Толстоухова Наталiя

Документом, відповідно до якого проводиться встановлення груп інвалідності є Інструкція Міністерства охорони здоров’я від 28.12.1991 № 16.01/20 “Про встановлення груп інвалідності”

Підставою для встановлення першої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що призводять до різко вираженої соціальної дезадаптації внаслідок неможливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересуванням, самообслуговуванням, участю у трудовій діяльності, якщо вказані порушення викликають потребу у постійному сторонньому догляді чи допомозі. При забезпеченні засобами компенсації анатомічних дефектів чи порушених функцій організму, створенні спеціальних умов праці на виробництві чи вдома, можливе виконання різних видів праці.

Підставою для встановлення другої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюванням, наслідками травм, уродженими дефектами, що не потребують постійного стороннього догляду чи допомоги, але призводять до вираженої соціальної дезадаптації внаслідок різко вираженого утруднення навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності або при неможливості працювати.

Підставою для встановлення третьої групи інвалідності є обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що призводять до значного зниження можливостей соціальної адаптації внаслідок вираженого утруднення навчання, спілкування, пересування, участі у трудовій діяльності (значне зменшення обсягу трудової діяльності, значне зниження кваліфікації, значні утруднення у виконанні професійної праці внаслідок анатомічних дефектів).

Перелік анатомічних дефектів:

  1. Відсутність кисті і більш високі рівні ампутацій верхньої кінцівки, неконсолідований суглоб плеча або обох кісток передпліччя, різко виражена контрактура (обсяг рухів в суглобі до 10 градусів чи анкілоз ліктьового суглобу у функціонально невигідному положенні: під кутом менше 60 чи більше 150 градусів (або при фіксації передпліччя у положенні крайньої пронації чи крайньої супінації, плечовий чи ліктьовий суглоб, що бовтається; відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за виключенням першого, трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілоз чи різко виражена контрактура цих же пальців у функціонально невигідному положенні; відсутність першого та другого пальців з відповідними п'ясними кістками; відсутність перших пальців обох кистей;
  2. Кукса стегна чи гомілки; кукса ступні після ампутації за Пироговим, на рівні суглобу Шопара; двосторонні кукси ступні із резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом; різко виражена конрактура чи анкілоз гомілкоступневого суглобу із порочним положенням ступні чи анкілоз обох гомілкоступневих суглобів; неконсолідований суглоб стегна чи обох кісток гомілки; колінний чи кульшовий суглоб, що бовтається; різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового суглобу у функціонально невигідному положенні (під кутом більше 170 градусів і менше 150 градусів); уроджений чи набутий вивих кульшових суглобів; уроджений чи набутий вивих кульшового суглобу з вираженим порушенням функції кінцівки; укорочення нижньої кінцівки на 10 см і більше; ендопротез колінного чи кульшового суглобів; відсутність нижньої кінцівки;
  3. Кіфосколіоз IV ступеню;
  4. Параліч кисті чи верхньої кінцівки, параліч нижньої кінцівки, виражений парез всієї верхньої чи всієї нижньої кінцівки із значними трофічними порушеннями (виражена м'язова атрофія чи хронічна трофічна язва);
  5. Повна чи практична сліпота на одне око (гострота зору менша 0,05 з корекцією чи концентричне звуження поля зору до 10 градусів);
  6. Дефекти щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування;
  7. Гіпофізарний наніом, остеохондропатія, остеохондродіотрофія із низькорослістю;
  8. Двостороння глухота;
  9. Постійне канюленосіння внаслідок відсутності гортані;
  10. Значний кістковий дефект черепа (більше 3 х 1 см) чи стороннє тіло у речовині мозку.

Постійний сторонній догляд чи допомога рекомендується у випадках неможливості самообслуговування при таких станах:

  1. хронічна недостатність кровообігу III ст.;
  2. легенезо-серцева недостатність III ст.;
  3. термінальна стадія хронічної ниркової недостатності;
  4. термінальна стадія хронічної печінкової недостатності;
  5. інкурабельні онкологічні захворювання;
  6. різко виражені порушення рухових функцій кінцівок (тетраплегія, триплегія, геміплегія, параплегія, тетрапарез, трипарез, геміпарез, парапарез);
  7. різко виражені порушення координації рухів: атаксія, гіперкінетичний синдром, аміостатичний синдром з неможливістю ходьби і стояння;
  8. тотальна афазія;
  9. повна чи практична сліпота обох очей чи одного ока, що краще бачить (гострота зору менша 0,05 із корекцією чи концентричне звуження поля зору до 10 градусів);
  10. кукси двох кінцівок;
  11. кукси кистей із відсутністю чотирьох пальців, включаючи перший чи більш високий рівень ампутацій;
  12. анкілози чи різко виражені контрактури обох кульшових суглобів;
  13. недоумкування, незалежно від етіології, включаючи природжене у ступені ідіотії чи глибокої імбецільності;
  14. виражені затяжні психотичні стани із дезорганізацією поведінки;
  15. сполучення ураження органів і систем організму чи аномалія розвитку з вираженими порушеннями функцій організму, що у сукупності призводять до необхідності постійного стороннього догляду чи допомоги.

 

Юридична консультація ВЖНДО «Дія»