Українська назва другого осіннього місяця
Непомітно, але впевнено увійшла в свої права осінь, котру ознаменував один з найпошанівніших у слов"ян місяців - жовтень. Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодяглися в найпривабливіший - жовтогарячий колір. Місяценазва "жовтень", як стверждують давні джерела, була відома ще за Київської Русі.

Поруч з жовтнем уживалося слово "паздерник", тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім їх м"яли на терницях, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинках Польщі називають "паздерництвом". А білоруси йменують жовтень "кастрічником".
Одначе, найточнішою можна вважати народну назву жовтня - "весільник".

"...В жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться..."
Починаючи з Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. Це був період, коли в селах масово шлюбували дітей. У народі так і казали: "Жовтень на весілля багатий". Другий місяць осені чекали з особливим нетерпінням. Насамперед це стосувалося тих, хто засватався у вересні. Чим зумовлене таке табу на весілля - лишень по Покрови?

Насамперед це пов"язано з господарською діяльністю. Згадаймо прислів"я та приказки весняно-літнього періоду - переважна їх більшість пов"язана з турботою про врожай.... Найхарактерніше прислів"я цього періоду - "У маю розумний жениться, а дурна заміж іде, а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться". Відтак, починаючи з ранньої весни і закінчуючи осінню, хлібороб завжди пам"ятав, що один трудовий день рік годує. Де вже там було думати про весілля. Нива чекала цілоденної людської уваги і праці.

Жовтень - місяць початку вечорниць і масових весіль
Лише після закінчення жнив селянин міг вже дозволити собі розслабитися і перепочити. Такою найблагороднішою порою вважався жовтень - місяць початку вечорниць і масових весіль. Зерно зібрано, а ниву засіяно озиминою......

Традиційне українське весілля об"єднувало кілька окремих сюжетів. Перед тим, як узаконити шлюб, йому передували чотири, а то й п"ять дійств: оглядини, сватання, змовини, заручини тощо. Тільки після цього запрошували гостей, випікали коровай і плели вінець для молодої. Всі ці ритуальні обряди були для того, щоб молодята остаточно зважили своє рішення - створити міцну сім"ю. Ось чому, власне, так довго й тривали передвесільні обрядодії.

З другим місяцем пов"язано чимало храмових свят. Кожне село на україні мало свій "іменний празник". Його визначали за датою закінчення будівництва й освячення церковного храму. На храмове свято з"їжджалися родичі й знайомі із сусідніх сіл, щоб варити медовуху. Коли надходило свято, медівку вивозили у центр села і, вибравши писарів, доручали їм продавати медовуху. Такі свята - з музикою та піснями тривали декілька днів.

У жовтні збиралися на вечорниці та досвітки. Початок вечорниць ознаменувався масовими гуляннями і обрядовим дійством. Але в жовтні вечорниці ще не оформлювалися в постійні зібрання. Вони починали активно діяти лише в листопаді - місяці, коли остаточно завершували всі польові роботи.

Святки:

1 жовтня - Ярини, або "журалине літо"
На Ярину відлітають журавлі.

6 жовтня - Зачаття Івана Предтечі
Намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє Дівчата бралися за рукоділля - пряли, ткали, вишивали.

9 жовтня - Івана Богослова Завершували всі польові роботи.

14 жовтня - Покрова
З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин.
Покрова всю землю покриває листям або снігом...
Покрова накриває траву листям, землю - снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем.

20 жовтня - Сергія Послушного
З цього дня чекали зими.

22 жовтня - Якова
Зима стає на ноги. Можна сподіватися на сніжну крупу.

31 жовтня - Луки
Починали перевозити сіно з далеких відстаней.

Прислів'я
Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя - сніг ляже піздно.
Якщо вдень випав сніг - він швидко розтане, а вночі - неодмінно наступить відлига.
Сова кричить - до холоду.
Грім у жовтні - на малосніжну, м'яку й коротку зиму.