Напевно вже прийшов час і мені написати про свій досвід народження дитини. Нашій Софійці вже 7,5 міс., і я нарешті сіла за перо…

…Вагітність перша, дуже бажана. В січні 2007 ми з чоловіком поїхали в досить екстремальну подорож Європою, романтика Венеції, Флоренції, Неаполя, Ліону і т. д .нас так захопила, що до Львова повернулись ми вже не самі.
Перші дні затримки ще ні про що не свідчили, але почувалась якось святково. Потім почалися експерименти з тестами на вагітність. Справа в тому, що я не вміла ними користуватися і зіпсувала парочку, поки навчилася. І тут……2 полоски.

З цього моменту мене переповнювала неймовірна радість і дивне передчуття. Можливо тому, що вагітність протікала буз жодних ускладнень, без токсикозів і набряків, цей час для мене був просто казкою. Правда надоїдало ходити в ЖК, постійні аналізи сечі, ще й моя доктор в ЖК постійно намагалася впарити мені БАДи від Тянші, бо вона там працює, але моя медична освіта дозволяла мені самостійно оцінити ситуацію і не хвилюватися.

Десь за місяць до ПДР я пішла знайомитись до лікаря в пологовому будинку.

Народжувати ми з чоловіком настроїлись разом, тому й підготовка зайняла місяць.
В роддомі на Дж. Вашингтона у Львові для партнерських пологів необхідно флюорографія і мазок з носоглотки на стафілокок чоловіка, обмінна карта вагітної.
Про пологи ми домовились з Мілян Лілією Миколаївною, дуже хорошим фахівцем і приємною жінкою. За всю вагітність були 4 рази на УЗД, нам повідомили, що буде дівчинка.

ПДР була 19 жовтня, але аж до кінця місяця довелося ходити вагітною.
Цей період був просто жахливий, тому що всі рідні й знайомі по декілька разів на день дзвонили і питали, чи вже когось народили, я дуже переживала, вже нікуди далеко не їздила, була вдома і читала з різних сайтів і форумів про передвісники і початок пологів.

29 жовтня ми з сусідкою, вже молодою мамою вийшли прогулятись, і вона мені в усіх деталях розказувала про свої пологи, під кінець прогулянки я почала відчувати досить регулярні перейми в низу живота, але вирішила, що це я собі навіяла, коли прийшла додому і подивилась на годинник, перейми були вже що 5-6 хв, але абсолютно не болючі, а подзвонила чоловікові, щоб закруглявся з роботою, бо ми їдемо в пологовий.
Моя доктор попереджала, щоб я не приїхала в пологовий за скоро, так значно гірше, краще побути вдома, прийняти душ, спокійно зібратися. Отож приїхав Ігор, ми повечеряли, взяли сумки в пологовий, які я приготувала ще на 32 тижні, і тому в род домі вже не пам’ятала, де що лежить, викликали таксі і поїхали….

Таксист був дуже приємний, посміхнувся і сказав, що з нашого будинку він вже 4 раз везе клієнтів в пологовий, але він щойно вийшов на роботу і тому не мав здачі, а ми не мали дрібних купюр, тому мене висадили під приймальним, а самі поїхали міняти гроші в найближчий магазин. Була 10:30 вечора.

На моє здивування в приймальному вже всі спали і досить неохоче почали реєструвати свіженьку роділлю. Прийшов черговий доктор і оглянув мене, відкриття 3-4 см, досить скептично подивився і пішов дзвонити до мого лікаря. Мабуть він не зрозуміло сказав моє прізвище або ще щось, але після дзвінка він повідомив, що родити ми будемо в нього…. На мене напав жах, він був такий грубий під час огляду, що одна думка про пологи в нього, тим більше перші, кидала в холодний піт.

Перед виїздом я забула свій телефон, тому довелось просити в нього номер і потім самій дзвонити лікарці. Тепер, згадуючи, я можу сказати, що це було найбільш неприємний епізодом всіх пологів. Вагітні, будьте уважні і не залишайте свої телефони. Лілія Миколаївна впізнала мене по голосу і сказала, що виїжджає. Ми заспокоїлись.

Потім була сан. обробка: гоління, клізма, душ, і нас повели в пологову кімнату. З акушеркою ми не домовлялися, нам просто пощастило, акушерка Світлана (на жаль не знаю прізвища) допомагала нашій доні народитися.

Нам показали нашу кімнату і лишили вдвох. Спочатку ми освоювались і розглядали обстановку: це була велика світла кімната з ліжком під стіною і кріслом по середині, ще там був м’ячик, крісло без сидіння, різні плакати про пози в родах і т.д. ми з чоловіком розмовляли, читали і танцювали по коридору :).

Приїхала наш доктор, подивилася і вирішила пробити міхур, води чисті і після цього вже стало значно веселіше. Перейми сильнішали, я активно дихала, Ігор робив масаж попереку. Тепер можу точно сказати, що мені ставало легше від дуже інтенсивного масажу, від правильного дихання на переймі, а от пози і м’ячик мені не допомогли, хоча це все індивідуально. Дуже сильний біль був лише перед самими пологами, мабуть коли шийка матки розкрилася максимально. Потім я відчула дуже сильний поштовх з середини, це не можна було порівняти з позовом до випорожнення, це щось набагато сильніше, Ігор побіг за лікарями, мені дозволили родити. З цього моменту все було як в сні. Всі навколо забігали, яскраве світло, ще пам’ятаю, як Ліля Миколаївна кличе педіатра і буквально по буквам розказує як тужитися правильно.

До початку потуг я ще контролювала ситуацію, а тепер не могла оговтатися. Пам’ятаю, як просто затримала подих на висоті потуги і акушерка каже що вже народилася голівка і плечики, з наступною потугою всі почули крик :).

Дівчинка 3550, 52 см., за Апгар 9 балів- всі усміхнулися….

До грудей приклали в перші 30 хв.

Але все неприємне забувається, тепер я маю сім’ю, донечку, годую грудьми і дякую Богові за це!

Всім бажаю легких пологів і щасливого материнства і батьківства!

Хочу подякувати сайту UAUA.info і форуму за велику кількість інформації і можливість писати звіти про пологи. Це справді дуже потрібно не тільки з метою поділитися досвідом, а й для самої жінки - відзвітуватися про добре виконану роботу перед собою і суспільством. Дякую!

P.S. Хтось казав, що з народженням дитини в сім’ї зникаю спокій, гроші, порядок, сон і поселяється щастя. Це правда.

Людмила Губіліт

Форум для родителей

Ждем ваши рассказы о родах! Пишите нам! Не забудьте указать № роддома, город, ваше имя:
администратору форума