клімату в усьому світі.

- Створення перешкод для піших прогулянок, їзди на велосипедах та інших форм фізичної активності, погане планування міського транспорту сприяють сидячому способу життя городян. Це також є факторами ожиріння людей і пов'язаних із ним захворювань. Шум від транспортного руху є чинником виникнення захворювань, пов'язаних зі стресом.

- На здоров'я усього міського населення впливає забруднення навколишнього середовища та небезпека на вулицях. Таким соціальним групам як діти, люди похилого віку та люди з обмеженими можливостями, зазвичай загрожує найбільший ризик, оскільки для повсякденного пересування вони, як правило, більше залежні від ходьби, їзди на велосипеді або проїзду на громадському транспорті.

Зростання тягаря неінфекційних хвороб

- Сьогодні близько 80% світового тягаря хронічних хвороб сконцентровано у країнах з низьким і середнім рівнем доходів, що створює величезні проблеми із доступністю, якістю та вартістю довготермінового догляду за хворими.

- Нездорове харчування та низька фізична активність сприяють збільшенню ризику виникнення багатьох неінфекційних хвороб, а також хронічних захворювань, включаючи ожиріння, гіпертонію, серцево-судинні захворювання, остеопороз, діабет другого типу та певні типи раку.

Харчування та фізична активність у міських умовах

- Міське середовище, як правило, перешкоджає фізичній активності та заохочує до споживання нездорової їжі.

- Фізична активність громадян обмежується цілою низкою факторів, включаючи перенаселеність міст, великий обсяг транспорту, інтенсивне використання моторизованих видів транспорту, погану якість повітря та недостатність безпечних місць громадського користування і відпочинку та занять спортом.

- У міста як правило постачається більша кількість висококалорійних, але бідних на поживні речовини продуктів з високим рівнем вмісту жиру, цукру й солі; у містах також спостерігається більший попит на «швидке харчування» для задоволення потреб швидкоплинного та мінливого способу життя городян.

Куріння і пасивне куріння у міських регіонах

- У деяких міських регіонах рівень споживання тютюну (куріння) може виявитися вищим за рахунок більшої доступності тютюнових виробів та цільового маркетингу, особливо в країнах, що розвиваються.

- За даними Всесвітнього медичного обстеження 2003 року, медіанний показник поширеності куріння у міських районах склав понад 20% у всіх регіонах, що контролюються ВООЗ, за винятком Африки.

- Не існує безпечного рівня впливу пасивного куріння. Відокремлення тих, хто палить, від некурящих в ресторанах, барах та кафе не забезпечує дієвого обмеження пасивного куріння.

Насильство в міських регіонах

- Частота та інтенсивність насильства тісно пов'язані з економічною та соціальною нерівністю людей всередині великих міст та між містами, найчастіше з величезними відмінностями у показниках вбивств, насильства в молодіжному середовищі, сексуального насильства та жорстокого поводження з дітьми, причиною яких є нерівність в забезпеченні житлом, освіті, зайнятості та у витратах на охорону здоров'я.

- Рівень насильства серед молодих чоловіків, які часто належать до бандитських формувань, значно вища саме в міських районах. Групове насильство часто складає основну частину зафіксованих у містах насильницьких злочинів. Міграція молоді із сільської місцевості в міста, порушення встановленого громадського порядку, демографічні зміни і нерівність у доходах — все це сприяє зростанню молодіжного насильства у містах.

Психічне здоров'я

- Урбанізація може призвести до збільшення тягаря психічних розладів і розширення прогалин у їх лікуванні. Прогалини в профілактиці психічного здоров'я особливо помітні у міських центрах в країнах, що розвиваються.

- Проведені у розвинених країнах дослідження показують, що діти в міському оточенні (особливо із сімей з низькими доходами) мають більш високий рівень психологічних та поведінкових проблем, а також більш низький рівень освіченості та нижчі професійні очікування ніж діти із сільських районів.

- Сусідство таких факторів, як рівень шумового забруднення, сприйняття місцевого навколишнього середовища (місцеве облаштування території, репутація району і страх перед злочинністю у ньому), а також соціальна згуртованість та соціальний капітал на рівні мікрорайону визнане в декількох дослідженнях фактором, що впливає на психічне здоров'я людей.

Зловживання психоактивними речовинами

- Проблеми, пов'язані з алкоголем і наркотиками, можуть посилюватися урбанізацією у зв'язку із високою доступністю алкоголю та заборонених наркотиків у міських умовах.

- Навіть без урахування інших факторів, лише урбанізація територій веде до подвоєння рівня госпіталізації з приводу розладів, спричинених алкоголем або наркотиками.

- З підвищенням достатку в багатьох містах країн, що розвиваються, часто відбувається значне збільшення вживання алкоголю та наркотиків і зростання пов'язаних з ними проблем громадського здоров'я, від яких найбільше потерпають бідні верстви населення.

Туберкульоз

- Велике скупчення людей та висока щільність населення є прямими факторами ризику зараження інфекційними хворобами, особливо хворобами, що передаються повітряним шляхом, — такими, як туберкульоз.

- Швидке зростання міського населення в усьому світі і особливо в країнах з низьким рівнем доходів призвело до розростання бідних міських кварталів, в яких люди, що живуть у поганих умовах, стикаються із проблемами, пов'язаними з бідністю, неналежними рівнями санітарії та, гігієни, житлом і перенаселеністю. Перенаселеність міських кварталів полегшує передачу більшості інфекційних хвороб, і особливо — туберкульозу.

- Захворюваність на туберкульоз значно вища у великих містах. У Нью-Йорку захворюваність на туберкульоз в чотири рази перевищує середній показник по країні. Захворюваність на туберкульоз у деяких районах Лондона так само висока або вище, ніж у Китаї. Ситуація нічим не відрізняється у бідних на ресурси країнах: 45% всіх випадків захворювання на туберкульоз у Гвінеї припадає на місто Конакрі; 83% людей, що захворюють на туберкульоз в Демократичній Республіці Конго, живуть у містах.

ВІЛ / СНІД

- Рівень поширення ВІЛ-інфекції в генералізованих епідеміях, як правило, вищий у міських районах; демографічні обстеження домашніх господарств показують, що в міських районах поширеність ВІЛ в 1,7 рази вища, ніж у сільських районах.

- В концентрованих епідеміях групи підвищеного ризику ВІЛ інфікування через такі особливості поведінки, як ін’єкційне вживання наркотиків, сексуальні стосунки між чоловіками, розповсюдженість працівників комерційного сексу та їх партнери, які, як правило, воліють гуртуватися у міських районах, підвищуючи можливість зараження в міському середовищі.

- Хоча міські райони можуть становити більший ризик зараження ВІЛ, вони також часто виграють за рахунок ширшого доступу до медичних послуг; концентрація населення навколо служб охорони здоров'я вказує на можливості для розширення й покращення роботи міських служб охорони здоров'я стосовно лікування та профілактики ВІЛ.

Урбанізація і здоров'я матері та дитини

- Швидке зростання міст робить більш очевидною нерівність доступу міських жінок до кваліфікованої медичної допомоги при пологах та невідкладної медичної допомоги.

- Жінки, які живуть в нетряних кварталах, часто не мають доступу до основних медичних послуг. Ці жінки та їхні новонароджені діти знаходяться в особливо несприятливому становищі, оскільки жінки не отримують належного догляду в період вагітності та пологів.

- Більшість операцій кесарева розтину в країнах, що розвиваються, проводяться серед заможних та дуже багатих міських жінок, у той час коли майже ніхто з бідних міських жінок не має доступу до цієї рятувальної процедури. Аналогічну тенденцію можна простежити й відносно доступу до кваліфікованої допомоги при пологах. Лише дуже небагато бідних жінок під час пологів мають доступ до лікаря або до кваліфікованої медсестри чи акушерки.