Підтвердженням того, що шляхом вакцинації та певного комплексу протиепідемічних заходів можливо реально вплинути на рівень захворюваності «керованими» інфекціями*, є ліквідація натуральної віспи, суттєві досягнення щодо ліквідації поліомієліту, зниження захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, епідемічний паротит, краснуху, кір. Основними завданнями на перші десятиліття 21 століття в Європейському регіоні відповідно до програми Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) «Здоров`я-21: Основи політики досягнення здоров`я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ» є ліквідація поліомієліту, правцю новонароджених, кору.

У 2002 році Україна в числі інших 51 країн Європи отримала сертифікат регіону вільного від поліомієліту. Проте робота щодо реалізації програми боротьби з поліомієлітом на цьому не закінчена, відповідні щеплення будуть проводитись як і раніше, тому що в світі є ще багато країн, де реєструється високий рівень цього захворювання.

Наступним кроком є програма елімінації кору в Європейському регіоні, заходи щодо реалізації цієї програми почали проводитись вже і в нашій країні: розпочата робота з додаткового щеплення населення.

Інформаційно З метою комплексного вирішення проблем, пов’язаних із вакцинацією населення, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України затвердив Програму імунопрофілактики населення в Україні на 2002-2006 роки (Постанова КМУ № 1566 від 24.10.2002 р.), далі по тексту - Програма.

В Програмі Міністерству фінансів і Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції під час формування проектів Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2002 і наступні роки приписано передбачити виходячи з можливостей бюджету цільові асигнування на реалізацію заходів Програми та рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити та затвердити відповідні регіональні програми та вжити заходів до залучення для їх виконання коштів місцевих бюджетів та інших джерел фінансування.

Програмою приписано Міністерству охорони здоров`я України, іншим центральним органам виконавчої влади організувати роботу , пов`язану із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій, коштів міжнародних фінансових організацій, благодійних фондів для реалізації заходів Програми.

Опираючись на об’єктивні дані системи з 2001 року поставки медичних імунобіологічних препаратів для проведення профілактичних щеплень, включених до календаря щеплень, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а для проведення щеплень за епідемічними показаннями – за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

* Група інфекцій, проти яких є ефективні засоби специфічної профілактики називають керованими інфекціями.

Програма імунопрофілактики населення України на 2002-2006 роки послідовно продовжує Національну програму імунопрофілактики населення України на 1993-2000 роки (Постанова КМУ № 288 від 21.04.1993 р.) Національною програмою реалізовано комплекс організаційних, матеріально-технічних та науково-практичних заходів по забезпеченню ефективного імунологічного захисту населення від інфекцій, що керуються засобами специфічної профілактики. Матеріальні збитки, соціальні та медичні наслідки інфекційних хвороб переконливо підтверджують, що боротьба з інфекційними хворобами повинна бути загальнодержавною справою.

В Україні досягнуто та підтримується рівень охоплення населення щепленнями проти більшості керованих інфекцій, як це рекомендує ВООЗ, тобто не нижчі 95%.

МОЗ України затверджена Статистична Форма №6, в якої відображується рівень вакцинації проти основних інфекцій.

За даними Статистичної Форми №6 в 2002 році, Україна мала наступні показники:
Щеплення проти дифтерії (до 1 року життя) – 98,8%
Ревакцинація (у 2, 7, 12, 15, 19 років)
Щеплення проти кашлюку (до 1 року життя) – 98,2%
Ревакцинація (у 2 роки)
Щеплення проти поліомієліту (до 1 року життя) – 99,03%
Ревакцинація (у 2, 4, 7, 15 років)
Щеплення проти кору (від 12 до 15 місяців) – 98,9%
Ревакцинація (до 7 років)
Щеплення проти епідемічного паротиту (по рос. – свинка) (від 12 до 15 місяців) – 88,8%
Ревакцинація (8, в 15 років – тільки юнаки)
Щеплення проти туберкульозу (новонароджені) – 97,7%
Ревакцинація (7, 15 років)
Щеплення проти краснухи (до 2 років) – 71%
Ревакцинація (7, 15 років – тільки дівчата)

Наказом МОЗ №276 від 31.10.2000 р. в Україні затверджений Календар профілактичних щеплень в Україні. До Календаря внесено обов’язкові щеплення та термін їх виконання.

Завдяки Дитячому Фонду ООН ЮНІСЕФ всі пологові будинки будуть мати можливість забезпечити матерів буклетами з календарем обов’язкових щеплень новонароджених. Таким чином, матір буде мати змогу самостійно контролювати процес імунізації своєї дитини.

Останнім часом в деяких ЗМІ з’явилася інформація щодо небезпечності вакцинації, особливо так званими КПК-вакцинами (кір, епідемічний паротит, краснуха). Коментуючи цю точку зору, Головний спеціаліст Відділу організації протиепідемічних заходів та ппроведення імунопрофілактики, Стельмах О.М. зазначила: “Всі вакцини, які закуповуються Міністерством охорони здоров’я в рамках Програми імунізації пройшли реєстрацію в Центрі Імунобіологічних препаратів, прекваліфіковані (мають сертифікат) ВООЗ. Інформація щодо виникнення ускладнень після вакцинації постійно відслідковується МОЗ. Аналіз наслідків підтверджує безпечність імунізації. В цьому році МОЗ на тендерній основі були закуплені дві вакцини (монодозна та мильтидозна). В регіонах вакцина зберігається на спеціально пристосованих складах в обласних та районних СЕС. До МОЗ не надходила інформація щодо виникнення ускладнень після щеплень та заяв щодо небезпечності імунізації. Батьки, яки відмовляються від планових щеплень наражають на невиправданий ризик своїх дітей”.

Підтвердженням безпечності вакцинації, можуть бути представлені МОЗ статистичні дані. Відсоток зареєстрованих в Україні після проведення щеплень загальних реакцій незначний у порівнянні з регламентованими Наказом МОЗ України від 04.03.98р. № 49 ”Про затвердження інструкції з планування епіднагляду за побічною дією імунобіологічних препаратів, виявлення та реєстрації поствакцинальних реакцій....”. Так, наприклад у 2002 році:
- Загальні реакції після вакцинації АКДП вакциною склали 0,014% (наказ МОЗ № 49 регламентує цей показник на рівні 1%)
- Загальні реакції після вакцинації коровою вакциною склали 0,0005% (наказ МОЗ № 49 регламентує цей показник на рівні 4%)