А.Б.Карачевський

“Що таке наркоманія?”
“Як врятувати свою дитину від наркотиків?”

Досить часто такі, зовсім не риторичні, запитання постають перед батьками, коли виявляється, що син або донька вживають наркотики, і в них виникли проблеми. А до цього наче все було гаразд... Наприклад, за допомогою звернулася мати шістнадцятирічного хлопця. Сама вона поважна вчителька, її чоловік – міліціонер:

    - Віктор ріс здоровим кмітливим хлопчиком, добре вчився, допомагав вдома, ходив у спортивну секцію, навіть виступав на змаганнях. Але в останні два роки його наче підмінили: став гірше вчитися, почав прогулювати заняття, покинув спорт. Характер став знервований, як порох, - спалахував вмить. Проте, син міг годинами сидіти в своїй кімнаті та слухати музику. Все частіше став кудись зникати з дому, повертався досить пізно, а вертався наче й не п'яний, але якийсь “не в собі”. Та й не простежу ж я за ним весь час - ми з батьком цілими днями на роботі. Але коли півроку тому з дому почали зникати цінні речі, а на батьківських зборах виявилось, що Віктору загрожує дві двійки за чверть, тоді вже батько знайшов час, щоб з ним розібратися. Тоді i виявилося, що син вживає наркотики - знайшли поколоті вени, шприці та голки в кімнаті...

    Ну ж звісно чоловік сильно відлупцював його, той обіцяв, що більше не буде, але на наступний день втік, а коли повернувся, сказав, що вже не може без наркотиків, що він вже "в системі", що йому вже нічого не допоможе... Ми пробували Віктора лікувати, але він тікав зі стаціонару на третій день. Чоловік навіть відвіз його на якусь квартиру та прикував там наручниками до батареї, а сам привозив тільки їжу. Ну то й що?! Після двох тижнів такої муки він зустрівся зі своїми "товаришами" і знову почав "колотися".

    Батько взагалі каже, що всіх наркоманів треба посадити в тюрму. В нього з сином постійні конфлікти. Як врятувати хлопця?

Таких трагедій все більше та більше.

Частіше всього підлітки пробують наркотики з цікавості та від незнання, до чого це може призвести. А товариші, які вже вживають наркотики, навпаки, завіряють, ніби дійсну наснагу можна відчути тільки вживаючи наркотики, що багато відомих музикантів, письменників та художників вживали наркотики. Що від однієї спроби нічого не станеться... Що вживати наркотики - це престижно, це набагато краще, ніж пити горілку.

Інколи вживання наркотиків є проявом бунту проти способу життя дорослих, проти їх фальші та лицемірства, проти самих батьків. Або, навпаки, підлітки можуть згодитися спробувати наркотики в зв'язку зі звичкою робити все так, як роблять інші, в зв'язку з невмінням сказати "ні", для того, щоб бути прийнятим в компанію однолітків, щоб бути "таким як усі".

Іншою проблемою є те, що сучасна молодь покинута напризволяще. Вони не знають, чим зайняти свій вільний час або не мають змоги цього зробити. Гуртки, клуби, різноманітні спортивні секції - все це в минулому. Духовні цінності вчорашнього дня сплюндровані, а нові не вироблені. Головною метою більшості зараз стає здобування грошей. А якщо гроші вже є - то їх потрібно витрачати для втіхи.

Час від часу молода людина може відчувати себе пригніченою, засмученою або втомленою. I коли хто-небудь, наприклад добрий приятель або авторитетний знайомий, пропонує йому “дещо гарне”, що “відразу покращує настрій”, те, “чим усі забавляються”, то втриматися буває досить важко.Частіше все починається з паління "травки". При цьому стверджується, що марихуана - взагалі не наркотик, а тільки "забавляння". Тим, хто вже почав курити коноплю, важко відмовитися від пропозиції "трохи понюхати та побалдіти". Почавши нюхати героїн можна піти далі вже накатаною багатьма дорогою - до голки.

Багато підлітків кажуть "ні", коли їм пропонують наркотики. Iншим, з тих чи інших причин, відмовитися важче. Якщо ви навчите свою дитину ще в ранньому шкільному віці гідно, впевнено та наполегливо казати "ні" у відповідь на недоречні пропозиції, то ви зробите дуже велику послугу на майбутнє.

Краще за все змалку встановити такі взаємовідносини з дитиною, за яких ви зможете бути відвертими, та зможете довіряти один одному, зможете жити в мирі та злагоді, бо ж ви розумієте та приймаєте ваші відмінності, а в складних ситуаціях разом шукаєте з них вихід. Це, на жаль, не так просто.

Завдяки ж чому можна здогадатися, що дитина вживає наркотики? Деякі ознаки співпадають з ознаками звичайного пубертатного (перехідного між дитинством та дорослістю) періоду, тому не робіть поспішних висновків, якщо виявите у своїх сина або доньки одну з наведених нижче ознак:

    • несподівані зміни настрою від радощів до нудьги, від жвавого стану до пригніченого;
    • незвичні реакції, наприклад роздратування, агресивність або надмірна балакучість;
    • втрата апетиту;
    • втрата зацікавленості до речей, котрі раніше були важливими: до друзів, спорту, до навчання;
    • незвична сонливість та "заторможеність";
    • потайлива поведінка або докази брехні;
    • незрозумілі плями або сліди на одязі або тілі підлітка;
    • зникнення грошей або цінностей з дому;
    • поява невідомих порошків, таблеток, капсул, шприців та голок.

Якщо свідоцтва вживання наркотиків безсумнівні, ви можете бути прикро вражені, розгнівані та налякані, але не давайте цим почуттям домінувати над вашим розумом. Запальні обвинувачення не принесуть користі. Невдало сказане слово може визвати бурю гніву та потік слів, в яких не буде і слова правди, а взаємини тільки погіршаться. Тому вам потрібно виявити велику обережність та терпіння в розмові з підлітком. Не потрібно робити з маленької проблеми велику та висувати необгрунтовані припущення. Розмовляючи з дитиною спробуйте з'ясувати, які наркотики вона вживала, як довго, як часто та чому. Залишайтесь спокійними та розсудливими, тому що підліток буде говорити відкрито про такі речі лише якщо відчує, що ви на його боці та прагнете зрозуміти та допомогти, а не лише обвинувачувати.

Якщо підліток знаходиться на стадії експериментування, то необхідно не допустити виникнення в нього пристрасті до наркотика. Ви маєте можливість поспілкуватися з дитиною про наркотики та наркоманію, навести факти та окреслити перспективу, підтвердити ваші цінності, розповісти про занепокоєння, тривоги та побоювання. Зробіть наголос на тому, що ви любите свою дитину та хвилюєтесь за її подальшу долю. Знайдіть ту ланку, що загубилася між вами та вашою дитиною.

Все це легше зробити, коли підліток ще тільки експериментує, шукає наснаги в хімічній зміні свідомості. Якщо ж він її вже знайшов, став психологічно залежним, то пробитися через стіну захисних психологічних механізмів вам самим буде досить важко. Тут важливо не обізлити, не зруйнувати свої відносини з дитиною, якщо ви її дійсно любите, не викликати бажання зробити все навпаки тому, що від неї хочете Ви. Та й вимагати що-небудь від підлітка, в котрого вже сформувалася залежність - марна справа. Якщо Ви з'ясовуєте, що він вживає наркотики регулярно, то слід звернутися за допомогою до спеціалістів. Самому упоратися з проблемою дуже важко, майже неможливо. Зараз існує багато організацій, які можуть запропонувати підтримку та пораду.

Нехай вас не лякає необхідність звернутися за допомогою. Лікарі - спеціалісти, професіонали - вони мають знання та досвід в своїй справі. Дуже важливо, щоб підліток, який має проблеми з наркотиками, самостійно та свідомо вирішив покинути їх вживати та вирватися з тенет залежності.

Ви повинні розуміти, що наркотична залежність - дуже різнобічна проблема. Вона виникла у вашої дитини не вчора, й не зникне після однієї бесіди, “кодування” чи навіть тижневого курсу лікування в стаціонарі. Не потрапляйте під вплив нещирої реклами та запевнень в нескладності положення. Для того, щоб зробити правильний вибір, потрібно мати всебічну інформацію про проблему.

Важливо визнати, що наркоманія - хронічна, прогресуюча і смертельна хвороба. Важливо знати, що наркотики викликають різнобічні порушення, вражають тіло, розум, емоції та духовну сферу людини.

Наркоман ніколи не стане таким, як усі інші, але зупинити розвиток хвороби можливо. Реальнiстю може бути одужання i тверезiсть на все життя. Ні Ви, ні Ваші діти не винні в тому, що вони хворі, але від Вас залежить, куди звернутися за допомогою, а від Вашої дитини - її зусилля на шляху одужання. Існує унікальна програма реабілітації “12 Кроків”, яка поєднала більше двох мільйонів людей в усьому світі. Вона використовується членами товариств взаємодопомоги “Анонімні Алкоголіки”, “Анонімні Наркомани”, групами взаємодопомоги для родичів узалежнених (“Al-Anon”), іншими залежними (курцями, азартними гравцями, надмірними їдоками і т. п.), а також професіоналами в курсі лікування залежностей.

Важливо вірити, що вихід є, що існує спосіб розірвати замкнене коло наркотичної залежності. Вихід – це шлях 12 Кроків від відчаю до свободи.
Комплексные программы терапии Андрея Борисовича Карачевского.