Моя мати хворіє ось уже 15 років. Лікується в Вінницькій лікарні ім

Моя мати хворіє ось уже 15 років. Лікується в Вінницькій лікарні ім. Ющенка. За ввесь час я досконально пам"ятаю її курс лікування. Циклодол-трифтазін,саротен, аміназін, амітриптилін, модітен-депо, азалептол, останні кілька тижнів труксал. Всі ці ліки приймає в схемі. Їй лише 50, але хвороба дає знати про себе все частіше. Кожні 3 дні. Її поведінка заставляє нервувати всіх. "Закочуються" очі під лоба, трусить, тривога, вимагання ліків, які, на мою думку, вже нічого не допомагають, прохання допомогти чимось. 2 рази на рік ми на кілька місяців завозимо її на лікування з проханням підібрати інший курс, ефективніший, але безрезультатно. Кожна поїздка виливається лише втратами, промиванням організму і тим самим курсом лікування. Чи можливо змінити цей курс? Як? І як рятуватись нам, здоровим людям, які її оточують. Адже страждають всі: батько, я, моя дитина, чоловік, тому що в час, коли їй погано, вона хоче, щоб всі були присутні, свої думки перекладає на нас, що заставляє нервувати. І ось знову ми плануємо поїздку на лікування, але я вагаюсь чи є сенс її туди везти? Чи є інші виходи з ситуації, як лікуватись, щоб хвороба так часто не давала про себе знати?