П О С Т А Н О В А
від 23 червня 1993 р. № 472

Про затвердження правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків
(Із змінами, внесеними згідно з постановами КМ N 71 від 08.02.94 N 492 від 18.07.94 N 410 від 13.06.95 N 777 від 02.10.95 N 34 від 10.01.96 N 832 від 26.07.96 N 1100 від 03.10.97) (Додатково див. Постанову КМ N 843 від 16.12.94)

1. Власник підприємства, установи і організації (надалі - підприємство) або уповноважений ним орган (надалі - власник) несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (надалі - ушкодження здоров'я), а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.
3. Відшкодування шкоди членові екіпажу повітряного судна, а в разі його смерті - членам сім'ї здійснюється відповідно до Повітряного кодексу України.
4. Відшкодування шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я (надалі - потерпілому) складається з: виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого); компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).
За наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода.
5. Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
При пред'явленні акта про нещасний випадок МСЕК проводить огляд потерпілих за направленням: лікувально-профілактичного закладу, власника, профспілкового органу підприємства. Крім цього, огляд провадиться за направленням органів слідства, прокуратури.
6. За потерпілим, тимчасово переведеним за його згодою на легшу нижче оплачувану роботу, зберігається середньомісячний заробіток на термін, визначений лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК) або до встановлення МСЕК стійкої повної (часткової) втрати професійної працездатності. Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер установлюються ЛКК. (Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 492 від 18.07.94) Якщо у встановлений ЛКК термін власник не запропонував потерпілому відповідної роботи, йому виплачується середньомісячний заробіток. ( Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 492 від 18.07.94)
У випадках, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, середньомісячний заробіток обчислюється за 3 місяці до ушкодження здоров'я. (Пункт 6 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ N 492 від 18.07.94) У разі коли між власником і потерпілим не досягнуто згоди щодо запропонованих згідно з рекомендаціями ЛКК робіт, питання вирішується відповідно до законодавства про працю.
7. Власник забезпечує професійну реабілітацію потерпілого відповідно до висновку ЛКК або МСЕК, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або моральної шкоди він не може виконувати попередню роботу. За потерпілим, який проходить професійну орієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення інвалідності, визначення моральної шкоди минуло не більше одного року), зберігається середньомісячний заробіток протягом терміну, визначеного програмою реабілітації. У цей час відшкодування шкоди провадиться на загальних підставах. У випадках, викладених у цьому пункті, середньомісячний заробіток обчислюється в порядку, передбаченому в пункті 6 цих Правил.
8. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди (одержання частини втраченого заробітку) мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. (Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 492 від 18.07.94)
Такими особами є:
1) діти, які не досягли 18 років; вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
2) жінки старші 55 років і чоловіки старші 60 років;
3) інваліди на час інвалідності;
4) один із батьків або дружина (чоловік) померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює і доглядає дітей, братів, сестер або онуків померлого, які не досягли 8 років.
Неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти, вважаються такими, що перебували на його утриманні.
46. Суми відшкодування шкоди не підлягають оподаткуванню. Обов'язкові відрахування з них провадяться у тому порядку, що і відрахування із заробітної плати. (Абзац перший пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 492 від 18.07.94)
У разі позбавлення потерпілого волі виплати відшкодування шкоди не припиняються. Їх суми перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення з місця позбавлення волі.
47. Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах ветеранів війни та праці, щомісячні суми відшкодування шкоди перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою відшкодування шкоди і вартістю утримання в них, але не менше 25 відсотків призначеної суми відшкодування шкоди (втраченого заробітку). (Абзац перший пункту 47 в редакції Постанови КМ N 492 від 18.07.94)
Якщо на утриманні потерпілого, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім'ї, сума відшкодування виплачується в такому порядку: на одного непрацездатного утриманця - чверть, на двох - третина, на трьох і більше - половина суми відшкодування шкоди. Частина суми відшкодування, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менше 25 відсотків виплачується потерпілому. (Абзац другий пункту 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 492 від 18.07.94)

П О С Т А Н О В А
від 9 червня 1997 р. N 571

Про затвердження Положення про організацію і функціонування державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Відповідно до статті 16 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

1. Це Положення визначає основи організації та функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Державний реєстр), як єдиної інформаційної системи державного обліку зазначених осіб.
4. Головними завданнями Державного реєстру є здійснення контролю за станом здоров'я осіб та вивчення близьких і віддалених медичних наслідків у осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Реалізація цих завдань забезпечується шляхом:
· створення автоматизованої інформаційної системи персонального обліку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і проживають на території України;
· нагляду за станом здоров'я осіб, внесених до Державного реєстру, автоматизованого збору та постійного збереження інформації про стан їх здоров'я, зібраної під час проведення цільових диспансеризацій;
· урахування індивідуальної та загальної дози внутрішнього і зовнішнього опромінення для надання повної та достовірної інформації щодо постраждалих осіб;
· здійснення постійного контролю, оцінки та прогнозування стану здоров'я зазначених осіб та медико-демографічної ситуації на основі інформації, зібраної в Державному реєстрі, виявлення достовірних причинно-наслідкових зв'язків між показниками здоров'я та факторами ризику радіаційного і нерадіаційного походження;
· обліку соціально-психологічних чинників для оцінки та прогнозування соціально-психологічної ситуації;
· проведення спеціальних наукових досліджень епідеміологічного, медико-біологічного та соціального характеру.
Дані, зібрані в Державному реєстрі, повинні сприяти розробленню та впровадженню профілактичних заходів, спрямованих на зниження негативних наслідків Чорнобильської катастрофи.
10. Відповідно до статті 16 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відомості про громадянина (постраждалу особу), які зазначаються у Державному реєстрі, є лікарською таємницею і не можуть бути використані проти інтересів громадянина. Працівники Державного реєстру несуть відповідальність згідно із законодавством за розголошення відомостей щодо осіб, внесених до Державного реєстру.

Підготовлено Міським науковим інформаційно-аналітичним центром медичної статистики