Залтрап

О препарате:

Препарат ЗАЛТРАП є стерильним, апірогенним розчином для внутрішньовенного введення з концентрацією афліберсепту 25 мг/мл без консервантів у флаконах з прозорого скла по 5 мл або 10 мл. 

Показания и дозировка:

ЗАЛТРАП (ZALTRAP) у комбінації з хіміотерапією іринотеканом/ 5-фторурацилом/фоліновою кислотою (схема FOLFIRI) показаний дорослим пацієнтам з метастатичним колоректальним раком (МКРР), який виявився резистентним до схеми хіміотерапії на основі оксаліплатину або прогресував на фоні її застосування.

ЗАЛТРАП (ZALTRAP) має застосовуватися під наглядом лікаря, що має досвід призначення протипухлинних препаратів.

Рекомендована доза препарату ЗАЛТРАП (ZALTRAP), який вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 години, становить 4 мг/кг маси тіла, з подальшим застосуванням схеми FOLFIRI. Це вважається одним циклом лікування.

Схема FOLFIRI, що має використовуватися при цьому, включає одночасне введення у день 1 за допомогою системи для внутрішньовенних інфузій з Y-подібним конектором іринотекану 180 мг/м2 у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 90 хвилин та фолінової кислоти (рацемічна суміш право- та лівообертальних ізомерів) 400 мг/м2 у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 2 годин, з подальшим введенням 5-фторурацилу (5-ФУ) 400 мг/м2 у вигляді внутрішньовенного болюсу, а потім – 5-ФУ 2400 мг/м2 у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії протягом 46 годин. Цей цикл лікування повторюється кожні 2 тижні.

Лікування препаратом ЗАЛТРАП (ZALTRAP) має продовжуватися, поки не буде виявлене прогресування захворювання або поки не виникнуть неприйнятні токсичні реакції.

Модифікація дози. Застосування препарату ЗАЛТРАП (ZALTRAP) необхідно відмінити в наступних випадках:

• тяжкі геморагічні явища;
• перфорація органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
• утворення нориць;
• артеріальна гіпертензія, що не контролюється належним чином антигіпертензивною терапією, або розвиток гіпертензивного кризу чи гіпертензивної енцефалопатії;
• артеріальні тромбоемболічні події (АТЕ);
• венозні тромбоемболічні події 4 ступеня тяжкості (в тому числі тромбоемболія легеневої артерії);
• нефротичний синдром або тромботична мікроангіопатія (ТМА);
• тяжкі реакції гіперчутливості (в тому числі бронхоспазм, задишка, ангіоневротичний набряк та анафілаксія) ;
• порушення загоєння ран, яке потребує медичного втручання
• синдром оборотної задньої енцефалопатії (СОЗЕ) (також відомий як синдром оборотної задньої лейкоенцефалопатії (СОЗЛ))

Передозировка:

Не описано.

Побочные эффекты:

Загальна характеристика профілю безпечності препарату. Безпека препарату ЗАЛТРАП (ZALTRAP) у комбінації зі схемою FOLFIRI оцінювалася у дослідженні III фази за участю 1216 пацієнтів, які раніше отримували лікування з приводу метастатичного колоректального раку, з яких 611 пацієнтів приймали ЗАЛТРАП (ZALTRAP) 4 мг/кг в комбінації зі схемою FOLFIRI кожні 2 тижні (один цикл) і 605 пацієнтів отримували комбінацію плацебо/FOLFIRI. Медіана кількості отриманих циклів лікування з використанням комбінації ЗАЛТРАП (ZALTRAP)/FOLFIRI становила 9.

Найбільш частими побічними реакціями (усіх ступенів тяжкості, з частотою виникнення ≥20%) в групі застосування комбінації ЗАЛТРАП (ZALTRAP)/FOLFIRI, які зустрічалися щонайменше на 2% частіше, ніж в групі застосування плацебо/FOLFIRI, були такі (в порядку зменшення частоти виникнення): лейкопенія, діарея, нейтропенія, протеїнурія, підвищення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ), стоматит, підвищена втомлюваність, тромбоцитопенія, підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), артеріальна гіпертензія, зменшення маси тіла, зниження апетиту, носова кровотеча, біль у животі, дисфонія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові і головний біль (див. Таблицю 1).

Найбільш частими побічними реакціями 3-4 ступенів тяжкості (з частотою виникнення ≥5%) в групі застосування комбінації ЗАЛТРАП (ZALTRAP)/FOLFIRI, які зустрічалися щонайменше на 2% частіше, ніж в групі застосування плацебо/FOLFIRI, були такі (в порядку зменшення частоти виникнення): нейтропенія, діарея, артеріальна гіпертензія, лейкопенія, стоматит, підвищена втомлюваність, протеїнурія та загальна слабкість (див. Таблицю 1).

Найбільш частими побічними реакціями, які обумовили необхідність повної відміни комбінації ЗАЛТРАП (ZALTRAP)/FOLFIRI у ≥1% пацієнтів, були судинні порушення (3,8%), в тому числі артеріальна гіпертензія (2,3%), інфекції (3,4%), загальна слабкість/підвищена втомлюваність (1,6%, 2,1%), діарея (2,3%), дегідратація (1%), стоматит (1,1%), нейтропенія (1,1%), протеїнурія (1,5%) та тромбоемболія легеневої артерії (1,1%).

Противопоказания:

Гіперчутливість до афліберсепту або до будь-якої з допоміжних речовин.

Офтальмологічне/інтравітреальне застосування препарату ЗАЛТРАП (ZALTRAP) з огляду на його гіперосмотичність ).

Протипоказання, що стосуються компонентів схеми FOLFIRI (іринотекану, 5-ФУ та фолінової кислоти).

Взаимодействие с другими лекарствами и алкоголем:

Популяційний фармакокінетичний аналіз та порівняння даних різних досліджень між собою не виявили жодних фармакокінетичних лікарських взаємодій між афліберсептом та препаратами схеми FOLFIRI.

Состав и свойства:

1 флакон містить:

Діюча речовина – афліберсепту 25 мг/ мл (афліберсепту 100 мг / 4 мл або 200 мг / 8 мл).

Допоміжні речовини – натрію фосфат одноосновний, моногідрат; натрію фосфат двоосновний, гептагідрат; лимонна кислота, моногідрат; натрію цитрат, дигідрат; натрію хлорид гранульований; хлористоводнева кислота 36%; натрію гідрооксид; сахароза; полісорбат 20; вода для ін’єкцій.

Форма выпуска:

• Концентрат для розчину для інфузій, 25 мг / мл, по 4 мл або по 8 мл у флаконі.

Фармакологическое действие:

Фармакодинамічні властивості.

Механізм дії. Фактори росту ендотелію судин A та B (Vascular Endothelial Growth Factors A, В; VEGF-A, VEGF-B) та плацентарний фактор росту (Placental Growth Factor; PlGF) належать до родини ангіогенних факторів VEGF, які можуть виявляти потужну мітогенну і хемотактичну дію та є факторами підвищення судинної проникності шляхом впливу на ендотеліальні клітини. Дія VEGF-A опосередкована двома рецепторними тирозинкіназами – VEGFR-1 та VEGFR-2, які розташовані на поверхні ендотеліальних клітин. PlGF та VEGF-B зв'язуються тільки з рецептором VEGFR-1, який також є на поверхні лейкоцитів. Надлишкова активація цих рецепторів фактором VEGF-A може призвести до патологічної неоваскуляризації та надлишкової проникності судин. Фактор PlGF також пов'язаний з патологічною неоваскуляризацією та рекрутингом клітин запалення до пухлин.

Афліберцепт, також відомий в науковій літературі під назвою VEGF TRAP («пастка для VEGF»), – це рекомбінантний химерний білок, який складається з VEGF-зв'язувальних фрагментів позаклітинних доменів рецепторів 1 та 2 VEGF людини та Fc-фрагменту імуноглобуліна IgG1 людини, поєднаних між собою. Афліберцепт отримують за допомогою системи експресування генів ссавців у культурі клітинної лінії K-1 яєчників китайського хом'ячка (CHO) на основі рекомбінантної ДНК. Афліберцепт є димерним глікопротеїном – його білкова частина має молекулярну масу 97 кілодальтон (кДа), а глікозильований залишок обумовлює додаткові 15% від загальної молекулярної маси, яка загалом становить 115 кДа.

Афліберсепт діє як розчинний рецептор-пастка, що зв'язується з VEGF-A з більшою афінністю, ніж його природні рецептори, а також зі спорідненими лігандами PlGF та VEGF-B. Діючи як пастка для лігандів, афліберцепт запобігає зв'язуванню ендогенних лігандів зі своїми когнатними рецепторами і таким чином блокує опосередковану цими рецепторами передачу сигналів.

Афліберсепт блокує активацію рецепторів VEGF та проліферацію ендотеліальних клітин і таким чином інгібує ріст нових судин, які постачають у пухлинні новоутворення кисень та поживні речовини.

Афліберсепт зв'язується з VEGF-A людини (рівноважна константа дисоціації KD = 0,5 пМ для VEGF-A165та 0,36 пМ для VEGF-A121), PlGF людини (KD = 39 пМ для PlGF-2) та з VEGF-B людини (KD = 1,92 пМ) і утворює стійкий, інертний комплекс без виявленої біологічної активності.

Условия хранения:

Общая информация

• Форма продажи:

  по рецепту
• Действующее в-о:

  Афлиберцепт
• Производитель:

  Санофи-Авентис