ДОДАТОК
до указу президента України
від 10 грудня 1997 року N 1347/97

Однією із складових політики соціально орієнтованої держави є турбота про здоров'я і добробут літніх людей. Згідно з прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров'я до 2000 року середня тривалість життя в країнах європейського регіону буде не менше ніж 75 років, а здоров'я осіб віком понад 65 років поліпшуватиметься.

На цей час в Україні спостерігається негативна тенденція у стані здоров'я людей похилого віку, зростання смертності, скорочення тривалості життя. Кількість людей пенсійного віку збільшується. На сьогодні вона становить 11,5 млн.чоловік (22 відсотки загальної чисельності населення). Водночас середня тривалість життя за останні 5 років скоротилася на 3-4 роки і в 1996 році становила 61,2 року для чоловіків і 72,7 року для жінок. Різниця між тривалістю життя чоловіків та жінок 11,5 року - найбільша у світі. Спостерігаються істотні відмінності у стані здоров'я і тривалості життя населення різних регіонів. Особливо несприятлива ситуація складається в сільській місцевості.

Старіння населення на тлі несприятливих соціально-економічних та екологічних факторів супроводжується погіршенням здоров'я, зростанням захворюваності, збільшенням питомої ваги хронічних патологічних захворювань. Вікові зміни в організмі зумовлюють погіршення фізичного та психічного стану людей літнього віку, збільшення серед них кількості інвалідів та самотніх, які потребують сторонньої допомоги. У зв'язку з цим зростає потреба в різних видах суспільної допомоги.

Добробут людини похилого віку залежить від розміру пенсії, якості харчування, своєчасного надання повноцінної медичної допомоги, організації догляду за нею тощо. Спад виробництва, економічна криза призвели до змін у пріоритетах соціальних програм, до погіршення функціонування інститутів, що раніше несли відповідальність за здоров'я та благополуччя літніх людей, до зростання вартості медичних послуг.

Все це зумовлює необхідність прийняття програми "Здоров'я літніх людей" (далі - Програма), спрямованої на поліпшення стану здоров'я літніх людей, оптимізацію системи медико-соціальної допомоги, задоволення соціально-культурних потреб та стимулювання їх соціальної активності.