Назва першого місяця осені пов”язана з вересом – рослиною, вельми поширеною на всьому Поліссі, яка квіткує з серпня і до кінця жовтня. Верес, як і липові гаї, є вельми цінним медоносом.
Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася відносно недавно – на початках нинішнього століття. До цього в кожному регіоні біли свої „домашні” наклички – ревун, зарев... Ці назви походять од жовтого кольору (саме о цій порі починає жовтіти листя), та руєння оленів та лосів, котрі влаштовували шлюбні герці.

Із середини вересня починають масово відлітати у вирій птахи.Своєрідно святкували у давнину Здвиження, котре припадає на 28 вересня. В цей день люди не ходили в ліс, бо начебто „о цій порі збираються в гурти вужі, гадюки, ящірки та інше гаддя”. На своїх збіговиськах вони радяться, як і де перезимувати. Легенда застерігає: якщо в цей час натрапити на таке кубло, то змії можуть покусати. Власне після Здвиження плазуни лаштуються на зимову сплячку, отже, зустріти в лісі вужа, практично неможливо...
Після Семена вже дозволялося йти у свати, проте справляти весілля починали через місяць – від Покрови. Цей період у народі називали „весільним переджнив”ям”.

Святки:

1 вересня – Андрія Стратилата.
За повір”ям цей день має бути теплим, хоч і казали: „День жаркий, але дихає осінню”.

4 вересня – Боголіпа
Повинні з”явитися перші приморозки, котрі сприяють початкові льоту павутиння.

11 вересня – Усікновення.
У цей день не працювали, особливо не сікли ножем всякий круглий овоч, що нагадував голову - капусту, буряк чи картоплю...

14 вересня – Семена
Початок справжньої осені.
Увечері по хатах запалювали посвіт, вогонь якого мав горіти до Великодня. Хлібороби вважали за святий обов”язок обсіятися озиминої.
З цього дня починається бабине літо і, отже, завершували свій відліт ластівки. Селяни починають копати картоплю, м”яти льон.
Починалися ярмаркові свята. Починалися свята, дорослі гостилися і запрошували до себе родичів та близьких.
Від Семена бралися до роботи ремісники – ткачі, бондарі, стельмахи, столяри...
На Семена існував давній звичай – „пострижини”. Хлопчиків чотирьох років стригли і садили на коней.

19 вересня – Михайла Чудотворця
Намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того настигне лихо. Від Михайла починали справляти храмові свята, варити медовуху.

21 вересня – Друга Пречиста(Різдво Богородиці)
З цього дня засилають сватів.
На це свято селяни пекли короваї, освячували їх у церкві і пригощали душі померлих, величаючи їх за добрий врожай.

27 вересня – Воздвиження
Вважається, що в цей день остання птиця відлітає в ірій, а гаддя ховається у землю, ведмідь залягав у берлогу.